Ухвала суду № 138874479, 10.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 573/648/26

Провадження №2/369/12438/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі судового засідання Мосійчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 14.05.2026 у вищевказаній справі було відкрито провадження, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.07.2026 року, за вх. № 46015/26, до початку розгляду справи по суті від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарової Ольги Ігорівни до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій остання вказала, що наразі між сторонами відсутній предмет спору та вона підлягає закриттю, а також клопотала про повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Зваживши доводи, викладені у заяві представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 конкретизовано висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме зазначено, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача, а також те, що між сторонами відсутній спір, є визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність предмету спору, провадження у справі слід закрити.

Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Питання повернення судового збору у разі закриття провадження у справі регулюється статтею 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, платіжна інструкція № 42166 від 30.03.2026 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», Білопільський районний суд Сумської області, 25770914090.

За таких обставин, враховуючи підстави закриття провадження у справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви та повернення сплаченого позивачем до суду судового збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.13, 142, 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повернутиТовариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Юрія Поправки, 6, кб. 13, м. Київ, 02094, з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову до Білопільського районного суду Сумської області, в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), за платіжною інструкцією № 42166 від 30.03.2026 року в ПуАТ «КБ «АкордБанк».

Роз`яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом, яке формується за особистою заявою заявника про повернення судового збору із зазначенням реквізитів визначених пунктом 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Cуддя Тетяна ДУБАС