Рішення № 138879338, 10.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/15413/26

Провадження № 2/947/3934/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Оренич І.В.

за участю секретаря Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новий Колектор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 74083,67 гривень, яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору №5553192 від 21 травня 2025 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна». 27 січня 2026 року ТОВ «Лінеура Україна» уклала з ТОВ «Новий колектор» договір факторингу №С7-270126-1, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступила позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №5553192 від 21 травня 2025 року. Відповідач продовжує ухилятись від добровільного повернення боргу за вказаним договором. Тому ТОВ «Новий колектор» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором споживчого кредиту №5553192 від 21 травня 2025 року в розмірі 74083,67 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 19999,99 гривень, заборгованість за відсотками 44083,68 гривень, штраф 10000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.05.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 15.05.2026 та копія позовної заяви з додатками надсилалася на адресу: м. Одеса, пров. 4-й Василя Кандинського, буд. 2. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 21 травня 2025 рокуміж ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №5553192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 20000,00 грн. Умовами договору передбачено строк кредитування 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів.

Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Пунктом 1.4.1. Договору Позичальнику встановлюється стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. (360 днів). Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500% .

Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. Договору.

Згідно з п. 4.4 договору у разі затримання клієнтом сплати процентів, комісії та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

З розрахунку заборгованості за договором №5553192 від 21.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» нараховував відповідачу, станом на 27.01.2026, заборгованість у розмірі 74083,67 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 19999,99 гривень, заборгованість за відсотками 44083,68 гривень, штраф 10000 гривень.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» був укладений договір факторингу № С7-270126-1. Згідно Акту приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу № С7-270126 від 27.01.2026 TOB «Лінеура Україна» передало TOB «Новий колектор» належні йому права вимоги до боржників, які вказані у Переліку №1.

Згідно Переліку №1 до договору факторингу № С2-270126 від 27.01.2026 ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5553192 від 21.05.2025 в розмірі 74083,67 грн.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову ТОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,99 гривень, заборгованість за відсотками в розмірі 44083,68 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 10000,00 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений в період дії воєнного стану 21.05.2025, розрахунок штрафу в розмірі 10000,00 грн. здійснено станом на 27.01.2026. Враховуючи, що заборгованість за штрафами нарахована в період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, тому вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача штрафу не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково в загальній сумі 64083,67грн., тобто 86,50%, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2302,98 грн., а також судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 280,98 грн. (всього 2583,96).

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 6000 гривень, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором №5553192 від 21 травня 2025 року в розмірі 64083 (шістдесят чотири тисячі вісімдесят три) гривень, 67 коп. з яких заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,99 гривень, заборгованість за відсотками в розмірі 44083,68 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298) судові витрати в сумі 2583,96 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич