Рішення № 138875263, 10.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/733/26

(2/199/2700/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернуся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що між сторонами 19 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (згодом найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №8736900725, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 14000 гривень, зобов`язавшись його повернути у погоджений умовами договору строк, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші обов`язкові платежі. Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором позики, яка станом на дату підготовки позовної заяви становить 40040 гривень, з яких: 14000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 23940 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 2100 гривень комісія за надання кредиту. Дану кредитну заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідача за даним позовом.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено електронний договір про надання грошових коштів у позику №8736900725. За умовами вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 14000 гривень, а відповідач зобов`язався повернути кредит у погоджений договором строк та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідно до умов договору строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів. Пунктом 2.6.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 2.5 договору. Також договором передбачено процентну ставку у розмірі 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором до 14 липня 2026 року. Викладене підтверджується копією договору з додатком №1 до нього у вигляді графіку платежів, а також детальним розрахунком заборгованості.

Крім того, за умовами договору про надання грошових коштів у позику № 8736900725 від 19 липня 2025 року передбачено право Товариства вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, у випадках та порядку, визначених договором. Так, відповідно до пункту 5.1.11 договору, Товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, у повному обсязі у порядку та випадках, передбачених пунктом 6.4 договору. Згідно з пунктом 6.4 договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту, комісії за надання кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, у тому числі всіх платежів, передбачених договором, строк виплати яких ще не настав, у повному обсязі. При цьому така вимога має бути направлена позичальнику у передбачений договором спосіб, зокрема через особистий кабінет позичальника, шляхом направлення електронного листа на зазначену у договорі електронну адресу, СМС-повідомлення, повідомлення через месенджер або іншим способом, визначеним умовами договору. У разі направлення такої вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове повернення кредиту, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення. У випадку усунення позичальником порушення умов договору така вимога втрачає чинність. Разом із тим, матеріали цивільної справи не містять доказів направлення позивачем на адресу відповідача відповідної вимоги про дострокове повернення кредиту, строк виконання якого за умовами договору ще не настав.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями ст.3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про надання грошових коштів у позику №8736900725 від 19 липня 2025 року, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання грошових коштів у позику №8736900725 від 19 липня 2025 року в електронній формі, яка відповідно до закону прирівнюється до письмової. Судом також встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 14000 гривень, тоді як відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту. Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за кредитом задоволенню не підлягають, оскільки строк виконання такого зобов`язання станом на момент звернення досуду та складення розрахунку заборгованості не настав, а доказів пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту позивачем суду не надано. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23940 гривень та комісії за надання кредиту у розмірі 2100 гривень, а всього 26040 гривень.

Щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1 731,69 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 601-612, 625, 626, 629, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.13, 18 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8736900725 від 19 липня 2025 року у розмірі 26 040 гривень, з яких: 23 940 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 100 гривень комісія за надання кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5) судовий збір у розмірі 1 731,69 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко