Рішення № 138873998, 27.01.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4041/24 Провадження № 2/450/1047/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», в інтересах якого діє представник Філіппенко Олена Юріївна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», в інтересах якого діє представник Філіппенко Олена Юріївна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова Компанія «ВУСО» суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 384 956,74 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова Компанія «ВУСО» витрати з оплати судового збору у розмірі 5 774,35 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ТзОВ «ФК А-ФІНАНС» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за яким було застраховано автомобіль Man TGX 18.460. У період дії договору сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Внаслідок ДТП транспортний засіб страхувальника отримав механічні пошкодження. Позивач визнав подію страховим випадком та, відповідно до умов договору і вимог законодавства, здійснив страхову виплату у розмірі фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля. Після виплати страхового відшкодування до позивача в порядку суброгації перейшло право вимоги до винної особи у межах виплаченої суми. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована. У разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність зобовязана сплатити потерпілому різницюміж фактичним розміро шкоди і страховою виплатою. Відповідач у добровільному порядку відшкодував лише частину шкоди, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення залишку невідшкодованої суми страхового відшкодування. Враховуючи вищенаведене просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак направив через «Електронний суд» заяву про розгляд справи без її участі, на підставі, поданих доказів, просив позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, однак представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без участі, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» і ТзОВ «ФК А-ФІНАНС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 20562003-02-16-01 від 15.05.2023 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов?язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Man TGX 18.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

28.11.2023 року в с. Милятичі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Mercedes-Benz Vito 108 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Man TGX 18.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно з Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області по справі 3 45-/5880/23 від 05 січня 2024 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_1 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП.

Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

За змістом ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.

Згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2562003-02-16-01 від 15.05.2023 року одним із страхових випадків, визначається Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) (п. 4.1.1. Договору страхування № 2562003-02-16-01 від 15.05.2023 року). Страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів (пл. 5.1. Договору страхування). Підставою для розміру визначення збитку є рахунок СТО, обраної Страховиком (п.5.2. Договору страхування).

Відповідно до рахунку СТО № Р230005788- від 07.12.2023 року та Акту виконаних робіт, списання з/ч та експл. Матеріалів № Б00005877- від 28.12.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Man TGX 18.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 544 956,74 грн.

Згідно умов договору страхування ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунки СТО суму страхового відшкодування в розмірі 544 956,74 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до статті 102 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника, що підтверджується страховим актом № 2332735-1 від 28.12.2023 року та платіжною інструкцією № 63531 від 28.12.2023 року.

Відповідно до витягу з Бази даних МТСБУ на момент ДТП транспортний засіб Mercedes-Benz Vito 108 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахований у ПрАТ СК «Інтер Поліс», № поліса НОМЕР_3 .

Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникла право вимоги до винної особи щодо відшкодування завданої шкоди у розмірі 384 956,74 грн.

Разом з тим, відповідно ст. ст. 1166, 1187 ЦК України обов?язок по відшкодуванню в повному обсязі завданої внаслідок ДТП шкоди покладається на винну особу. А так як, цивільно- правова відповідальність ОСОБА_1 на момент події не була забезпечена за Договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то заподіяна внаслідок ДТП шкода підлягає стягненню саме з винної особи.

Як вже зазначалось судом вище, згідно з постановою Пустомитівського районного суду Львівської області по справі № 450/5880/23 від 05 січня 2024 року винною особою є ОСОБА_1 .

Як вказує позивач у своєму позові, з метою врегулювання спору в досудовому порядку ПрАТ «СК «ВУСО» неодноразово зверталося до відповідача з проханням відшкодувати шкоду в добровільному порядку за номером телефону НОМЕР_4 , однак вирішити спір в досудовому порядку були проігноровані.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонд державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Згідно з п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Тобто, матеріальний збиток, це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.

Тому, ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фафорит» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля MAN TGX 18.460, д.р.н. НОМЕР_5 . Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 38884 від 31.05.2024 р. коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля MAN TGX 18.460, д.р.н. НОМЕР_5 дорівнює 0,40.

Відповідно до п. 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез) де: Сврз вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток), грн.; Ср вартість ремонтно-відновлювальних робіт ,грн.; См вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Ез - значення коефіцієнта фізичного зносу.

Згідно із Актом виконаних робіт, списання з/ч та експл. Матеріалів № Б00005877- від 28 грудня 2023 року: Ср = 55 478,10 грн.; См = 10 883,12 грн.; Сс = 478 595,52 грн.;.

Тоді за формулою: Сврз = 55 478,10 + 10 883,12 + 478 595,52 х (1 0, 40) = 353 518,53 грн.

Відповідно до Полісу ЕР 214961465 ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн., франшиза 0,00 грн

В п. 9.1 ст. 9 Закону зазначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, тому розмір Позовних вимог до ІНТЕР-ПОЛІС, ПрАТ СК складає 160 000,00 грн..

Разом з тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З цього розрахунок позовної суми здійснювався наступним чином: оскільки сума понесених збитків (з урахуванням ліміту Поліса ЕР 214961465 за шкоду, заподіяну майну, який становить: 160 000,00 грн.) в повному обсязі не буде сплачена ІНТЕР-ПОЛІС, ПрАТ СК, то з огляду на приписи ст. 1194 ЦК України різниця між сумою позовних вимог до ІНТЕР- ПОЛІС, ПрАТ СК відповідно до умов Полісу ЕР/213847039 та сумою фактично завданих збитків, а саме 384 956,74 грн. (544 956,74 (фактичний розмір шкоди) - 160 000,00 (сума позовних вимог відповідно до умов Полісу ЕР 214961465) = 384 956,74 грн.) підлягає стягненню саме з Відповідача.

Щодо тверджень Представника Відповідача, що для вирішення справи у точній відповідності до закону, слід встановити точний перелік втраченого в наслідок ДТП майна із зазначенням його реальної вартості або визначити вартість виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлювальний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи. Оскільки, відновлювальний ремонт транспортного засобу MAN TGX 18.460, д.р.н. НОМЕР_5 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердження чого є рахунок СТО № Р230005788- від 07 грудня 2023 року та Акт виконаних робіт, списання з/ч та експл. Матеріалів № Б00005877- від 28 грудня 2023 року якими визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 544 956,74 грн.. За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 2332735-1 від 28.12.2023 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 544 956,74 грн, виплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 63531 від 28.12.2023 р..

Тому, в даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Щодо обставини, що огляд транспортного засобу проводився у відсутності Відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Так, відповідно до п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092(у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159): «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату». Отже вказана норма не є імперативною та не визначає випадків в яких необхідним є виклик зацікавленою особи для огляду транспортного засобу.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч. 1, 2ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 16, 17статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70):стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ТзОВ «ФК А-ФІНАНС», в порядку суброгації.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підтверджуються наданими суду доказами, які є належними та допустимими.

Натомість відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування дійсного розміру шкоди, завданої власнику автомобіля «Man TGX 18.460», а також на підтвердження того, що розмір шкоди є меншим, ніж виплачене позивачем страхове відшкодування.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для відшкодування шкоди в порядку регресу наявні правові підстави, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху, що встановлено судовим рішенням (постановою), яке набрало законної сили, страховик сплатив потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді страхове відшкодування, а тому має право подати регресний позов, отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 5 774,35 грн. судового збору.

Керуючись статтями1187,1191 ЦК України, статтями 27, 37, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2,81,89,141,247,263-265,280,289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», в інтересах якого діє представник Філіппенко Олена Юріївна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052 суму страхового відшкодування в розмірі 384 956,74 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 74 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052 сплачений судовий збір у розмірі 5 774,35 грн. (п`ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів