Ухвала суду № 138878407, 03.08.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 4-с/593/7/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"03" серпня 2026 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

В складі:

головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржний ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив визнати причини пропуску поважними та поновити пропущений процесуальний строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни щодо не зняття арешту з спеціального рахунку боржника. Визнати дії державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни щодо не зняття арешту з спеціального рахунку боржника неправомірними. Зобов`язати державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороду Оксану Анатоліївну зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул.Грушевського, 1д, м.Київ, 01001), код ЄДРПОУ 14360570, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , для виплати заробітної плати від військової частини НОМЕР_3 та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у державного виконавця Бережанському відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Покиньбороди О.А. знаходиться виконавче провадження № 47235527 з примусового виконання виконавчого листа №2/593/378/2014, виданого 27.02.2015 року Бережанським районним судом Тернопільської області. Ідентифікатор доступу до виконавчого провадження: 91704A044418.

Постановою державного виконавця Бережанському відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Покиньбороди Оксани Анатоліївни накладено арешт на банківський рахунок боржника ОСОБА_1 , на який зараховується заробітна плата. 20.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Покиньбороди О.А. із заявою про зняття арешту з рахунку. 02.04.2026 року скаржник отримав від державного виконавця відповідь №15042 від 25.03.2026 року, в якій розписано ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що у задоволенні заяви відмовлено.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, просив скаргу розглянути за його відсутності.

Особа на дії якої подано скаргу ОСОБА_2 та представник Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням державного виконавця Покиньбороди О.А. у відпустці.

У поданому відзиві на скаргу зазначив таке: у оскаржуваній постанові державним виконавцем зазначено: «Рішення не виконано, у зв`язку з чим слід накласти арешт на кошти боржника, що містяться в банківських установах, окрім пенсійних коштів та коштів на рахунку зі спеціальним режимом використання», тобто виконавець при накладенні арешту розмежував для банківських установ на які кошти слід не накладати арешт. Боржник на момент звернення до відділу з заявою та до скарги не додав підтвердження, що рахунок НОМЕР_1 а АТ КБ «Приватбанк» з якого він вимагає зняти арешт є рахунком з спеціальним режимом використання. У задоволенні скарги просили відмовити.

Суд вбачає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зважаючи, що ними подано відзив і причини неявки не є поважними.

Представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв не подав.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши скаргу, дослідивши наявні докази у справі, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 07 березня 2026 року солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 .

Постановою державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни від 26 січня 2026 року у рамках виконавчого провадження № 47235527 накладено арешт на «грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику… у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 674234,08 гривня (UAH)».

Скаржник ОСОБА_1 20 березня 2026 року звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з банківського рахунку та просив: «Зняти арешт з банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул.Грушевського, 1д, м.Київ, 01001), код ЄДРПОУ: 14360570, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , для виплати заробітної плати від військової частини НОМЕР_3 та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України». Заява мотивована тим, що вказаний рахунок є рахунком із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

У відзиві на згадану скаргу, у листі державного виконавця №15042 від 25.03.2026 року скаржнику ОСОБА_1 роз`яснено про підстави та норми зняття арешту відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження»; також запропоновано надати декларацію про майно та доходи боржника, письмове пояснення про причини невиконання вимог виконавчого документу. Про задоволення чи відмову у задоволенні згаданої заяви ОСОБА_1 у листі нічого не зазначено.

Як вбачається довідки АТ КБ «Приватбанк» від 27.01.2026 рку, ОСОБА_1 отримує заробітну плату на рахунок № НОМЕР_1 .

За змістом статей 1, 5 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Права та обов`язки виконавців визначено в статті 18 Закону № 1404-VIII, згідно з якою державний, приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною четверто статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За змістом абзацу 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Державний/приватний виконавець, виконуючи рішення суду, може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім коштів, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частин другої четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання в разі знаходження коштів на рахунку, накладення арешту на який заборонено.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас у разі ненадходження виконавцю документів щодо такого підтвердження у останнього відсутні підстави для зняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунку, призначеному для виплати заробітної плати.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19-ц.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) вказала, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

У разі коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

Виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Суд вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Доводи державного виконавця щодо того, що не має доказів, що рахунок скаржника має режим спеціального використання, а відтак підстави для зняття арешту відсутні, не беруться судом до уваги, оскільки у даному випадку у процедурі виконавчого провадження фактично звернуто стягнення на заробітну плату скаржника, очевидно, що виконавчий лист надіслано для виконання у військову частину, яка здійснює щомісячні відрахування із заробітної плати скаржника у розмірі, визначеному ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», а накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати є порушенням вимог закону.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни щодо не зняття арешту з спеціального рахунку боржника та зобов`язання державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороду Оксану Анатоліївну зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул.Грушевського, 1д, м.Київ, 01001), код ЄДРПОУ 14360570, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , для виплати заробітної плати від військової частини НОМЕР_3 та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений продесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови від 12.06.2009 року №2 «Про застосувапня норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання i роз`єднання позовів залежить своєчасний i правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленимя ЦПК України.

При цьому, права i свободи людини i громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових i службових осіб (ст. 55 Конституціі України).

З огляду на наведене, пропущений строк звернення до суду із скаргою підлягає поновленню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 4, 18, 63, 447, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити строк для подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни.

Визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороди Оксани Анатоліївни щодо не зняття арешту з спеціального рахунку боржника.

Зобов`язати державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покиньбороду Оксану Анатоліївну зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул.Грушевського, 1д, м.Київ, 01001), код ЄДРПОУ 14360570, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , для виплати заробітної плати від військової частини НОМЕР_3 та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України, повний текст ухвали суду складено 11 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко