Рішення № 138880403, 11.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7124/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,

встановив:

представник позивача адвокат Басик А. М. через систему «Електронний суд» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги з розподілу природного газуза період з 01.09.2023 року по 31.08.2025 року у розмірі 5 328,17 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір розподілу природного газу та жз 01.09.2023 року є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим останній відкрито абонентський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується зміною показників лічильника газу побутового споживача. Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» надавала відповідачці послуги з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 31.08.2025 року. Відповідні послуги надаються на підставі типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року, який є публічним, його умови розміщені на офіційному сайті позивача. Зазначено, що факт приєднання споживача до умов договору підтверджується зміною показників обсягу природного газу та показів лічильника, яка відображена у розрахунку заборгованості за розподіл природного газу. Відповідачка отримала послуги, однак, за них не розрахувалася в повному обсязі, внаслідок чого, у споживача виникла заборгованість перед Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» в розмірі 5 328,17 грн. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2025 року позовну заяву було повернуто позивачу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08.05.2026 року апеляційну скаргу ЛФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.09.2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/7124/25/14626/2026 від 13.05.2026 року стверджується, що справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 25.05.2026 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Постигач О. Б.

25.06.2026 року отримано відповідь з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЗМУ ДМС від 16.07.2026 року, надісланої на запит Залізничного районного суду м. Львова від 28.05.2026 року у справі № 462/7124/25.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі повідомлялась належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за її зареєстрованим місцем проживання.

Таким чином, надсилання листа рекомендованою поштою на фактичну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним чином здійсненим, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом не залежить від волі та контролю відправника, зокрема й суду.

Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.

Крім цього, оскільки розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то відомості про стан розгляду справи також знаходились у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади України за вебадресою https://court.gov.ua/fair/.

Відповідачка у встановлений судом строк не надала суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від неї теж не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору, а тому на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та була споживачем послуг з розподілу природного газу в період з вересня 2023 року по серпень 2025 року.

Зареєстроване місце проживання відповідача за указаною адресою також встановлено судом із даних відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання ЗМУ ДМС України /а.с. 28/.

Згідно з Довідкою про надання показників газового лічильника по о/р НОМЕР_1 з програми Gasolina стверджується, що за особовим рахунком побутового споживача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 17.02.2025 року проведено оплату у сумі 325,00 грн. /а.с. 13/.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума по оплаті вказаних послуг з розподілу природного газу за особовим рахунком споживача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в період з вересня 2023 року по серпень 2025 року становить 5 328,17 грн., що свідчить про неналежне виконання відповідачкою зобов`язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

Взаємовідносини між споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП за № 2498 від 30.09.2015 року, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 2496 та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП за № 2498 від 30.09.2015 року /а.с. 8-11/.

Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в рамках Кодексу газорозподільних систем, отриманої ліцензії та діючого законодавства України.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, споживачі, в тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу (пункт 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно із п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.11.2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).

Пунктом 2.1 розділу ІІ Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП за № 2498 від 30.09.2015 року (далі Типовий договір) визначено, що за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість, у розмірі, строки та порядку визначені цим Договором.

Згідно із п 6.6 Типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ та в будь-який не заборонений законодавством спосіб.

Східний апеляційний господарський суд, у постанові від 08.10.2020 року по справі № 922/1703/20 (зазначене рішення залишене без змін постановою ВС від 18.02.2021 року) наголосив, щодо забезпечення цілодобового доступу об`єктів відповідача до газорозподільної системи, як складової послуги з розподілу, необхідно зазначити, що згідно п. 1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система (ГРМ) є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам. Не можна розглядати поняття «розподілу газу» лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП № 236 від 25.02.2016 року із змінами).

В нормативних актах в сфері ринку природного газу термін «розподіл природного газу» вживається і в розумінні фізичної доставки газу. Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому, відсутність письмового договору, укладеного між Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ОСОБА_1 на надання житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В нормативних актах в сфері ринку природного газу термін «розподіл природного газу» вживається і в розумінні фізичної доставки газу. Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» становить 5 328,17 грн.

Беручи до уваги те, що відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надала доказів належного виконання нею умов даного типового договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його підставним.

Відтак, відповідачка не довела належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання з оплати вартості наданих послуг.

Враховуючи наведене, з огляду на передбачений законодавством принцип обов`язкової оплати спожитих житлово-комунальних послуг та презумпції правомірності договору, укладеного між сторонами справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачка, отримавши за спірний період послуги з розподілу природного газу, допустила заборгованість по їх оплаті в розмірі 5 328,17 грн., а тому такі позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору /а.с. 70/.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газуза період з 01.09.2023 року по 31.08.2025 року у розмірі 5 328 (п`ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ: 45204941, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Постигач О. Б.