Ухвала суду № 138875798, 03.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3945/16-ц

Провадження № 6/204/185/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Чечелівського районного суду міста Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», ОСОБА_2 про зміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої просить замінити стягувача у виконавчому листі №204/3945/16-ц виданому на виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ML-308/096/2008 від 18.04.2008 року, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746). В обґрунтування заяви вказано на те, що 13 березня 2018 року Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі № 204/3945/16-ц про часткове задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008. 07 червня 2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за вказаним кредитним договором. 03 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірком Сергієм Григоровичем відкрито виконавче провадження № 64706987 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. 15 жовтня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10/2024/4-ДФ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Посилаючись на зазначені обставини, а також на норми ЦК України та ЦПК України, заявник просить суд замінити стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчому листі № 204/3945/16-ц.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше представником надано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник боржника в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала та просила відмовити у її задоволенні, вказавши, що відсутній факт переуступки права вимоги за кредитним договором.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.

Вислухавши представника боржника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року по справі №204/3945/16-ц позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008 року у розмірі 98860,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.09.2015 року еквівалентно 2168989,71 грн., яка складається з наступного: залишок заборгованості за кредитом - 89852,38 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.09.2015 року еквівалентно 1971361,22 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9007,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.09.2015 року еквівалентно 197628,49 грн. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в сумі 32534 грн. 85 коп.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2018 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008 року, станом на 07.09.2015 року, в загальному розмірі 2168989 (два мільйони сто шістдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 71 коп., що еквівалентно 98860 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот шістдесят) доларів США 06 центів, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1971361,22 грн., що еквівалентно 89852,38 доларів США та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 197628,49 грн., що еквівалентно 9007,68 доларів США.

03 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірком Сергієм Григоровичем відкрито виконавче провадження № 64706987 з примусового виконання виконавчого листа №204/3945/16 виданого 07.06.2018 року.

15 жовтня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10/2024/4-ДФ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Зі змісту ч.1 ст. 512 ЦК України вбачається, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п.1 ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження», зокрема не має права вимоги до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження(з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з правилами статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що «стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу […]

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

Згідно даних зі АСВП 03 березня 2021 року було відкрито та перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №64706987 за виконавчим листом №204/3945/16 виданого 07.06.2018 року.

15 жовтня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10/2024/4-ДФ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № ML-308/096/2008 від 18.04.2008 перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Крім того, на підтвердження права вимоги до божників, апелянтом було надано докази сплати згідно Договору факторингу №10/2024/4-ДФ від 15 жовтня 2024 року та реєстр боржників.

Таким чином, ТОВ «Діджі Фінанс» набуло право грошової вимоги за виконавчим листом №204/3945/16 виданого 07.06.2018 року, стягувачем у якому зазначено ТОВ «ОТП Факторинг України».

Зазначене свідчить про наявність правових підстав до задоволення заяви й заміни сторони у виконавчому провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 55, 512 ЦК України, ст. 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 48, 182-183, 223, 258-261, 352-355 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», ОСОБА_2 про зміну сторони виконавчого провадження - задовольнити у повному обсязі.

Замінити стягувача у виконавчому листі №204/3945/16-ц виданому на виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ML-308/096/2008 від 18.04.2008 року, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ч. 1 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Самсонова