Рішення № 138880271, 10.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4464/24

Провадження №2-др/333/39/26

ДОДАТКОВЕ рішення

Іменем України

10 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Богач А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, заяву позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат по цивільній справі №333/4464/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гаражного кооперативу «Юність» про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гаражного кооперативу «Юність» про стягнення збитків задоволено частково, стягнуто з Гаражного кооперативу «Юність» (ЄДРПОУ 20517490) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) збитки за період з 13 жовтня 2018 року по 31 серпня 2022 року у розмірі 44106 (сорок чотири тисячі сто шість) гривень 45 копійок, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) збитки за період з 01 вересня 2022 року по 16 листопада 2023 року у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Гаражного кооперативу «Юність» (ЄДРПОУ 20517490) судовий збір на користь держави в сумі 820 (вісімсот двадцять) гривень 53 копійки, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в сумі 390 (триста дев`яносто) гривень 67 копійок.

13 липня 2026 року до суду надійшла заява позивача про відшкодування судових витрат у цивільній справі № 333/4464/24 (в порядку ст. 137 ЦПК України), в якій він просить суд у відповідності до приписів ст. 137 ЦПК України стягнути з гаражного кооперативу «Юність», ЄДРПОУ 20517490, та ОСОБА_2 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу по цивільній справі №333/4464/24 в сумі 26000,00 грн. у зв`язку з ухваленням Комунарським районним судом м. Запоріжжя рішення про часткове задоволення заявлених ним позовних вимог до гаражного кооперативу «Юність», ЄДРПОУ:20517490, та відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення збитків.

05 серпня 2026 року від представника відповідача Гаражного кооперативу «Юність» до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонам, в якому він просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, у зв`язку з тим, що заява подана до суду лише 13 липня 2026 року (додано докази до даної заяви про направлення її сторонам також 13 липня 2026 року після 14 год. 00 хв.). Закон не надає суду дискреції вирішувати, чи можна поновити цей строк або оцінювати поважність причин його пропуску. Це преклюзивний строк, після закінчення якого право на подання доказів судових витрат втрачається. Крім того, судових засідань в даній справі було всього вісім, а саме: 09.07.2024 року, 07.11.2024 року, 04.02.2025 року, 25.03.2025 року, 19.05.2025 року, 15.07.2025 року, 30.09.2025 року та 17.11.2025 року, а не 11 як «визначено» в «Акті наданих послуг». Більш того, ОСОБА_4 не брав участі в усіх перелічених судових засіданнях, що підтверджується матеріалами даної цивільної справи. Також, додана до Заяви «Квитанція до договору про надання правничої (правової) допомоги № 17 від 02.05.2024 р.» від 12.07.2026 року взагалі не містить розміру оплачених послуг, а також вказана Квитанція та Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 17 від 02.05.2024 р. датовані «12 липня 2026 року», тобто на 10-й день після ухвалення судом рішення в справі, що також порушує вимогу ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на вказане, витрати заявлені в «розрахунку» є взагалі необґрунтованими. Позовна заява позивача не містила взагалі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Зважаючи, що позивачем взагалі не визначалося попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат у цивільній справі № 333/4464/24 (в порядку ст. 137 ЦПК України) від 13 липня 2026 року є порушенням процесуального законодавства. Враховуючи відсутність підтвердження оплати послуг ОСОБА_1 правничої допомоги адвокату Железняку В.К., некоректного та недостовірного переліку наданих послуг, відсутність визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також подання заяви про відшкодування судових витрат у цивільній справі № 333/4464/24 (в порядку ст. 137 ЦПК України) від 13.07.2026 року з пропущенням 5 (п`яти) денного строку для подання даної заяви (який не підлягає поновленню) відсутні підстави для задоволення заяви позивача.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що суд розглядає виключно питання про судові витрати, питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення учасників справи, за наявними матеріалами справи.

У період з 13.07.2026 року по 09.08.2026 року суддя Тучков С.С. знаходився у щорічній основній відпустці.

Вивчивши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як роз`яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Договором про надання правничої допомоги від 02.05.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 і адвокатом Железняком В.К. закріплені повноваження останнього на представництво інтересів позивача у суді. 12.07.2026 року між ОСОБА_1 (клієнт) і адвокатом Железняком В.К. складено акт приймання-передачі наданих послуг до договору на надання правничої допомоги, в якому зазначено, що клієнт отримав у повному обсязі надані послуги, зазначені в розрахунку вартості правничої допомоги від 12.07.2026 року.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідачів судові витрати і зазначав орієнтований розмір витрат на правову допомогу. Позивач отримав рішення суду 07.07.2026 року (11 і 12 липня 2026 року вихідні дні), у зв`язку з чим суд вважає, що позивач надав до суду докази у межах строку, встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України.

При цьому, витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, враховуючи заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 26000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

За такого, з огляду на заперечення представника відповідача щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу зі складністю цієї справи, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті до договору про надання правової допомоги, кількість підготовлених представником позивача процесуальних документів, кількість судових засідань, тривалість розгляду справи і критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, значимості справи для позивача, суд вважає необхідним зменшити їх розмір та стягнути на користь позивача 13000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ОСОБА_2 (32,25 % 4192,50 гривень), Гаражного кооперативу «Юність» (67,75 % 8807,50 гривень).

Керуючись ст.ст.11, 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Ухвалити по цивільній справі №333/4464/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гаражного кооперативу «Юність» про стягнення збитків, додаткове рішення з питань розподілу судових витрат.

Стягнути з Гаражного кооперативу «Юність» (ЄДРПОУ 20517490) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 8807 (вісім тисяч вісімсот сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 4192 (чотири тисячі сто дев`яносто дві) гривні 50 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного додаткового судового рішення.

Повне додаткове рішення складене 10 серпня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков