Рішення № 138875968, 10.08.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1102/26

Номер провадження 2/194/1170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Абрамов Максим Вікторович до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач ОСОБА_2 звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області через систему «Електронний Суд» з позовною заявою до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, про визнання права власності, в якій просить визнати за ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 квітня 2001 року між ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_4 на підставі доручення № 2992 від 14.12.2000 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області Призом С.В., зареєстрований в реєстрі за № 284. За вказаним договором ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 . Дана квартира складається з житлової площі 20,7 кв. м (літера А1Жа-а4), однієї чверті частини сараю цегляного Б, сараю В, сараю О, однієї чверті частини огорожі та однієї чверті частини колодязя та загальна площа квартири складає 35,2 кв. м. 23.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на Квартиру (реєстраційний номер 71631743). Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Вайцеховської Наталії Костянтинівни від 10 квітня 2026 року № 84249661 у проведенні реєстраційних дій відмовлено. Підставою для відмови стала відсутність у договорі купівлі-продажу відомостей про загальну площу квартири та неможливість отримати технічні характеристики об`єкта нерухомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва), оскільки первинні матеріали технічної інвентаризації знаходяться на тимчасово окупованій Новоайдарівській селищній територіальній громаді Луганської області, доступ до них втрачено. Відповідно до відповіді Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 03.03.2026 № 716, наданої на запит державного реєстратора, з 25.02.2022 зазначена територія є тимчасово окупованою, доступ до архівів, реєстраційних справ та реєстрових книг з відомостями про право власності відсутній. Таким чином, ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості у позасудовому порядку зареєструвати своє право власності на квартиру виключно через обставини, пов`язані з тимчасовою окупацією території, що є наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, а тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивача через систему «Електронний Суд» подав заяву про розгляд цивільної справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - начальник Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Шопін І.В. надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Новоайдарським РВУМВС України в Луганській області від 19.12.1996 року, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.9-11).

Відповідно до копії довідки від 14.06.2022 року № 5105-7501053673 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 встановлено, що місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.6).

Згідно з копією договору купівлі - продажу будинку від 02 квітня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Приз С.В., зареєстрованого в реєстрі за №284, ОСОБА_1 набула право приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що в Малому Державному комунальному підприємстві технічної інвентаризації Новоайдарського району Луганської області 15.02.2001 року внесено реєстраційний напис за реєстровим номером КбН3 1/447-423, на ім`я ОСОБА_1 (а.с.7 звор.бік а.с.7).

Загальна характеристика та технічна характеристика будинку за адресою АДРЕСА_2 , міститься у Технічному паспорті на зазначену квартиру, який складений на ім`я ОСОБА_1 , копію якого також долучено до матеріалів справи (а.с.12-14).

Оригінали правовстановлюючого документу на вказану квартиру знаходиться у позивача і не втрачений ним.

10 квітня 2026 року рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 84249661 державним реєстратором було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі- Закон) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухомо майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно ч.1 статті 22 Закону, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Так заявником було подано договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області Приз С.В. за реєстраційним № 284 від 02.04.2001 року, де зазначено лише житлову площу будинку. Відповідно до п. 58 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об?єкт чи об?єкт будівництва, відсутні відомості про його технічні характеристики, державна реєстрація права власності на такий об?єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні характеристики, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Під час розгляду заяви було здійснено пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на квартиру за АДРЕСА_2 - відсутня. Розгляд заяви було зупинене на підставі рішенні про зупинення за № 83521981 від 27 лютого 2026 року та було направлено запит за № 26н2726 від 02.03.2026 року до Щастинської міської військової адміністрації Щастинського району Луганської області на виконання вимог Закону. Також у вищезазначеному рішенні про зупинення було рекомендовано надати технічний паспорт на квартиру за АДРЕСА_2 , з занесенням відомостей про його технічні характеристики до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у зв?язку з відсутністю технічних характеристик у вищезазначеному договорі купівлі-продажу, а саме: загальної площі квартири. Також заявнику було додатково повідомлено у рішенні про зупинення за № 83521981 від 27 лютого 2026 року року, що направленя запиту державним реєстратором, не позбавляє права самостійно заявнику, за бажанням, надати відповідну інформацію у вигляді листа, тощо, від компетентних органів. Згідно з відповіддю за № 444/08 від 03.03.2026 року, наданою Щастинською міською військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області, запит державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради № 26н2726 від 02.03.2026 року було направлено для розгляду за належністю. Згідно з відповіддю за № 716 від 03.03.202броку, наданою Новоайдарською селищною військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області, у зв?язку з тим, що 25.02.2022 року територія Новоадарівської селищної територіальної громади визнано тимчасово окупованою, доступ до архівів, реєстраційних справ та реєстрових книг з відомостями про реєстрацію прав власності на об?єкти нерухомого майна по Новоайдарівській селищній територіальній громаді,

які зберігались в Новоадарському комунальному підприємстві технічної інвентаризації, відсутній. Первинні матеріали технічної інвентаризації, необхідні для формування запитуваної інформації знаходяться на території, контроль над якою тимчасово втрачено, а тому отримання, перевірка та видача відповідних відомостей не здійснюється. Враховуючи вищезазначене, надати запитувану інформацію не вбачається можливим після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху. У зв`язку з чим відмовлено у проведенні реєстраційних дій за Заявою у зв?язку із зазначеними вище обставинами..

Отже, вищевказаним листом Луганської обласної державної адміністрації підтверджена неможливість виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - а саме, отримання державним реєстратором від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформленні/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідченні в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації. Відтак, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що є підставою для відмови у державній реєстрації.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору, що пов`язаний з невизнанням факту належності позивачу майна на праві власності через відсутність можливості отримати відомості щодо видачі правовстановлюючих документів для реєстрації права власності відповідно до діючого законодавства та відсутністю запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається з положень статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ч.1 ст.383 ЦК України).

За приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За положеннями ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 11 ЦК України).

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 28 лютого 2025 року наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376, з 25 лютого 2022 року Щастинська міська територіальна громада відносяться до території України тимчасово окупованої російською федерацією.

Державна реєстрації прав проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запроваджена з 01 січня 2013 року. До вказаного часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ.

Надані позивачем докази у виді договору купівлі - продажу квартири посвідченого нотаріально, реєстраційного посвідчення, технічного паспорту, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації квартири.

Верховний Суд України у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

У позивача наявні документи, що засвідчують його право власності, однак відсутність можливості перевірки дійсності їх видачі шляхом звернення до органу, який на момент переходу до позивача права власності здійснював державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв`язку з тимчасовою окупацією російською федерацією території України, позбавляє позивача можливості довести своє право.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з загальних засад державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

В п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 78 ЦПК України та відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право власності позивача на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , але позивач позбавлений можливості реалізовувати свої права власника майна через відсутність відповідних відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість їх отримання у відповідному бюро технічної інвентаризації через окупацію частини Луганської області, де зберігалися реєстраційні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, суд вважає можливим позов задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказаний квартиру.

Керуючисьст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Абрамов Максим Вікторович до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Копію рішення направити сторонам.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача: Абрамов Максим Вікторович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, ЄДРПОУ 44840780, місцезнаходження за адресою: вул. Дружби, буд.1, с-ще Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Ю.І. Соколова