Рішення № 138879896, 11.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/1196/26

Провадження № 2-др/590/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

Головуючої судді: Сатарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Данченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ямпіль Шосткинського району Сумської області клопотання представника позивачки адвоката Коржа В.В. (Адвокатське Бюро «Корж та Партнери») про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (юридична адреса: вул. Ющенка, 61, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512, ЄДРПОУ 41105190) про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договорів оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 рішенням Ямпільського районного суду Сумської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Гетьманське" було задоволено частково.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивачки адвоката Коржа В.В. надійшло клопотання про стягнення судових витрат, яке по суті є клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Заявник зазначає, що підставою для звернення є приписи статей 133, 141 ЦПК України, а вимога обумовлена необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених йому судових витрат. Також вказано, що під час винесення рішення суду у позивачки не були наявні всі докази щодо витрат на правничу допомогу. Заявник стверджує, що якщо стороною документально доведено понесення витрат, у суду відсутні підстави для відмови у їх стягненні, посилаючись на практику Верховного Суду (справи №757/47925/15-ц, №127/1284/14-ц, №554/9348/15-ц, №522/4198/17-ц, №552/2145/16-ц, №615/596/18). На підставі ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України представник позивачки просить стягнути з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 понесені витрати у розмірі 20 000 гривень 00 копійок.

На підтвердження витрат до клопотання додано: договір про надання правничої допомоги від 02.09.2025 року №56/09-25; додаток №1 до договору №56/09-25 про надання правничої допомоги від 02.09.2025 року від 07.07.2026 року про погодження фіксованого гонорару в сумі 20 000 грн та обсягу послуг; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 08.07.2026 року; прибутковий касовий ордер №05 від 08.07.2026 року та квитанцію до нього на суму 20 000 грн; Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.

Від представника відповідача Волошина М.М. до суду надійшли письмові заперечення, у яких він просить відмовити у задоволенні клопотання. Заперечення мотивовані тим, що представник позивачки заявив про намір подати докази витрат уже після закриття судових дебатів. Також вказано на невідповідність суми попередньому орієнтовному розрахунку у позові (15 000 грн разом із судовим збором) та відсутність обґрунтування поважності причин неподання доказів вчасно.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, від представника позивачки адвоката Коржа В.В. та представника відповідача Волошина М.М. надійшли письмові клопотання про розгляд питання за їх відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання, надані документи та письмові заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат слід відмовити повністю з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 1 статті 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що право на надання доказів витрат протягом п`яти днів після рішення суду обумовлене обов`язковим вчасним (до закінчення дебатів) заявленням про такий намір та наявністю поважних причин. Межа судових дебатів є імперативною.

Як встановлено судом з матеріалів справи та звукозапису засідання від 06.07.2026 року /протоколу судового засідання в режимі конференції №6704290 за 30.06.2026/, представник позивачки адвокат Корж В.В. до закінчення судових дебатів не звертався до суду із заявою про намір подати докази витрат пізніше. Судом було офіційно оголошено про закінчення судових дебатів та перехід до стадії ухвалення рішення. Лише після цього оголошення представник позивачки заявив про намір подати документи протягом 5 днів, на що представник відповідача Волошин М.М. невідкладно зауважив про порушення процедури. Оскільки стадія дебатів на момент заяви була закритою, представником позивачки порушено процесуальний порядок.

Щодо твердження представника позивачки про відсутність у нього всіх доказів на момент винесення рішення, суд зазначає, що з наданих документів убачається, що Додаток до договору про фіксований гонорар у сумі 20 000 грн укладено сторонами 07.07.2026 року, Акт приймання-передачі наданих послуг №1 підписано 08.07.2026 року, а прибутковий касовий ордер №05 та квитанцію оформлено 08.07.2026 року тобто всі документи складені та касові операції проведені вже після ухвалення судом рішення по суті справи (06.07.2026 року).

Суд наголошує, що відповідно до пунктів 23, 25, 32 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, у якому зазначається підстава для його складання. У даній справі підставою для ордеру №05 визначено договір від 02.09.2025 №56/09-25, фіксована сума за яким узгоджена лише Додатком від 07.07.2026 року (після рішення суду).

У клопотанні представник позивачки взагалі не зазначив та не обґрунтував, через які поважні причини ці докази та фінансові документи не було оформлено та надано раніше, протягом розгляду справи, який тривав з грудня 2025 року. Непідписання документів сторонами до дня судового засідання не є поважною причиною в розумінні ч. 1 ст. 246 ЦПК України. Клопотання про поновлення строку не подавалось. Наявність Рекомендацій щодо мінімальних ставок гонорару також не виправдовує пропуск процесуального строку.

Посилання заявника на практику ВС 20182020 років є безпідставними, оскільки у тих справах досліджувався лише перелік документів для підтвердження витрат, тоді як у цій справі має місце порушення процесуальних строків та стадій судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з позовом сторона зобов`язана подати попередній розрахунок судових витрат. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено орієнтовний розрахунок на суму 15 000 грн, та судовий збір. Фінальна вимога у 20 000 грн виключно за послуги адвоката суттєво її перевищує. Жодних обґрунтувань того, що позивачка не могла передбачити таке перевищення на момент позову, суду надано не було, що за ч. 4 ст. 141 ЦПК України є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні суми перевищення.

Враховуючи, що представником позивачки порушено порядок заявлення про судові витрати, докази сформовано після ухвалення рішення суду, у клопотанні не зазначено поважних причин неподання доказів у загальний строк, а сума перевищує попередній розрахунок без належних обґрунтувань, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Коржа В`ячеслава Васильовича (Адвокатське Бюро «Корж та партнери») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень 00 копійок відмовити повністю.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 11.08.2026.

Суддя О.В. Сатарова