Ухвала суду № 138877179, 10.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3600/26

Провадження № 1-в/346/218/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника адміністрації колонії ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання в.о. начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, засудженого: 13.06.2019 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі.

Початок строку: 27.01.2019 р.

Кінець строку: 27.01.2030 р.

В С Т А Н О В И В:

В.о. начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" звернувся до Коломийського міськрайонного суду із вказаним поданням, відповідно до якого засуджений ОСОБА_5 відбував покарання в ДУ «Закарпатська УВП №9», де не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарне стягнення не накладались, заохочення не застосовувалися.

З 10.03.2022 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що накладено одне дисциплінарне стягнення, яке погашено, застосовано 6 заохочень. Працевлаштований у виробничій майстерні установи, до роботи відноситься добросовісно, залучається до робіт з благоустрою в порядку черговості, дані роботи виконує вчасно та якісно. Бере участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Відбуваючи покарання засуджений реалізував ПДВВ «Освіта». У 2026 році закінчив 11 клас Коломийського ліцею № 8. У 2022-2023 навчальному році реалізував ПДВВ «Професія» та здобув спеціальність «Електрогазозварника». У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Виконавчі листи в установу не надходили. На даний час він відбув призначеного строку покарання. Просить замінити невідбуту частину покарання більш м`яким як такому, що став на шлях виправлення.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити та замінити невідбуту частину покарання засудженому на більш м`яке.

Засуджений в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м`яке у виді обмеження волі.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання щодо заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м`яким.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши подання та надані докази, оглянувши матеріали особової справ засудженого, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.(ч.3 ст.82 КК України).

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим, зокрема: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (п.3 ч.4 ст.82 КК України).

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

При вирішенні даного питання судом враховуються положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 13.06.2019 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання, з 27.01.2019 року.

Вирок набрав законної сили 22.12.2021 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок Виноградівського районного суду залишено без змін.

Початок строку: 27.01.2019 р. Кінець строку: 27.01.2030 р.

Отже, ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисного особливо тяжкого злочину. На даний час відбув 2/3 призначеного строку покарання. Невідбута частина строку становить 3 роки 5 місяців та 17 днів.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Діюче законодавство наголошує на тому, що при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, слід ретельно з`ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.

В той же час, однією із обов`язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.

При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення має ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов`язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.

Так, відповідно до характеристики, затвердженої в.о. начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.06.2026 р. засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 27.01.2019. Під час відбування в ДУ «Закарпатська УВП №9», не допускав порушення встановленого порядку відбування покарань, заохочення не застосовувалися. З 10.03.2022 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, за що накладено одне дисциплінарне стягнення, яке погашено, застосовано 6 заохочень. Працевлаштований у виробничій майстерні установи, до роботи відноситься добросовісно, залучається до робіт з благоустрою в порядку черговості, дані роботи виконує вчасно та якісно. Бере участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Відбуваючи покарання засуджений реалізував ПДВВ «Освіта». У 2026 році закінчив 11 клас Коломийського ліцею № 8. У 2022-2023 навчальному році реалізував ПДВВ «Професія» та здобув спеціальність «Електрогазозварника». У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Виконавчі листи в установу не надходили. Оцінено ризик вчинення повторного кримінального правопорушення як низький. Заходи індивідуальної програми виконані повністю, не виявлено потреби у плануванні нових завдань впливу на криміногенну потребу та у плануванні інших заходів.

Під час судового розгляду і на початку відбування покарання, засуджений вину у вчиненні визнавав, виправдовувався тим, щ о він не мав наміру вбивати потерпілого. Після проведеної роботи щодо зміни у поведінці та ставленні до скоєного, засуджений вину у скоєному визнав повністю та усвідомив наслідки скоєного ним кримінального правопорушення.

Згідно довідки ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.06.2026 про наявність заохочень та стягнень на засудженого ОСОБА_5 до останнього застосовано 6 заохочень (04.04.2023, 03.10.2023, 03.01.2024, 01.04.2024, 02.04.2025, 06.10.2025) у виді подяки за виконання покладених обов`язків, додержання правил поведінки, правил внутрішнього розпорядку колонії та трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Застосовано 1 Дисциплінарне стягнення 15.03.2022 у виді попередження за відмову виконувати роботи по благоустрою ДКДІР. Застосування заохочень та накладення стягнення також підтверджуються наявними в матеріалах особової справи відповідних наказів.

Слід зазначити, що засуджений після вчинення вказаного порушення не отримав жодного стягнення. Натомість за цей період отримав 6 заохочень, що вказує на позитивні зміни в поведінці засудженого.

Відповідно до довідки № 261 про працевикористання засудженого ОСОБА_5 був працевлаштований в період березень 2023 - червень 2023 року, серпень 2023 - грудень 2023, січень 2024 лютий 2024, квітень 2024 травень 2026 року, за що отримував заробітню плату. Працевлаштування засудженого також підтверджується наявними в матеріалах особової справи трудовими договорами.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника колонії та засудженого, останній на даний час працевлаштований.

Відповідно матеріалів особової справи та пояснень в судовому засіданні представника адміністрації установи, ОСОБА_5 залучався до виконання робіт з благоустрою в установі без оплати праці позачергово, про що містяться заяви в матеріалах особової справи.

Відповідно до заяви засудженого (а.с. особової справи 96) ОСОБА_5 виявив бажання бути залученим до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення».

З довідки про стан здоров`я засудженого від 16.06.2026 вбачається, що ОСОБА_5 має захворювання наслідки ЧМТ, але визнаний працездатним з працевикористанням.

Виконавчі листи на адресу установи не поступали, що підтверджено довідкою.

З висновку комісії установи щодо виправлення засудженого, відповідно до якого вбачається, що з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, ОСОБА_5 набрав 99 бал, що значно перевищує бар`єр в 65 балів (мінімальна кількість балів для висновку про виправлення засудженого), що в підсумку свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до виписки з протоколу №22 від 18.06.2026 року, комісія з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким постановила, що ОСОБА_5 , став на шлях виправлення.

Отже, враховуючи, що головною передумовою для застосування до особи більш м`якого покарання є не тільки сплив певної частини строку покарання, а й факт того, що засуджений став на шлях виправлення, суд констатує, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці демонструє прагнення до виправлення, наявні позитивні зрушення в його поведінці і добросовісному та чесному ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що на думку суду може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 фактично відбув 2/3 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, за цей час здійснював процес виправлення, за період всього строку перебування в установах відбування покарання мав 1 порушення, за що на нього накладалося стягнення, яке на даний час погашено, але змінив свою поведінку на краще, окрім того що припинив вчиняти порушення, позитивні зміни в поведінці призвели до отримання ним 6 заохочень, змінилося ставлення засудженого до праці на добросовісне і сумлінне, він проявляє ініціативу та бажання працювати, крім того брав участь у реалізації програм диференційного виховного впливу, здобув виробничу спеціальність, має позитивні плани на майбутнє та позитивні результати їх реалізації, готовий до змін, визнав вину у вчиненому злочині, що вказує на те, що засуджений став на шлях виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Статтею 51 КК України визначено види покарань, які можуть бути застосовані судом, серед яких більш м`яким покаранням відносно позбавлення волі на певний строк є обмеження волі.

Відповідно до ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Отже, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_5 слід замінити більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на невідбуту частину покарання. Обставин, які виключають можливість відбування засудженим покарання у виді обмеження волі, відповідно до вимог ст..61 КК України, судом не встановлено. Саме такий вид покарання сприятиме досягненню його мети, а саме виправлення засудженого. Натомість покарання у виді апробаційного нагляду, на якому наполягав засуджений, є занадто м`яким, враховуючи особу засудженого, а саме наявність попередніх судимостей, відбування покарання у виді позбавлення волі реально, вчинення злочинів в період умовно-дострокового звільнення.

При цьому суд вважає за необхідне, із застосуванням вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання у виді обмеження волі засудженому час його перебування в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» з дня заміни невідбутої частини покарання до моменту набрання цієї ухвалою законної сили з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні обмеження волі.

На підставі наведеного та ст.ст.72, 82 КК України, керуючись ст.537, 539 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст.115 КК України, більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки 05 (п`ять) місяців 17 (сімнадцять) днів.

Зарахувати в строк відбування покарання у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_5 час його перебування в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» з 10.03.2022 року до моменту прибуття засудженим до місця відбування покарання у виді обмеження волі з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні обмеження волі.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Оскарження прокурором ухвали суду зупиняє її виконання.

Суддя : ОСОБА_1