Ухвала суду № 138878869, 10.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5937/25

провадження № 1-кп/753/948/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

проводячи судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100020004237 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків, ймовірність продовження злочинної діяльності, подавши окреме клопотання з обгрунтуванням своєї позиції.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити застосований до його підзахисної запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із позбавленням волі, а саме на домашній арешт за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло в певний час доби - з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби. У разі якщо суд не вважатиме можливим змінити запобіжний захід на більш м`який, захисник просив призначити помірну для підзахисної заставу у мінімальному розмірі.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку захисника та просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави у мінімальному розмірі.

Розглядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченої, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правпорушення, за формою вини є умисними, при доведенні провині за яке обвинуваченій загрожує покарання до 8 років позбавлення волі.

Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченої, сімейний стан, характеристики, відсутність офіційного працевлаштування, інформацію про попередні судимості (починаючи із 2009 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розв`язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є тяжкість інкримінованого обвинуваченій злочину, міра покарання, суспільний резонас та обвинувачення у вчиненні крадіжки під час воєнного стану.

Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання їй загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Окрім того, реальним є ризик вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, будучи раніше неодноразово судимою за вчинення аналогічних злочинів (починаючи із 2009 року) та після внесення застави і звільнення з-під варти знову обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності, таким чином, враховуючи попередні судимості обвинуваченої, слід зробити висновок, що вона є схильною до вчинення злочинів, оскільки починаючи із 2009 року не вчиняла їх лише у період коли була ізольованою від суспільства та відбувала призначенні судами покарання у виді позбавлення волі та арешту, і одразу коли була звільненна із місць позбавлення волі вчиняла нові злочини.

Разом із тим, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв`язки обвинуваченої, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов`язків передбачених КПК України у розмірі 199 680 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206,291,314,315 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити строк дії застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08.10.2026 року включно.

Визначити заставу достатню для виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов`язків передбачених КПК України у розмірі 199 680 гривень.

У разі внесення застави звільнити ОСОБА_3 з-під варти та зобов`язати її з`являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із міста Києва без дозволу суду.

Роз`яснити ОСОБА_3 та заставодавцям, що у разі невиконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Суддя: