Ухвала суду № 138873889, 08.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11501/26

1-кс/308/4845/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026070000000388 від 07.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026070000000388 від 07.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06 серпня 2026 року, близько 21 години 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «L200» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в концентрації 0.45 проміле, рухаючись ділянкою автодороги зі сторони с. Довге у напрямку у напрямку до с. Приборжавське, Хустського району, у темний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, має по одній смузі руху у кожному напрямку, у той час у зустрічному напрямку з включеним світлом фар рухався невстановлений досудовим розслідуванням легковий автомобіль, водій ОСОБА_4 будучи засліпленим яскравим світлом фар зустрічного автомобіля продовжував рух, в наслідок чого, не вжив заходів до зменшення швидкості до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в момент засліплення, або виявлення небезпеки для руху, продовжив рухатися далі, в результаті чого, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.2, 12.3, 19.3 та 1.10 «небезпека для руху» Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не врахував дорожні умови, внаслідок чого на відстані 41.0 метра від дорожнього знаку п. 5.49 ПДР «Початок населеного пункту с. Приборжавське, допустив наїзд у своїй смузі руху на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час рухався у попутному напрямку правим краєм проїзної частини дороги, у результаті чого пішохід ОСОБА_7 від отриманих травм помер на місці події.

07 серпня 2026 року ОСОБА_4 , у встановленому ст.ст. 276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.

Прокурор вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п. 1, п. 3 та п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, у якому підозрюєтьсяФедоричка ОСОБА_8 тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2.Незаконно впливати на потерпілих, свідків,експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

Даний ризик обґрунтовано тим, що у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у допиті осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження, які відомі підозрюваному.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись поза контролем правоохоронних органів, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

На переконання прокурора, вищенаведене не дає підстав органу досудового розслідування звертатися до суду із більш м`яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 так як вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: рапортом від 07.08.2026 року, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.08.2026 року, копією результатів освідчення за допомогою пристрою Драгер, протоколом проведення слідчого експерименту від 07.08.2026 року, протоколом допиту підозрюваного від 07.08.2026 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1, який відповідно до ст. 12 КК України як є тяжким злочином за який передбачене покарання у вигляді на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 10 років, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець села Приборжавське, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, раніше не судимий.

Слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість реальної міри покарання та ризик незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь.

Однак, ризик передбачений п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у матеріалах клопотання, оскільки прокурором не доведено яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування такого ризику та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання лише двох обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час об`єктивно існують, тоді як більш тяжким запобіжним заходом може бути реально завдана шкода підозрюваному ОСОБА_4 .

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що наявність постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, наявність на своєму утриманні дружини та малолітніх дітей, відсутність судимостей, та доказів протиправної поведінки, враховуючи, що на даний час підозрюваним вже здійснюється відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що стверджується розпискою потерпілої ОСОБА_10 від 07.08.2026 року, для убезпечення вищезазначених ризиків достатньо буде обрати більш м`який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що доцільним, об`єктивним, відповідним обставинам даного кримінального провадження та таким, що досягне мети застосування запобіжного заходу, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків буде застосування до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки застосування запобіжних заходів не є покаранням, а спрямоване на забезпечення дієвості кримінального провадження.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 07 жовтня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- цілодобово не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не спілкуватися із свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193-195, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронного засобу контролю, на строк до 07 жовтня 2026 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 07 жовтня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- цілодобово не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не спілкуватися із свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії зазначеної ухвали до 07 жовтня 2026 року включно.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1