Вирок № 138877421, 11.08.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

11.08.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 642/48/26

Провадження №1-кп/642/271/26

11 серпня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілого адвоката ОСОБА_8

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221220001373 від 20.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Куп?янська Харківської області, українець, громадянина України, не працевлаштований, одружений, з середньою спеціальною освітою, не має на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимий, останній раз 14.11.2024 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 20.12.2024 з Олексіївської виправної колонії №25 Харківської області за відбуттям строку покарання,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_10 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану на території України, починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, звільнений 20.12.2024 з Олексіївської виправної колонії №25 Харківської області по відбуттю строку покарання, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 17.11.2025 року близько 10.30 години, ОСОБА_10 на автомобілі марки «КІА CLARUS», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у його користуванні, приїхав до приміщення ангару за адресою: м.Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А. для проведення монтажу електричних кабелів та електричних в вимикачів, до якого його запросив ОСОБА_11 - директор ТОВ «ТІГУАР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42540867) у якості кваліфікованого робітника, якого знайшов на платформі «OLX» для монтажу електричних приладів та обладнання, надавши ОСОБА_10 для проведення робіт в даному приміщенні ангару відповідні електричні кабелі та різноманітні вимикачі.

В цей час у ОСОБА_10 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , діючи повторно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні даного ангару за вказаною вище адресою шляхом вільного доступу, викрав відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №17470/17730-17746 від 04.12.2025 кабель торгової марки ВВГ нг 3х1,5 200 м, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 5184 гривень, кабель торгової марки ВВГ нг3?2,5 150 м, придбаний 27.10.2025, вартістю 6349 гривень 50 копійок, кабель торгової марки ВВГ нг 2х1,75 м, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 1139 гривень 25 копійок, кабель торгової марки ВВГ нг 5х6 20 м, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, 3457 гривень 40 копійок, кабель торгової марки ВВГ нг 3х10 65 м, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 11343 гривень 80 копійок, диференційне реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 4 р 63 А 30 тА AC R?R51463 в кількості 1 штуки, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані вартістю 2783 гривень, диференційне реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 4 p 25 A 30 mA AC R9R51425 в кількості 2 штук, придбаних 27.10.2025, які були у новому стані, загальною вартістю 4232 гривень, диференційне реле торгової марки «Schneider Electric» resia 92 р 25 А 30 mA АС R9R51225 в кількості 1 штуки, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 1482 гривень 88 копійок, диференційне реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 2 р 40 А 30 mA АС R?R51240 в кількості 1 штуки, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 1495 гривні 67 копійок, диференційне реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 2 p 25 A 30 mA AC R9R51225 в кількості 2 штук, придбаних 27.10.2025, які були у новому стані, загальною вартістю 2965 гривень 76 копійок, автомат вимикач торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 3Р 25 А С R9F12325 в кількості 2 штук, придбаних 27.10.2025, які були у новому стані, загальною вартістю 1392 гривень 66 копійок, автомат вимикач торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 3Р 63 А С R9F12363 в кількості 1 штуки, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 983 гривень 80 копійок, автомат вимикач торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 2Р 40 А С R9F12240 в кількості 1 штуки, придбаний 27.10.2025, який був у новому стані, вартістю 529 гривень 80 копійок, автомат вимикач торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 1P 25 A C R9F12125 в кількості 4 штук, придбаних 27.10.2025, які були у новому стані, вартістю 845 гривень 32 копійки, автомат вимикач торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 1Р 16 А С R9F12116 в кількості 4 штук, придбаних 27.10.2025, які були у новому стані, вартістю 752 гривень, припой олова в кількості 1 штуки, придбаний 14.11.2025 який був у новому стані, вартістю 960 гривень 20 копійок, кліщі для зняття ізоляції торгової марки «TOPTUL», модель DKAA2226, які перебували в побуті, придбані в 2025 році в магазині «TOPTUL» в м. Харків, вартістю 800, 85 грн., ручну дискову пилу торгової марки «МАКІТА», серії МТ M5802 в кількості 1 штуки, яка перебувала в побуті, придбану в 2020 році на ринку Барабашова в м. Харків, вартістю 3030 гривень копійок, яке належить потерпілому - ТОВ «ТІГУАР "КОМПАНІ», (код ЄДПОУ 42540867).

Після чого ОСОБА_10 поклав викрадені речі до багажного відділення автомобіля марки «KIA CLARUS», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому приїхав до вказаного приміщення та покинув місце вчинення злочину, звернувши на свою користь викрадене майно, після чого в подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій юридичній особі ТОВ «ТІГУАР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42540867) матеріальну шкоду на загальну суму 49 729,17 грн.

ІІ. Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, вступній промові та виступі під час дебатів.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_10 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану повторно.

Під час судового розгляду прокурор вважав, що стороною обвинувачення надано суду достатні та допустимі докази щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до статті 91 КПК, та формування у суду внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, та оцінці кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, згідно із статтею 94 КПК.

Прокурор зазначає, що винуватість ОСОБА_10 в пред`явленому обвинуваченні є повністю доведеною та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які суд сприймав безпосередньо, показаннями свідків.

В судових дебатах прокурор просив: «Беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення,який вчинено в складний для країни та людей особливий період боротьби за виживання в умовах воєнного стану, повномасштабної війни, враховуючи повторність, невизнання провини, просить суд призначити ОСОБА_10 таке покарання за ч.4 ст.185 КК України:6 років позбавлення волі, стягнути судові витрати, вирішити долю речових доказів, повернути заставу заставодавцю та задовольнити позов потерпілого.

ІІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення та сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у вступній промові, усних показаннях обвинуваченого та виступах під час дебатів.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, просив суд його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_10 пояснив під час допиту, щодійсно працював на об`єкті СТО восени 2025 року, виконував електромонтажні роботи. Він сам на платформі «ОЛХ» знайшов об`яву про пошук кваліфікованих працівників для проведення монтажу електричних кабелів та електричних вимикачів, зателефонував прорабу та усно з ним домовився про обсяг робіт, порядок розрахунку за виконану роботу та строки її виконання. Зазначив, що він з напарником працював 2 тижні, але їм заплатили дуже мало грошей (2 тисячі грн.), а не той розмір, що був обумовлений в усному порядку. Тому, в якості заробітної плати за виконану роботу він забрав електрокабелі, реле, автомати, але не в тій кількості, як заявлено представником потерпілого. Точної кількості забраних товарів назвати не може. Забрані електротовари в той же день продав на Центральному ринку за 8500 грн. Зазначив, що електроінструменти він не брав. Після цього йому зателефонував прораб та просив повернути викрадене, погрожував написати заяву до поліції про крадіжу.

Станом на час розгляду кримінальної справи заробітну плату за виконану роботу йому не виплатили. Звертався через 9 місяців після подій (але вже після порушення кримінальної справи за фактом крадіжки) до поліції з заявою про порушення кримінальної справи за невиплату заробітної плати, але йому було відмовлено та роз`яснено його право вирішити справу в порядку цивільного законодавства. Вважає, що він не винен та просить суд його виправдати. Цивільний позов не визнає.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 зазначив, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 не можуть бути кваліфіковані за пред`явленим обвинуваченням за ст.185 ч.4 КК України як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, так як обвинувачений намагався отримати зароблені кошти від ОСОБА_11 , вчинив самоуправство (ст.356 КК України), яке порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав. Окрім того вказав, що ОСОБА_10 у зв`язку з невиплатою йому зароблених та обумовлених домовленістю з ОСОБА_11 коштів, 09 січня 2026 до ВП №2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України, тобто умисна, безпідставна невиплата заробітної плати у домовлені терміни. Просить суд виправдати обвинуваченого. Заперечує проти цивільного позову.

ІV. Позиція потерпілого

Так, представник потерпілої особи директор ТОВ «ТІГУАР КОМПАНІ» ОСОБА_11 в судовому засіданні 23.02.2026 під час допиту показав, що на ОЛХ платформі знайшов ОСОБА_10 як кваліфікованого робітника для монтажу на підприємстві електричних приладів, кабелів та вимикачів. Через Вайбер відправив йому об`єм робіт та розцінку, на що ОСОБА_10 погодився на роботу. Потерпілий також вважав останнього надійним робітником. В подальшому вони зустрілися на об`єкті, куди обвинувачений приїхав зі своїм напарником за адресою: м.Харків, вул.Ізмайлівська, 11 А на власному автомобілі. ОСОБА_11 надав йому матеріали та деякі інструменти (електричні кабелі, автомати, кабель канал, перфоратор, шуруповерт, дриль тощо), виплатив одразу аванс у розмірі 2000 грн. Обумовили розмір зарплати, яку він виплатить ОСОБА_10 за електромонтаж, а саме: оплати розбили на 3 періоди в загальному розмірі 66 000 грн. Жодних договорів щодо надання послуг в письмовому вигляді не укладали. В подальшому, ОСОБА_10 взагалі був на роботі 2,5 дні. За цей час ОСОБА_11 впевнився, що обвинувачений йому не підходить як робітник, працює повільно, по 2-3 годині вдень, ще й зловживає алкогольними напоями, як йому здалося. Весь час електротовари та інструменти зберігалися у кутку в закритому ангарі, який зранку відкривав потерпілий або його довірена особа.

17 листопада 2025 ОСОБА_11 зранку відкрив ОСОБА_10 та його напарнику об`єкт, потім поїхав по своїм справам. Після повернення на об`єкт близько 11-12 години того ж дня, робітників вже не було, на телефонні дзвінки вони не відповідали. Тільки наступного дня потерпілий виявив пропажу матеріалів та інструменту та одразу звернувся до поліції. На питання захисника повідомив, що дійсно на об`єкті разом з обвинуваченим одночасно працював ще інший працівник, але органам досудового розслідування не повідомляв про це.

Зазначив, що ОСОБА_10 не відшкодував спричинену матеріальну шкоду, викрадені матеріали також не повернув.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 під час судових дебатів просила суд задовольнити цивільний позов в повному обсязі та призначити законне та справедливе покарання обвинуваченому ОСОБА_10 .

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд, у відповідності до ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з приписів ст.373 ч.3 КПК України, відповідно до яких, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, прийшов до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_10 , викладені у обвинувальному акті, знайшли своє об`єктивне підтвердження, виходячи з наступного.

Незважаючи на невизнання своєї винуватості обвинуваченим, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

V.І Показання.

На підтвердження вини ОСОБА_10 стороною обвинувачення надано докази, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, такі містяться у матеріалах кримінального провадження та за переконанням сторони обвинувачення доводять вину ОСОБА_10 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Зокрема, показами свідка, які допитані безпосередньо у судовому засіданні, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги (Т.1 а.с.101-102, 136-137, матеріалів кримінального провадження).

Так, допитаний в судовому засіданні 27.03.2026 свідок ОСОБА_12 пояснив, що є ФОП, торгує електроприладами, кабелями, проводами, автоматами на Центральному ринку в м.Харкові. Знайомий з обвинуваченим ОСОБА_10 , знає, що він електрик, тому інколи останній йому продає товар за низькими цінами. Свідок ОСОБА_12 зазначив, що восени 2025 року, точний час не пам`ятає, коли він знаходився на робочому місці на ринку, до нього зранку прийшов обвинувачений та запропонував купити 20 метрів проводу, так як це залишки з об`єкту, де він працював. Свідок погодився, на всяк випадок зробив фото паспорта обвинуваченого, а також ідентифікаційного коду.

Згодом, восени 2025 року, точної дати також не пам`ятає, обвинувачений знову зателефонував свідку та повідомив, що зірвався об`єкт, який він повинен був виконати, тому в нього залишилося багато робочого матеріалу, і він пропонував свідку його придбати. Так як ОСОБА_10 потрібні були гроші, він попросив переказати йому на карту1000 гривень як аванс. Свідок вислав зазначені кошти на банківську картку, а наступного дня ОСОБА_10 приїхав та віддав товар провода, автомати, УЗО, проте точну кількість товару він не пам`ятає. Загалом за придбаний товар свідок заплатив ще 8 тисяч гривень, тобто всього товару було на 9 тисяч грн.

На запитання учасників процесу свідок уточнив, що перераховував кошти не на особисту картку обвинуваченого, а останній просто скинув йому номер картки. Свідок підтвердив, що в той день, коли обвинувачений привозив товар, він був сам, але свідок пам`ятає, що поряд стояла ще якась жінка. Свідок склав акт закупки, що підтверджує придбання, та вніс відомості щодо вартості. Він також зазначив, що було складено багато актів, що свідчить про походження товару, а решту коштів у розмірі 8 тисяч гривень було сплачено готівкою. Увесь придбаний товар був новим (провід знаходився в бухті), і згодом свідок продав цей товар, скинувши інформацію про продаж у месенджер «Вайбер».

Допитаний в судовому засіданні 14.05.2026 свідок ОСОБА_13 , пояснив, що знайомий з обвинуваченим, є його кумом. Свідок зазначив, що вони разом інколи працювали на об`єктах. Восени в середині листопада 2025, точну дату не пам`ятає, ОСОБА_10 запропонував йому роботу на станції технічного обслуговування (СТО) з розведення електрики. За словами свідка, в середині листопада 2025 року розпочалися роботи з прокладання електрики. Організатори робіт надали їм всі необхідні інструменти, зокрема перфоратор, кабелі, автомати, а також коронки та відрізні круги («болгарку»). Свідок уточнив, що приміщення СТО мало приблизні розміри 50 метрів у довжину та 10 метрів у ширину.

На об`єкті також працювали інші чоловіки, які виконували внутрішні роботи, при цьому зазначалося, що за безпеку робітників (45 осіб) ніхто не відповідав, офіційного оформлення не було, і на об`єкті нічого не можна було знайти.

Виконроб (прораб) виплатив їм аванс в розмірі 500 гривень кожному, проте до кінця роботу вони не доробили, тому звичайно решту коштів їм не виплатили. За словами свідка, загалом вони напрацювали на 1215 тисяч грн., але кошти в повному обсязі так і не отримали. За цей час вони встигли прокласти короби та завести лінію електропередач, працюючи на висоті. ОСОБА_10 на об`єкті був старшим, тому свідок виконував те, що його просив обвинувачений. За який час вони повинні були виконати необхідні роботи, якими періодами повинна була проходити оплата роботи, свідку не було відомо, так як за все домовлявся ОСОБА_10 . Але свідок обізнаний, що за всю виконану роботу їм повинні були виплатити 60 тисяч гривень. Договір про роботу був усним, письмового договору не складали.

Вони проходили на територію промзони через контрольно-пропускний пункт (КПП), де нічого не здавали, приїздили разом з ОСОБА_10 на його автомобілі Прораб дав їм кошторис (смету), яка була у ОСОБА_10 , а також план об`єкта. Свідок зазначив, що в цей період він спілкувався з прорабом та співпрацював з колегами. Загалом вони працювали близько 78 робочих днів, проте кожен день роботу не фіксували, і свідок не знав, якими саме частинами їм мали виплачувати кошти. Кошти повинен був видавати ОСОБА_10 , а сам кошторис складав виконроб. Приміщення вони не закривали, оскільки там продовжували працювати інші люди (інші спеціалісти). Свої особисті інструменти вони забирали з собою кожного робочого дня.

Свідок ОСОБА_13 зазначив, що 17 листопада 2025 вранці ОСОБА_10 повідомив свідку, щоб він збирався і вони поїхали з об`єкта без пояснень, і свідок особисто не бачив, щоб той щось завантажував.

Але згодом ОСОБА_10 йому повідомив, що забрав матеріали з об`єкта в рахунок оплати праці. Показав йому, що це були автомати, кабеля, провод тощо. Після цього обвинувачений зателефонував, і свідку переказали кошти в розмірі 1 тисячі гривень.

Свідок уточнив, що загалом вони працювали з перервами близько 78 днів, при цьому бували дні, коли вони взагалі не працювали та не виходили на об`єкт (не хотіли працювати). Аванс за роботу був виплачений наперед, а саме 16 листопада 2025 року, коли вони приїхали на автомобілі. Свідок наголосив, що офіційного договору з ними укладено не було, графік роботи офіційно не затверджувався, а роботу йому надавав безпосередньо ОСОБА_10 . Замовнику роботу вони не здали.

V.ІІ. Письмові докази.

Під час судового розгляду судом безпосередньо було досліджено наступні докази:

- згідно витягу з ЄРДР від 20.11.2025 зареєстровано кримінальне провадження №12025221220001373 за ст.185 ч.4 ККУ, а саме: 19.11.2025 до ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 17.11.2025 в період часу з 11-00 год. по 11-40 год. невстановлена особа в період дії військового стану, шляхом вільного доступу, з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , таємно заволоділа кабелем марки ВВГ х6 12 метрів, ВВГ 3?2,5 - 100 метрів, ВВГ 3х1,5 - 200 метрів, диференційним реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 63 A 30 mA АС R9R51463 в кількості 2 штук, диференційним реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 4 р 25 А30mA R9R51425 в кількості 2 штук, диференційним реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 2 р 40 А 30 mA AC R9R51240 в кількості 2 штук, автоматом вимикачем торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 3Р 25 А С R9F12325 в кількості 1 штуки, автоматом вимикачем торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 1P 16 А С R9F12116 в кількості 9 штук, які належать ОСОБА_11 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду на суму близько 40 тисяч гривень (Т.1 а.с. 143);

- відповідно протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.11.2025, о/у СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о лейтенант поліції ОСОБА_14 , прийняв усну заяву від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вжиття заходів щодо невідомої особи, яка таємно заволоділа електротоварами на суму 40 тис. грн. (Т. 1 а.с.144);

- згідно заяви потерпілого ОСОБА_11 від 20.11.2025, останній надав дозвіл працівникам поліції провести огляд приміщення за адресою вул. Ізмаїлівська 11-А (Т. 1 а.с. 145);

- відповідно протоколу огляду місця події від 20.11.2025, який складений слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о лейтенантом поліції ОСОБА_15 , за участі спеціаліста-криміналіста ОСОБА_16 , власника приміщення ОСОБА_11 , за допомогою технічних засобів Nicon d3500, проведено огляд за адресою: м. Харків, вул. Ізмаїлівська, 11-А, та встановлено, що місцем огляду є приміщення, яке належить приватному підприємству. Вхід до приміщення здійснюються через металеві сині двері, які на момент огляду були зачинені. Здійснюючи вхід через металеві сині двері, працівник ангару відкрив двері ключем. При вході до ангару не виявлено слідів пошкодження дверей або злому, вбачаються різноманітні конструкції для ремонту та інструменти. З лівої сторони від входу вбачається лічильник, який на момент огляду був відчинений. Під час огляду слідів зламу не вбачається.

При огляді лічильника було виявлено, що на лічильниках відсутні автомати, а саме напруга у кількості 8 штук. Далі, прямо від лічильника вбачається вздовж оглядової ями конструкції для ремонту, біля них відсутні відрізки кабелів, а саме: приблизно 200 метрів, 3,2 метрів , відрізок 25 метрів, 100 метрів, 40 метрів, 50 метрів. Оглядаючи місце події, ніяких пошкоджень більше виявлено не було. Зауважень від учасників огляду не надходило, складено ілюстративну таблицю(Т. 1 а.с. 146-154);

- відповідно Договору будівельного підряду № 0807/25 від 08.07.2025, між ТОВ «Тігуар Компані» та ТОВ «Метрологічний Центр» уклали договір про проведення будівельних робіт за адресою: м. Харків, вул. Ізмаїлівська, 11-А, складено кошторис з влаштування підлоги, оглядової ями, електромонтажних робіт, та акт прийому -передачі матеріалів в переробку (Т.1 а.с.155-162);

- згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2025, складеного старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о майором поліції ОСОБА_17 , за адресою м. Харків, вул. Зброярська, 1, при денному освітленні, у присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , потерпілий ОСОБА_11 на запитання слідчого зазначив, що зможе впізнати особу, яку він знайшов на платформі «OLX» для виконання робіт з проведення електрики. Після пред`явлення фотознімків потерпілий заявив, що серед осіб, зображених на наданих йому матеріалах, він впізнає особу під №1. На фотознімку під №1 був зображений ОСОБА_20 (Т. 1 а.с. 163-165)

- відповідно заяви ОСОБА_13 від 21.11.2025, останній надав працівникам поліції добровільну згоду на огляд його мобільного телефону Poco F3 моделі M2012K11AG в корпусі світло-зеленого кольору (Т. 1 а.с. 166);

- даними протоколу огляду предмету від 21.11.2025, проведеного старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о майором поліції ОСОБА_17 за адресою м. Харків, вул.Зброярська, 1, встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон ТМ РОСО F3, модель M2012K11AG, об?ємом пам?яті 128 GB, в корпусі світло зеленого кольору, з sim-картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_13 . При відкритті додатку банку «Sense» у вказаному телефоні, серед історій подій було виявлено, що 17.11.2025 року о 12.03 проведено транзакцію з виявленої карти на карту НОМЕР_4 в сумі 1000 гривень. Встановлено, що на вказаному носії інформації міститься інформація щодо переказу грошових коштів з картки на картку, за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (Т. 1 а.с. 167-170);

- згідно акту закупівлі від 18.11.2025, ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_10 товар на загальну суму 8500 грн., а саме: кабель торгової марки ВВГ нг 5х6 12 м., кабель торгової марки ВВГ нг 3х2,5 100 м., кабель торгової марки ВВГ нг 3х1,5 200 м., УЗО 1 ф 4 шт., УЗО 3 ф. 4 шт., АВ 1Х16 9 шт. (Т.1 а.с.171);

- відповідно заяви ОСОБА_12 від 21.11.2025, останній надав працівникам поліції добровільну згоду на огляд власного мобільного телефону «SAMSUNG», модель «GALAXY А 05 (Т. 1 а.с. 172);

- даними протоколу огляду предмету від 21.11.2025, проведеного старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о майором поліції ОСОБА_17 , встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон ТМ «SAMSUNG», модель «GALAXY А 05», серійний номер НОМЕР_5 , в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, з sim-картою НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_12 . При відкритті додатку банку «Monobank» у вказаному телефоні, серед історій подій було виявлено, що 17.11.2025 року о 12.03 було проведено транзакцію з карти НОМЕР_7 на карту НОМЕР_4 в сумі 1000 гривень. Встановлено, що на вказаному носії інформації міститься інформація щодо переказу грошових коштів з картки на картку, за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (Т. 1 а.с. 173-176);

- згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2025, складеного старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/о майором поліції ОСОБА_17 , за адресою м. Харків, вул. Зброярська, 1, при денному освітленні, у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , свідок ОСОБА_12 на запитання слідчого зазначив, що зможе впізнати особу, яка запропонувала йому придбати електричні автомати та електричні кабелі 17.11.2025. Після пред`явлення фотознімків ОСОБА_12 заявив, що серед осіб, зображених на наданих йому матеріалах, він впізнає особу під №1. На фотознімку під №1 був зображений ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т. 1 а.с. 177-179);

- відповідно висновку експерта №17470/17730-17746 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.12.2025, встановлено, що:

1.Ринкова вартість кабелю торгової марки ВВГ нг 3х1,5 200 м, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 5184,00 грн.;

2. ??Ринкова вартість кабелю торгової марки ВВІ нг 3?2,5 150 м, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 6349,50 грн.

3.Ринкова вартість кабелю торгової марки ВВГ нг 2х1 75 м, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 1139,25 грн.

4.Ринкова вартість кабелю торгової марки ВВГ нг 5х6 20 м, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 3457,40 грн.

5.Ринкова вартість кабелю торгової марки ВВГ нг 3х10 65 м, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 11343,80 грн.

6.Ринкова вартість диференційного реле торгової марки Schneider Electric» resia 9 4 р 63 А 30 тА АС ROR51463, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2022 року складала: 2783,33 грн.

7.Ринкова вартість диференційного реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 4 Р 25 А 30 МА АС R9R51425, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 4232,00 грн.

8.Ринкова вартість диференційного реле торгової марки «Schneider Electric» resia 92 р 25 А 30 mA AC ROR51225, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 1482,88 грн.

9.Ринкова вартість диференційного реле торгової марки «Schneider Electric» resia 9 2 р 40 А 30 А АС ROR51240, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 1495,67 грн.

10.Ринкова вартість диференційного реле торгової марки «Schneider Electric» resia 92 р 25 A 30 mA AC R9R51225, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 2965,76 грн.

11.Ринкова вартість автомата вимикача торгової марки «Schneider Electric» resia 9 кА 30 25 А С913,заеопові про призначення дої судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 1392,66 грн.

12.Ринкова вартість автомата вимикача торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 КА 3Р 63 А С R9F12363, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 983.80 грн.

13.Ринкова вартість автомата вимикача торгової марки «Schneider Electric» resia 9 6 кА 2Р 40 А С R9F12240, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 529,80 грн.

14.Ринкова вартість автомата вимикача торгової марки «Schneider Electric» resia в 9 6 кА ІР. 25 А С R9F12125, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчоїекспертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 845,32 грн .

15.Ринкова вартість автомата вимикача торгової марки «Schneider Electric» resia на 9 6 кА IP 16 А С R9F12116, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 752,00 грн.

16.Ринкова вартість припой олова в кількості 1 штуки, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року в складала: 960,20 грн.

17.????Ринкова вартість кліщі для зняття ізоляції торгової марки «TOPTUL», модель DКAA2226, зазначеного в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 800,85 грн.

18.Ринкова вартість дискової пили торгової марки «МАКІТА», серії МТ M5802, зазначеної в постанові про призначення даної судової товарознавчої експертизи, станом на 17.11.2025 року складала: 3030,95 грн. (Т. 1 а.с. 180-194);

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового розслідування, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом також не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази відповідають вимогам щодо їх отримання, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом, підтверджується показаннями свідків, а також сукупністю досліджених письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

VІ. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Враховуючи викладене вище та наведені стороною захисту доводи спростовуються доказами, які є належними, допустимими, та які оцінено судом з точки зору достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності, та які, з урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та висунутих на свій захист непослідовних версій обвинуваченого, що не узгоджувалися із вказаними доказами, дозволили суду встановити винуватість ОСОБА_10 відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, розглядаючи кримінальне провадження з дотриманням положень ст.337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, колегія суддів, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану повторно.

VІІ. Мотиви суду при призначенні покарання

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він неодноразово судимий (а.с.203-205), останні рази: вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17.12.2013 за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі (а.с.207), вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2018 за ч.ч.2,3 ст.185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі (а.с. 208-212), вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.07.2022 за ч.3 ст. 185,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі (а.с. 213-217), вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 16.03.2023 за ч.ч.2,3 ст. 185 КК, 70 України до 3 років 1 місяця позбавлення волі (а.с. 218-222), вироком Полтавського районного суду м. Полтави від 14.11.2024 за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі (а.с. 223-225), відбув покарання повністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей або батьків похилого віку, що загалом об`єктивно свідчить про стійку антисоціальну спрямованість та схильність до вчинення злочинів, як спосіб життя.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Статтею 34 КК України передбачено, що рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Так як ОСОБА_10 має незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 відповідно до ст.67 КК України, рецедив злочину.

Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно висновку досудової доповіді від 18.02.2026, складеної відповідно до ст. 3141 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , орган пробації оцінює рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення як високий, ризик небезпеки для суспільства з боку обвинуваченої ОСОБА_10 оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

За таких обставин, призначаючи покарання ОСОБА_10 , суд виходить з положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,у зв`язку з чим суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті,яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м`якість покарання.

VІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

В ході досудового розслідування по кримінальному провадженню ОСОБА_10 ухвалою Холодногірського районного суду міста Харкова від 29.12.2025 року у справі №642/8317/25 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, яка була сплачена у розмірі 60 560 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Харківській області, а тому з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає доцільним запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у вигляді застави - залишити до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_10 зарахувати в строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 29.12.2025 року і до 30.12.2025 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Представником потерпілого у кримінальному провадженні пред`явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 матеріальну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій, в розмірі 49 729 грн.

В обґрунтування позову цивільний позивач зазначив, що викрадене ОСОБА_10 майно належало ТОВ «Тігуар Компані» на праві власності. Згідно висновку товарознавчої експертизи №17470/17730-17746 від 04.12.2025, загальний розмір матеріального збитку, нанесеного ТОВ «Тігуар Компані» від вчинення даного злочину складає 49 729 грн.

Представник потерпілого ТОВ 49 729 в судовому засіданні наполягав на задоволенні цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Положення частини 5 статті 128 КПК передбачають, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності зі ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_10 потерпілій особі ТОВ «Тігуар Компані» було заподіяно матеріальну шкоду на суму 49 729 грн., що підтверджується висновками товарознавчої експертизи №17470/17730-17746 від 04.12.2025.

Цивільний позов не визнається обвинуваченим ОСОБА_10 в тому розмірі, що обґрунтований та доведений, про що він підтвердив під час судового розгляду.

Але, з врахуванням доказів, наданих потерпілим на підтвердження спричиненої шкоди, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову потерпілого ТОВ «Тігуар Компані» про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової - товарознавчої експертизи №17470/17730-17746 від 04.12.2025 у розмірі 7633, 44 грн.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття покарання знаходження ОСОБА_10 під вартою з 29 грудня 2025 року до 30 грудня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді застави залишити без змін.

Грошові кошти в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області в якості застави за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Холодногірського районного суду міста Харкова від 29.12.2025 року у справі № 642/8317/25 - після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведену судово-товарознавчу експертизу №17470/17730-17746 від 04.12.2025 у розмірі 7 633, 44 грн. (сім тисяч шістсот тридцять три грн. 44 коп.) грн.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІГУАР КОМПАНІ» до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІГУАР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42540867) матеріальну шкоду в розмірі 49 729 (сорок дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_23