Рішення № 138879991, 10.08.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1255/26

Провадження № 2/734/831/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бузунко О. А.,

за участі секретарів судових засідань Шапки О. О., Пахмутової О.Є.,

у присутності представника відповідача адвоката Жовтої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Кредитсервіс» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 240304-002 від 04 березня 2024 року в сумі 15 844,01 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 6 368,77 гривень, прострочена заборгованість за процентами 9 475,24 гривень, та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача адвокат Жовта А.С. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На уточнююче запитання суду стосовно підтвердження статусу відповідача як військовослужбовця, адвокат повідомила, що такий статус її підзахисний набув після закінчення строку кредитування, тому викладені у відзиві на позовну заяву заперечення в цій частині є неактуальними.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено, що одноразові електронні ідентифікатори за відсутності верифікації та ідентифікації позичальника при їх отримані та підписані не є достовірними та достатніми доказами підписання та укладення цих договорів відповідачем. Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасну виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 9 475,24 грн, є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимоги щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Крім того, адвокат Жовта А.С. просила зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

04 березня 2024 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 240304-002. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТОВ «Кредитсервіс» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 7 000,00 гривень. Процентна ставка за користування кредитом 1 828,48 % річних або 0,58% в день. ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що 04 березня 2024 року між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7 954,55 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, строком на 365 днів, з періодичними платежами зі сплати процентів. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F25321».

Таким чином, позивачем доведено факт укладення 04 березня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 договору про надання кредиту в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, та за яким в подальшому було здійснено перерахування коштів відповідачу.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

ТОВ «Кредитсервіс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 240304-002 від 04 березня 2024 року належним чином не виконав. В результаті цього в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТОВ «Кредитсервіс» в сумі 15 844,01 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 6 368,77 гривень, прострочена заборгованість за процентами 9 475,24 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс».

Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. З урахуванням того, що позивач просить стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 9 475,24 грн, вказана сума процентів не перевищує розмір процентів, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно, доводи сторони захисту щодо непомірного розміру нарахування процентів не знайшли свого підтвердження.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, з урахуванням поданої відповідачем заяви про зменшення судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 3 000,00 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 200, 263-268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс» 15 844,01 гривень заборгованості за кредитним договором № 240304-002 від 04.03.2024 року, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

В задоволенні решти вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» /адреса:01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36Д, приміщення 65-з/.

Єрьоменко Юрій Анатолійович /місце реєстрації не встановлено/.

Повний текс рішення складений 11 серпня 2026 року.

Суддя Олена БУЗУНКО