Рішення № 138878209, 10.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5603/26

Провадження № 2/466/3745/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 , в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024 року в загальному розмірі 15160 грн., а також сплачений при поданні даного позову судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №27341-11/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору). Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та штрафу у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15160 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за процентами 5160 грн.; заборгованість за штрафом 4000 грн.

24.03.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №24032025. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024 року.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

03 липня 2026 н адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 16.12.2024 чоловіком Відповідача (позичальника) здійснено оплату тіла кредиту в розмірі 20 000,00 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 6 800,00 грн за період з 13.11.2024 по 16.12.2024, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором 27341-11/2024 від 13.11.2024, що долучено Позивачем до поданої позовної заяви. Факт оплати в розмірі 26 800,00 грн за кредитним договором № 27341-11/2024 від 13.11.2024 визнається та не заперечується Позивачем, проте розподіл вказаних коштів здійснено позикодавцем на власний розсуд, оскільки із вказаної суми лише 14 000,00 позичальником зараховано як погашення тіла кредиту, ще 6 800,00 зараховано в якості оплати по відсотками, а решта 6 000,00 грн як оплата штрафу. Вважає факт зарахування позикодавцем в такий спосіб повної оплати за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024 незаконним та несправедливим по відношенню до іншої сторони договору, оскільки такий здійснено з корисливою метою, та за своєю суттю такі дії Кредитодавця спрямовані виключно на штучне безпідставне продовження дії договору через залишення непогашеним тіла кредиту в розмірі 6 000,00 грн, на які позичальник й надалі продовжив нараховувати відсотки за користування кредитом. Вказані дії Позикодавця є незаконними оскільки такі дії порушують норми чинного законодавства, зокрема, пункт 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, отже Відповідач на момент повного погашення заборгованості за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024, яка складалась із заборгованості по тілу кредиту 20 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 6 800,00 грн, був звільнений від обов`язку сплати на користь ТзОВ «Стар файненс груп» неустойки у вигляді штрафу в розмірі 6 000,00 грн, яку безпідставно нарахував кредитодавець за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором. Таким чином, неустойка у вигляді штрафу в розмірі 6 000,00 грн станом на момент здійснення повного погашення за кредитним договором № 27341-11/2024 від 13.11.2024 є неправомірно нарахованою санкцією за прострочення виконання грошового зобов`язання, яка підлягала виключенню із суми заборгованості шляхом списання на підставі пункту 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Відтак, станом на момент здійснення оплати (16.12.2024) за кредитним договором № 27341-11/2024 від 13.11.2024 правомірним є нарахування заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн та 6 800 грн процентів за користування кредитом, яку й було погашено 16.12.2024 Відповідачем у повному обсязі. У зв`язку із вищенаведеним просить суд у задоволенні даного позову відмовити.

13 липня 2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» були викладені в новій редакції. Пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла до 24.12.2023) передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії воєнного стану. Проте, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», цей пункт було змінено. Нова редакція пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (діюча з 24.12.2023) встановлює, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань лише за договорами про споживчий кредит, укладеними до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Датою набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року (24.12.2023 + 30 днів). У даній справі, договір про споживчий кредит між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Позичальником укладено 13.11.2024 року. Отже, оскільки кредитний договір укладено після 23 січня 2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит. Зважаючи на вищевикладене, неустойка (штраф) у розмірі 4000 грн за прострочення позичальником виконання зобов`язання, підлягає стягненню із відповідача.

14 липня 2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на позовну заяву, у якому зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України. Для вирішення того, яка норма підлягає застосуванню слід застосовувати частину другу статті 4 ЦК, яка закріплює пріоритет норм ЦК над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 у справі № 6-59цс13, постанова Верховного Суду України від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Так, основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте у матеріалах справи міститься клопотання, у якому представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву та запереченні у задоволення позову просила відмовити з підстав викладених у таких.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 13.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №27341-11/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2-1.5 Кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 13.11.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 12.03.2025. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає (24000,00/20000,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВCK/3PK)/t 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2428,90% Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 44000,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 24000,00 грн. Клієнт має право до 12.12.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі ---% (знижка застосовується тільки на нараховані відсотки). Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. У випадку сплати Клієнтом першого платежу (за перший розрахунковий період) вчасно тобто 12.12.2024 року, чи до цієї дати, відповідно до Графіку платежу, Товариство має право надати знижку в розмірі ---% на перший платіж (знижка застосовується тільки нараховані відсотки). Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі прострочення сплати першого платежу, Товариство має право не надавати знижку та він зобов`язаний на сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, за користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо Клієнт оплачує черговий платіж (нараховані проценти), в сумі такого платежу, раніше (до) дати платежу то така оплата зараховується пропорційно нарахованим процентам на дату оплати, а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. Клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, Клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до Графіку платежу. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору, у випадку повного дострокового повернення кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити проценти, нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом та нараховану неустойку. У випадку часткового дострокового повернення кредиту Клієнт повинен сплатити проценти, нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно) та нараховану неустойку. При цьому, після здійснення такого часткового дострокового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань Споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в Графіку платежів, у бік зменшення. Після здійснення коригування зобов`язань Клієнта оновлена інформація про суми та дати сплати заборгованості розміщується Товариством в Особистому кабінеті позичальника.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, клієнт має право: достроково повернути кредит в повному обсязі, або частково, сплативши проценти за строк фактичного користування кредитом.

Згідно п. 1.6 кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457 - 08xx - xxxx - 7749 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів з кредитним договором надали суду повідомлення за вих. №3426_260217120505 від 17-02-2026 сервісу онлайн платежів IPay.ua про перерахування грошових коштів у розмірі 20000 грн. на картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТОВ «Стар Файненс Груп» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.1.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15160 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за процентами - 5160,00 грн.; заборгованість за штрафом - 4000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

24.03.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №24032025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні зазначеного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» погодили суму кредиту, строк кредиту, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення процентів, порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів, інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Із розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №27341-11/2024 від 13.11.2024 року станом на 03.03.2026, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 шляхом здійснення оплати її чоловіком ОСОБА_3 , відповідно до квитанції № 435118814269 від 16.12.2024 18:07:16 оплачено тіло кредиту у розмірі 20000 грн. та проценти за користування кредитом в розмірі 6800 грн. за період з 13.11.2024 по 16.12.2024.

Таким чином, має місце, відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, дострокове повернення кредиту в повному обсязі із сплатою процентів за строк фактичного користування кредитом, що не заперечувалося стороною позивача, однак має місце спір щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 6000 грн., які позивач списав із суми тіла кредиту, вважаючи, що тіло кредиту у даному розмірі відповідачем не закрито, тому на дану суму мають право нараховуватися відсотки за користування кредитом, що на думку суду є безпідставним, зважаючи на наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу за період 2024 року у розмірі 6000 грн.

Посилання сторони позивача, що штрафні санкції здійснено законно та обґрунтовано, на підставі нової редакції пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (діюча з 24.12.2023), якою встановлюється, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань лише за договорами про споживчий кредит, укладеними до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», оскільки кредитний договір укладено після 23 січня 2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, суд до уваги не бере, зважаючи на наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

У рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано, що згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац 5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Цивільного кодексу України не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Таким чином, на думку суду, у даних правовідносинах (нарахування штрафних санкцій) слід керуватися ЦК України, а не окремими законами, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, зокрема пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який зобов`язує кредитодавця списувати нарахування штрафних санкцій, який на даний час є діючим, та законодавцем не скасований чи змінений.

Отже, з огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що позивачем безпідставно не зараховано грошові кошти, як тіло кредиту, які відповідачем було сплачено у повному обсязі, разом з відсотками за користування кредитом, тобто відповідач станом на 16.12.2024 повністю закрила укладений кредитний договір №27341-11/2024 від 13.11.2024, та здійснено неправомірне нарахування штрафних санкцій з грошових коштів, сплачених відповідачем як тіло кредиту, тому суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог позивачем, та відмову у таких.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні даного позову, судові витрати щодо розгляду даної справи слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,247, 58,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. Б. Єзерський