Рішення № 138874050, 10.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7577/24

Провадження № 2/466/232/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження)

10 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Волянська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

18.07.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Національного університету харчових технологій про визнання протиправним та скасування наказу Національного університету харчових технологій від 10.06.2024 року №219-К «По особовому складу Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» в частині звільнення 30.06.2024 року ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» з 01.07.2024 року, стягнення з Національного університету харчових технологій на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2024 року по момент винесення рішення судом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вважає незаконним наказ Національного університету харчових технологій від 10.06.2024 року №219-К «По особовому складу Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» про її звільнення 30.06.2024 року з посади заступника директора з навчальної роботи ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України, оскільки відповідачем Національним університетом харчових технологій було порушено ч. 2, 3 ст. 23 КЗпП України, зокрема, характер її роботи та умови її виконання не надавали передбачені законом підстави для укладення з нею саме строкового трудового договору, також її не було повідомлено про вакансії, які передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що в порушення норми ч. 3 ст. 23 КЗпП України, відповідач Національний університет харчових технологій жодного разу не інформував її з 19.07.2022 року про вакансії, що передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, не забезпечив рівні можливості працівників для укладення такого договору. У свою чергу мало місце прийняття працівників на роботу в тому числі на умовах безстрокового трудового договору у Відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ». Зокрема, на умовах безстрокового трудового договору у ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» станом на 28.12.2023 року працювало 112 осіб, станом на 10.06.2024 року 111 осіб, на 30.06.2024 року 111 осіб. На умовах строкового трудового договору станом на 28.12.2023 року працювало 32 осіб, станом на 30.06.2024 року 30 осіб. З арифметичного аналізу вбачається, що станом на 30.06.2024 року було зайнято 141 штатна одиниця. Отже, решта штатних одиниць являлись вакантними посадами.

Наголошує, що 21.06.2024 року вона звернулась з письмовою заявою до в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» Дідика Г.В., у якій просила перевести її на посаду викладача. Однак, дана заява та її бажання продовжити працювати у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» було проігноровано. Жодної відповіді вона не отримала.

Вважає, що з 01.07.2024 року (наступний день за днем звільнення), перебуває у вимушеному прогулі, а тому нею заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

11.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача Національного університету харчових технологій першого проректора Ярового Володимира на позовну заяву, у якому він зазначає, що наведені у позовній заяві твердження не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає законним та підставним звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Вказує, що наказом Національного університету харчових технологій від 10.06.2024 року №219-К «По особовому складу ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» ОСОБА_1 звільнено 30.06.2024 року з посади заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України. Підставою для видачі даного наказу є наказ Національного університету харчових технологій від 29.12.2023 року №520-К. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлено під розписку.

Трудовий договір між сторонами був укладений на підставі заяви позивача ОСОБА_1 , у якій остання висловила бажання працювати на умовах строкового трудового договору до 30.06.2024 року (саме у заяві був зазначений кінцевий термін строку дії договору). І станом на 30.06.2024 року (день звільнення позивача ОСОБА_1 ) у коледжі не було вакантних посад заступника директора з навчальної роботи та заступника директора з виховної роботи оскільки вказані посади займали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а з 01.07.2024 року на вказані посади переведені інші працівники коледжу згідно з наказом відповідача Національного університету харчових технологій №232-К від 13.06.2024 року. Інші вакантні посади, які б відповідали кваліфікації звільнених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та передбачали б можливість укладення безстрокового трудового договору у коледжі були відсутні.

14.11.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові письмові пояснення представника відповідача Національного університету харчових технологій в.о. директора Дідика Григорія Васильовича, у яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.07.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові письмові пояснення представника відповідача Національного університету харчових технологій адвоката Рісної Юлії Богданівни, у яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяви (клопотання) учасників справи:

17.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій вона підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила проводи розгляд справи без її участі, за участі її представника адвоката Косик Лілії Андріївни.

17.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про витребування доказів судом.

17.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про долучення письмових доказів.

18.11.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про долучення письмових доказів.

04.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про долучення письмових доказів.

11.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про долучення письмових доказів.

11.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло уточнене клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про витребування доказів судом.

27.07.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Косик Лілії Андріївни про проведення розгляду справи у відсутності сторони позивача.

30.07.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідача Національного університету харчових технологій адвоката Рісної Юлії Богданівни про проведення розгляду справи у відсутності сторони відповідача.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

В судовому засіданні 05.03.2026 року:

- представник позивача ОСОБА_1 адвокат Косик Лілія Андріївна просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;

- представник відповідача Національного університету харчових технологій адвокат Рісна Юлія Богданівна просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 30.07.2026 року:

- позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій вона просила проводити розгляд справи без її участі;

- представник позивача ОСОБА_1 адвокат Косик Лілія Андріївна не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала клопотання про проведення розгляду справи без її участі;

- представник відповідача Національного університету харчових технологій адвокат Рісна Юлія Богданівна не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала клопотання про проведення розгляду справи без її участі.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом Національного університету харчових технологій №566К від 30.12.2021 року «По особовому складу ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» прийнята на посаду заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» терміном на два роки з 04.01.2022 року по 03.01.2024 року за строковим трудовим договором. Підстава видачі даного наказу заява ОСОБА_1 від 16.12.2021 року, у якій ОСОБА_1 вказала про намір укласти строковий трудовий договір.

Наказом Національного університету харчових технологій №520-К від 29.12.2023 року «По особовому складу Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» ОСОБА_1 продовжено термін роботи на посаді заступника директора з навчальної роботи ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» з 04.01.2024 року до 30.06.2024 року за строковим трудовим договором згідно поданої нею заяви, у якій ОСОБА_1 також вказала про намір укласти строковий трудовий договір до 30.06.2024 року.

Згідно з наказом Національного університету харчових технологій від 10.06.2024 року №219-К «По особовому складу ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» ОСОБА_1 звільнено 30.06.2024 року з посади заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Підставою для видачі даного наказу зазначено наказ Національного університету харчових технологій від 29.12.2023 року №520-К.

З усіма вищенаведеними наказами ОСОБА_1 ознайомлена під розписку, що нею не заперечується.

04.06.2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила на ім`я в.о. директора ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» (відокремленого структурного підрозділу відповідача) заяву про продовження строку дії трудового договору. Заява отримана ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» 10.06.2024 року. У наданій на заяву відповіді позивачу ОСОБА_1 відповідачем було повідомлено, що питання продовження строку дії трудового договору з заступником директора з навчальної роботи відноситься до компетенції Національного університету харчових технологій.

Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що 21.06.2024 року нею було скеровано на ім`я в.о. директора ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» Дідика Г.В. заяву, у якій вона просила перевести її на посаду викладача з 01.09.2024 року. Однак, відповідач заперечує факт подання такої заяви. Доказів відправлення даної заяви засобами поштового зв`язку або особисто позивачем ОСОБА_1 не надано.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дійшов висновку, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 16 ЦК України, визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Як слідує зі ст. ст. 2-1, 5-1 КЗпП України, держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у п. 63, 64 постанови від 13.12.2023 року у справі №757/22437/22-ц, підписуючи строковий трудовий договір, надаючи згоду на тимчасову роботу на відповідній посаді, працівник фактично надав свою згоду на припинення такого договору після закінчення строку, на який його було укладено. Вирішуючи питання про поновлення працівника, який працював за строковим трудовим договором, необхідно враховувати відсутність підстав для поновлення на роботі такого працівника у разі, якщо на момент ухвалення судом рішення у спорі строк трудового договору закінчився. У такому разі суд може тільки змінити дату звільнення на пізнішу - що відповідає даті закінчення трудового договору. Схожі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 552/4406/16, 29 січня 2020 року у справі № 552/4406/16-ц, від 20 листопада 2020 року у справі № 759/20705/18, від 14 грудня 2022 року у справі № 152/484/21.

Судом встановлено, що заяви позивача про її прийняття на роботу від 16.12.2021 року та про продовження терміну строкового трудового договору від 28.12.2023 року написані позивачем власноручно, виражають волевиявлення позивача на укладення саме строкового трудового договору з кінцевим терміном дії до 30.06.2024 року.

У судовому засіданні представником позивача не надано суду доказів оскарження умов трудового договору з боку позивача впродовж всього строку виконання нею своїх трудових обов`язків, а також доказів звернення до роботодавця (відповідача) із заявою про продовження строку дії трудового договору після видачі наказу про її звільнення.

Заяви позивача про її прийняття на роботу від 16.12.2021 року та про продовження терміну строкового трудового договору від 28.12.2023 року були подані безпосередньо роботодавцю позивача на ім`я ректора Національного університету харчових технологій, натомість заява про продовження строкового трудового договору від 04.06.2024 року ректору Національного університету харчових технологій подана не була, а скерована лише на ім`я в.о. директора ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» (відокремленого структурного підрозділу відповідача) ОСОБА_3 , який не уповноважений на розгляд та вирішення питання щодо призначення та звільнення заступників директора коледжу.

Згідно з п. 3.2.2. Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» ректор у порядку, встановленому законодавством та Статутом Університету: призначає та звільняє з посади директора Коледжу за згодою більшості від повного складу органу громадського самоврядування Коледжу, призначає на посади та звільняє заступників директора, головного бухгалтера Коледжу за поданням директора, затверджує їх посадові інструкції.

Тому питання призначення/звільнення заступника директора коледжу належить до компетенції ректора університету, а не директора коледжу, як відокремленого підрозділу університету.

Таким чином, позивач надавши відповідачу заяву про укладення з нею строкового трудового договору згідно з її власним волевиявленням та інтересами, згодом заяву про продовження даного строкового трудового договору із зазначенням конкретної дати його закінчення, з огляду на відсутність будь-якого волевиявлення з її боку щодо внесення змін до укладеного договору, продовження його строку дії на майбутнє, його оскарження з підстав невідповідності її інтересам та/або чинному законодавству, підтвердила законність укладення з нею строкового трудового договору терміном до 30.06.2024 року.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.01.2024 року у справі №759/19973/20, припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Закінчення строку трудового договору припиняє трудові відносини. Можливість поновлення працівника на цій же посаді після закінчення строку дії трудового договору в судовому порядку законодавством не передбачена.

Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.05.2026 року у справі №757/459/24 та від 18.02.2026 року у справі №759/1973/25.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Національного університету харчових технологій від 10.06.2024 року №219-К «По особовому складу Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» в частині звільнення 30.06.2024 року ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України та поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» з 01.07.2024 року.

Щодо доводів позивача ОСОБА_1 про порушення відповідачем Національним університетом харчових технологій вимог ч. 3 ст. 23 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець інформує працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають ix кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечено рівні можливості таких працівників для його укладення, то суд зазначає наступне.

Суд вважає, що при внесенні змін до статті 23 КЗпП України з урахуванням змін згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», не змінено визначену п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставу припинення трудового договору внаслідок закінчення його строку. Тобто від виконання (чи невиконання) роботодавцем вимог ч. 3 ст. 23 КЗпП України не залежить питання продовження трудових відносин за договором, строк якого закінчився.

Верховний Суд у постановах від 20.05.2026 року у справі №757/459/24 та від 18.02.2026 року у справі №759/1973/25 також виснував, що від виконання (чи невиконання) роботодавцем вимог частини третьої статті 23 КЗпП України не залежить питання продовження трудових відносин за договором, строк якого закінчився.

Також судом враховано, що на момент припинення трудових відносин з позивачем ОСОБА_1 за строковим трудовим договором, штатні одиниці заступника директора з навчальної роботи та заступника директора з виховної роботи не були вакантними, адже станом на 30.06.2024 року посади заступника директора з навчальної роботи та заступника директора з виховної роботи займали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а з 01.07.2024 року на вказані посади переведені інші працівники коледжу згідно з наказом Національного університету харчових технологій №232-К від 13.06.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду належних доказів існування у відповідача Національного університету харчових технологій вакантних посад станом на 30.06.2024 року, які б відповідали її кваліфікації та передбачали виконання трудової функції на умовах безстрокового трудового договору.

Зокрема, позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності у неї кваліфікації для виконання обов`язків робітника гуртожитку. Також згідно з посадовою інструкцією лаборанта, для зайняття цієї посади є обов`язковим наявність закінченої або незакінченої фахової передвищої або вищої освіти відповідного профілю і досвід роботи з лабораторним устаткуванням відповідного профілю. Позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності у неї кваліфікації у сфері хлібопекарського виробництва для зайняття цієї посади.

Судом враховано, що лаборанти та диспетчер у своїй роботі є підлеглими і підзвітними заступнику директора з навчальної роботи, тобто ОСОБА_1 (пункт 1.2. посадової інструкції), а тому позивачу повинно бути відомо про звільнення її підлеглих та наявність відповідних вакансій.

На посаду економіста відповідачем Національним університетом харчових технологій згідно з наказом №38 від 25.04.2024 року прийнято іншого працівника за сумісництвом (0,5 ставки) за строковим трудовим договором терміном на 1 рік.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача Національного університету харчових технологій про те, що жодна із вищеперелічених посад не відповідає відразу обом критеріям: кваліфікації звільнених працівників та безстроковості трудового договору.

Судом також враховано ту обставину, що станом на день розгляду справи по суті згідно з публікацією на сайті Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України» (https://tknltu.com.ua/) від 10.12.2024 року, позивач працює на посаді заступника директора з виховної роботи, тобто на рівноцінній посаді.

Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року у справі №380/17559/24, яке залишено в силі Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року в частині скасування другого пункту припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/20925/088П від 01.08.2024, складеного на підставі Акту №ЗХ/ЛВ/20925/088 від 01.08.2024 за результатами проведеної позапланової перевірки Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій» щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, а саме неповідомлення позивача про наявні вакансії. Даним рішення встановлені обставини відсутності на момент припинення трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (30.06.2024) вакантних посад заступника директора з навчальної роботи та заступника директора з виховної роботи.

З огляду на безпідставність вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, доводи не є достовірними, не є обґрунтованими, не підтверджені письмовими доказами, тому викликають сумнів у суду.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та доведеними.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 36, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Текст рішення складено 10.08.2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Національний університет харчових технологій, код ЄДРПОУ 02070938, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Суддя О. Ф. Федорова