Ухвала суду № 138878847, 05.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (ВКЗ), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (ВКЗ),

захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (ВКЗ), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

потерпілої ОСОБА_22 ,

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23 30.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за № 12022000000000707, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.

Підсудність цього кримінального провадження за Голосіївським районним судом міста Києва визначена відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 07.08.2024 з посиланням на положення ст. 34 КПК України.

23.04.2024 адвокатом ОСОБА_24 в інтересах потерпілого ОСОБА_25 , заявлено цивільний позов про стягнення шкоди, завданої злочином (ціна позову 586 000,00 грн).

27.01.2025 потерпілою ОСОБА_26 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень (ціна позову 395 800,00 грн).

20.07.2026 потерпілою ОСОБА_22 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ціна позову 1 272 000,00 грн).

Під час підготовчого судового засідання стороною захисту заявлено ряд клопотань, в тому числі й клопотання захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження від 27.07.2026.

04.08.2026 захисник ОСОБА_20 підтримав вказане клопотання, вказав, що наявні безумовні підстави для закриття кримінального провадження № 12022000000000707 у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зокрема, захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 757/47228/23-к відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022.

У вказаній ухвалі слідчого судді зазначено, що строк досудового розслідування закінчився в судовому засіданні до моменту винесення слідчим суддею ухвали та, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 294 КПК України, відповідно до якої строк досудового розслідування, який закінчився, поновленню не підлягає, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання. 25.10.2023. У зв`язку з цим захисник вважає, що після спливу строку досудового розслідування старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 склав повідомлення про завершення досудового розслідування та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, що суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20, відповідно до якого день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Крім цього, захисник ОСОБА_20 просив врахувати, що обвинуваченим у цій справі копія обвинувального акта була надіслана 30.10.2023, тобто поза межами строків досудового розслідування. В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Також захисник ОСОБА_20 посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 359/7681/20, згідно з якою направлення повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному поза межами строку досудового розслідування має наслідком те, що всі інші процесуальні дії вчинені слідчим за погодженням з прокурором та прокурором, зокрема, направлення обвинувального акта до суду, відбулися поза межами строку досудового розслідування.

Послідовність дій слідчого і прокурора призвело також і до того, що стадія відкриття матеріалів іншій стороні, передбачена ст. 290 КПК України, не відбулась, що не узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.09.2021 у справі №711/3111/19, де суд касаційної інстанції зазначив, що перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта в строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд. Оскільки злочини, які інкриміновані обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, то захисник ОСОБА_20 просить суд закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особам про підозру.

Також захисник ОСОБА_20 акцентував увагу на тому, що відхиляючи клопотання про закриття цього кримінального провадження 07.11.2024, суд не констатував того, що прокурором та слідчим було дотримано строки досудового розслідування і що складання повідомлення про завершення досудового розслідування відбулося у межах визначених законодавством темпоральних термінів, зауважив, що суд не надав оцінку факту закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру особам, які визначені обвинуваченими в цьому провадженні, звернув увагу на те, що на стадії досудового розслідування старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 , звертаючись до слідчого судді з клопотанням про продовження строків досудового розслідування поза межами строку, визначеного ч. 5 ст. 294 КПК України (не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування), не клопотав про поновлення пропущеного строку на підставі ч. 1 ст. 117 КПК України.

Інші захисники, а також обвинувачені в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_20 .

Захисник ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 вказали на непослідовність дій старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 , який тричі звертався до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у жовтні 2023 року, на те, що захист був позбавлений права та можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не набули статусу обвинувачених і суд не має правових підстав проводити судовий розгляд кримінального провадження № 12022000000000707 на підставі обвинувального акта, що надійшов за підписом прокурора ОСОБА_23 .

Прокурор заперечив проти задоволення описаного клопотання про закриття кримінального провадження подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що клопотання захисника ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження подане з порушенням вимог ст. 350 КПК України та є вже третім клопотанням з тієї самої підстави; клопотання про продовження строку досудового розслідування подано з дотриманням вимог ч. 5 ст. 294 КПК України; акти фіксації порушень Акціонерного товариства "Укрпошта" не спростовують факт направлення обвинувального акта та не є підставою для закриття провадження; доводи щодо непроведення стадії відкриття матеріалів спростовуються матеріалами провадження та стосуються допустимості доказів, а не закриття провадження; закриття провадження суперечило б завданням кримінального провадження та позбавило б потерпілих права на відшкодування шкоди, тощо.

Потерпіла ОСОБА_22 підтримала позицію прокурора.

Проаналізувавши доводи сторін та потерпілої, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстави передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

У ст. 113 КПК України закріплено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням ч. 2 ст. 113 КПК України.

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Як визначено у ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Положенням ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII положення ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено п. 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма набула чинності у березні 2018 року та не має зворотної дії в часі, застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Внесені зміни кореспондують загальні засади кримінального провадження, закріплені у ст. 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини.

Також враховується, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України), а всилу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з п. "а", "b", "c" ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Так у справі "Іванов проти України" зазначено, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (п. 71).

Аналогічні позиції Європейський суд з прав людини висловив у справах "Карт проти Туреччини" (п. 68), "Вемхофф проти Німеччини" (п. 18).

При цьому, у справі "Іванов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що період, який має прийматися до уваги, повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (п. 63).

У силу положень чинного КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з приписами п. 1-4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Наразі в суді на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022000000000707 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022.

25.04.2023 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за відповідними частинами статей 255 і 190 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 від 21.06.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000707 продовжено до трьох місяців, тобто до 24.07.2023.

19.07.2023 за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/30528/23-к строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 24.10.2023.

03.10.2023 ОСОБА_4 і ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за відповідними частинами статей 255 і 190 КК України.

16.10.2023 та 18.10.2023 уповноважений слідчий у цьому кримінальному провадженні звертався до відповідного суду з клопотанням про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до дванадцяти місяців, яке було мотивоване тим, що завершити досудове розслідування до 24.10.2023 не представляється за можливе через необхідність виконання низки слідчих дій: отримання результатів комп`ютерно-технічних та будівельної експертиз; ініціації питання про передачу в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна п`яти підозрюваних; проведення низки одночасних допитів підозрюваних з потерпілими; встановлення інших співучасників вчинення кримінальних правопорушень; виконання вимог ст. 290 КПК України; прийняття рішення в порядку ст. 283 КПК України).

За ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 757/46546/23-к та від 18.10.2023 у справі № 757/26784/23-к клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування повернуто.

Подане втретє клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було розглянуто 25.10.2023.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/47228/23-к у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. Мотивами відхилення клопотання стало те, що слідчий звернувся до суду з пропуском терміну, визначеного у ч. 5 ст. 284 КПК України, тобто менш, ніж за п`ять днів до спливу строку досудового розслідування, а цей строк закінчився в судовому засіданні до моменту виходу суду з нарадчої кімнати і, відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України такий строк відновленню не підлягає. Також у цій ухвалі містилося посилання на ч. 7 ст. 295-1 КПК України (описане доводиться журналами судових засідань, примірником ухвали).

Ухвала від 25.10.2023 набрала законної сили з моменту її постановлення.

З урахуванням постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 від 21.06.2023 та наявності зазначеного судового рішення від 25.10.2023, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 є таким, що закінчився 24.10.2023.

Після цього прокурор у кримінальному провадженні 25.10.2023 надав доручення слідчому про повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На виконання доручення прокурора старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 25.10.2023 склав повідомлення про завершення досудового розслідування та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

Повідомлення про завершення досудового розслідування та повістки слідчим направлено учасникам кримінального провадження за допомогою месенджеру WhatsApp 25.10.2023.

Також 25.10.2023 захисник ОСОБА_15 заявив прокурору клопотання про закриття кримінального провадження, на яке прокурор надав письмову відповідь від 31.10.2023, у якій вказав на те, що виконав вимоги ч. 7 ст. 295-1 КПК України і роз`яснив, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються суддею місцевого суду.

30.10.2023 прокуроромдругого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23 затверджено обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_30 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_31 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_32 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України та разом з реєстром матеріалів досудового розслідування 30.10.2023 подано до Подільського районного суду міста Києва.

До суду зазначений обвинувальний акт подано 30.10.2023.

Суд погоджується з доводами захисту про те, що цей обвинувальний акт надійшов на розгляд поза межами строку досудового розслідування, що є безумовною підставою для закриття кримінального справдження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та визнає слушними зауваженнями захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_15 про те, що Голосіївський районний суд міста Києва в попередній ухвалі від 07.11.2024 у цій справі не встановив факт дотримання строку досудового розслідування уповноваженим органом, а також не спростував факт порушення строку досудового розслідування, обмежившись наданням оцінки лише діям прокурора за п. 7 ст. 295-1 КПК України, проте не надав жодної оцінки тому, що прокурор надав доручення слідчому здійснити повідомлення про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування вже поза межами строку досудового розслідування.

Так, у ч. 7 ст. 295-1 КПК України передбачено, що уразі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, діями, про які йдеться у ч. 7 ст. 295-1 КПК України є: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В ухвалі від 07.11.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження, встановлено, що прокурор виконав одне з положень ч. 7 ст. 295-1 КПК України - звернувся з обвинувальним актом до суду. У той же час, в ухвалі не було встановлено, що такі дії мали місце в межах строку досудового розслідування, який є граничним та сплив 24.10.2023 та про поновлення якого у ході розгляду клопотання слідчим суддею у межах справи № 757/47228/23-к прокурор ОСОБА_23 не клопотав. Не було встановлено також і обставин того, що строк досудового розслідування не пропущено, у зв`язку з чим необхідним є надання оцінки цій обставині, на яку акцентували увагу захисники ОСОБА_20 та ОСОБА_15 .

У розрізі зазначеного, суд відмічає, що ст. 295-1 КПК України врегульовує процедуру продовження строків досудового розслідування, що є відносно самостійним кримінальним процесуальним субінститутом і етапом розвитку правовідносин відповідних суб`єктів, який виникає за наявності умов і підстав, врегульованих положеннями параграфа 4 глави 24 КПК.

Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування є формою кримінальної процесуальної діяльності, що виникають у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК. Їх зміст відображений у двох аспектах: формальному (юридичному) - встановлені кримінальним процесуальним законом права і обов`язки суб`єктів, та фактичному - конкретні процесуальні дії, що вчинюються суб`єктами, які спрямовані на реалізацію суб`єктивних прав і юридичних обов`язків. Виникають такі відносини з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього подання відповідного клопотання до повноважного щодо продовження процесуального строку суб`єкта.

КПК України не визначає порядку звернення прокурора до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування, а тому і положення ч. 7 ст. 295-1 у взаємозв`язку з приписами ч. 2 ст. 283 КПК України, є такими, що врегульовують певний алгоритм дій прокурора не поза межами, а в межах строку досудового розслідування.

У кримінальному провадженні № 12022000000000707 звернення прокурора до суду з обвинувальним актом у дійсності відбулося поза межами строку досудового розслідування, який відновленню не підлягає.

У той де час, дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно з ч. 5 ст. 28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

За своєю правовою природою закриття кримінального провадження являє собою систему кримінальних процесуальних норм, що регулюють процедуру розгляду кримінального провадження судом, який, в результаті аналізу та оцінки зібраних у справі доказів, на підставах, передбачених КПК України, робить висновок про недоцільність або неможливість продовження судового розгляду та приймає рішення про відмову від подальшого його проведення, про що вказує у відповідній ухвалі.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Ні чинний КПК України, ні практика Верхового Суду, на яку посилалися учасники провадження у своїх виступах, не визначає, що застосування прокурором положень ч. 7 ст. 295-1 у взаємозв`язку з приписами ч. 2 ст. 283 КПК України можливе після спливу строків досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_20 та відхиляє заперечення прокурора.

Зокрема, посилання прокурора на порушення вимог ст. 350 КПК України при подачі захисником ОСОБА_20 клопотання про закриття кримінального провадження є неспроможним, оскільки захисник ОСОБА_20 вперше звернувся до суду з даним клопотанням, що є безумовним правом сторони захисту. Крім цього, прокурор у запереченнях підтвердив відмінність у аргументах на обґрунтування підстави для закриття кримінального провадження у поданих захисниками клопотаннях про закриття кримінального провадження. Вказане не може свідчити про зловживання правами стороною захисту, оскільки обмеження судом захисника ОСОБА_20 у праві на розгляд поданого ним клопотання про закриття даного кримінального провадження призвело б до порушення основних засад кримінального судочинства, зокрема принципів змагальності сторін та диспозитивності.

Крім цього, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 року у справі № 643/10167/20, згідно з якою чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті. Крім того, відмова у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК відповідно до вимог ст. 350 КПК не перешкоджає його повторному заявленню та вирішенню, а попереднє рішення суду з цього приводу не має характеру преюдиціального та остаточного.

Прокурор у запереченнях також вказував, що позиція захисника, викладена у клопотанні про закриття кримінального провадження, про тотожність клопотань слідчого про продовження строку досудового розслідування від 17.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023 є припущенням, яке захисник об`єктивно не міг перевірити.

Проте, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022, долучений до обвинувального акта, містить інформацію лише про клопотання про продовження строку досудового розслідування від 10.10.2023, що узгоджується з відповідними поясненнями захисника ОСОБА_20 щодо існування відповідного клопотання про продовження строку досудового розслідування лише в редакції від 10.10.2023.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 цього Кодексу.

Крім цього, в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 757/47228/23-к, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_27 а про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022 року було відмовлено, також встановлено факт пропуску слідчим строку, визначеного ч. 5 ст. 294 КПК України.

Також прокурором не заперечуться факт багаторазового звернення до суду слідчого із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме 17.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023, проте прокурор вказує, що відкликання слідчим власних клопотань є правомірною реалізацією засади диспозитивності, що прямо встановлено самими ухвалами, наданими захисником.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (ч. 2 ст. 113 КПК).

На переконання суду, звернення слідчого до суду із клопотанням про продовження строку досудового розслідування від 10.10.2023 лише 20.10.2023, з порушенням строку, визначеного ч. 5 ст. 294 КПК України, не було обумовленим незалежними від органу досудового розслідування обставинами, не в повній мірі відповідало завданням кримінального провадження в частині забезпечення швидкого розслідування та не відповідало вимогам ч. 2 ст. 113 КПК.

Крім цього, звертаючись з клопотанням про продовження строку досудового розслідування 20.10.2023, слідчий, як уповноважений представник органу досудового розслідування, повинен був усвідомлювати ризики, пов`язані із пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 294 КПК України.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.09.2022 у справі № 290/278/21, на який посилається прокурор у своїх письмових запереченнях, не є релевантним для цього кримінального провадження та не узгоджується з його обставинами. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 290/278/21 зазначено, що у випадку своєчасного звернення слідчого чи прокурора до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в термін, встановлений ч. 5 ст. 294 КПК, якщо таке клопотання слідчим суддею було задоволено, однак з будь-яких причин розглянуто після спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, цей строк не може вважатися закінченим.

Проте, в цьому кримінальному провадженні слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до Печерського районного суду міста Києва з пропуском строку, що встановлений у ч. 5 ст. 294 КПК України, а слідчим суддею було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, що свідчить про відмінність обставин даної справи від обставин, встановлених у справі № 290/278/21.

У свою чергу, Верховним Судом у постанові від 04.09.2025 у справі № 756/9672/21 акцентовано увагу на сформований у практиці Європейського суду з прав людини принцип належного урядування. Згідно із цим принципом державні органи повинні діяти і приймати рішення вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання обов`язків. Такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи.

Посилання прокурора в запереченнях на те, що закриття провадження суперечило б завданням кримінального провадження та позбавило потерпілих права на відшкодування шкоди судом не приймаються, оскільки саме сторона обвинувачення повинна організувати проведення всіх процесуальних дій таким чином, щоб обвинувальний акт був скерований до суду в межах встановленого строку.

При цьому, суд не може не відкидати дії презумпції невинуватості, що закріплений у ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та зазначає, що кримінальне процесуальне законодавство не ставить в залежність закриття судом кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України від кількості обвинувачених, потерпілих чи розміру ймовірно завданих збитків.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, ст. 415 КПК України, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, ст. 417 КПК України, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених ст. 284, ст. 440 КПК України, яка надає такі ж повноваження суду касаційної інстанції, у разі встановлення обставини, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати судові рішення нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.

Дотримання стороною обвинувачення положень КПК України в частині строків досудового розслідування, що передбачені ст. 219 КПК України, є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд.

Відповідно до наведеного вище висновку Верховного Суду та положень п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України незакриття кримінального провадження за наявності підстав для його закриття є безумовною підставою для скасування судового рішення, а у разі встановлення підстав для закриття кримінального провадження, суд на будь-який стадії зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

Інші доводи захисника ОСОБА_20 , викладені в частині, зокрема, порушень, встановлених під час пересилання копій обвинувальних актів з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також порушень на стадії відкриття матеріалів відповідно до ст. 290 КПК України, як вірно зазначено в запереченнях прокурора, не є самостійними підставами для закриття кримінального провадження, проте враховуються судом в сукупності при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, оскільки за своєю правовою природою закриття кримінального провадження являє собою систему кримінальних процесуальних норм, що регулюють процедуру розгляду кримінального провадження судом, який, в результаті аналізу та оцінки зібраних у справі доказів, на підставах, передбачених КПК України, робить висновок про недоцільність або неможливість продовження судового розгляду та приймає рішення про відмову від подальшого його проведення, про що вказує у відповідній ухвалі.

У свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 359/7681/20, направлення повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному поза межами строку досудового розслідування має наслідком те, що всі інші процесуальні дії вчинені слідчим за погодженням з прокурором та прокурором, зокрема, направлення обвинувального акта до суду, відбулися поза межами строку досудового розслідування.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19 суд касаційної інстанції зазначив, що перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд. Застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення ч. 5 ст. 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Вказане узгоджується і з гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, та підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Велика палата Європейського суду з прав людини у п. 68 рішення у справі "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них.

Так само Європейський суд з прав людини у п.18 рішення в справі "Вемхофф проти Німеччини" (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказав, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Враховуючи все викладене вище, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження № 12022000000000707 від 28.07.2022 з огляду на закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, підлягає задоволенню.

З огляду на постановлення судового рішення про закриття кримінального провадження заявлені потерпілими ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , адвокатом ОСОБА_24 в інтересах потерпілого ОСОБА_25 , цивільні позови по суті не вирішуються і залишаються судом без розгляду в порядку ст. 129 КПК України, адже у кримінальному провадженні обвинувальний вирок не постановлюється і воно закривається без вирішення питання про реабілітацію обвинуваченого чи визнання його винуватості, а тому потерпілі не позбавлені права вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження речові докази, а саме: рухоме і нерухоме майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000707 за постановою старшого слідчого в ОВС Головного управління Національної поліції України ОСОБА_27 , підлягає залишенню у володінні/користуванні/розпорядженні належних власників/володільців/користувачів.

Інших документів, які дають можливість визначити долю речових доказів станом на час вирішення питання про закриття кримінального провадження суду не представлено.

Крім того, на момент постановлення цього судового рішення у розпорядженні суду були відсутні документи, які стосуються наявності процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження у виді застави тощо, у зв`язку з чим це питання наразі судом не вирішується.

Керуючись ст. 283, 284, 369-371, 372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження від 27.07.2026 задовольнити.

2.Кримінальне провадження № 12022000000000707 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.Речові докази, а саме: рухоме і нерухоме майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000707 за постановою старшого слідчого в ОВС Головного управління Національної поліції України ОСОБА_27 , залишити у володінні/користуванні/розпорядженні належних власників/володільців/користувачів.

4.Цивільний позов потерпілого ОСОБА_25 , заявлений адвокатом ОСОБА_24 від 23.04.2024 про стягнення шкоди, завданої злочином (ціна позову 586 000,00 грн) залишити без розгляду.

5.Цивільний позов потерпілої ОСОБА_26 від 27.01.2025 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень (ціна позову 395 800,00 грн) залишити без розгляду.

6.Цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 від 20.07.2026 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ціна позову 1 272 000,00 грн) залишити без розгляду.

Ухвала в частині закриття кримінального провадження набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 11.08.2026 о 09:45.

Суддя ОСОБА_1