Ухвала суду № 138873723, 06.08.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 128/2705/26

Провадження № 2-з/930/4/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни про забезпечення позову, що подана одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, в якому, з урахуванням прохальної частини позовної заяви, просить суд:

1. зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відновити порушені права ОСОБА_1 шляхом відновлення стану карткового рахунку, який відкритий та обслуговується на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 12.03.2024 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , що існував із балансом станом на 22.03.2026 із сумою власних коштів 24833 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн., до списання коштів внаслідок проведення операцій (транзакції) 22.03.2026;

2. визнати відсутніми у ОСОБА_1 зобов`язання, що виникли в результаті несанкціонованого списання 22.03.2026 грошових коштів на суму 87 269,00 грн. (сума власних 24833, 00 грн та кредитних коштів 62 500), у тому числі із сплати щомісячних платежів, пені та відсотків за користування кредитним лімітом.

Одночасно з поданням позовної заяви представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій, з посиланням на ст. ст. 149153 ЦПК України, просить суд забезпечити позов шляхом припинення нарахувань ОСОБА_1 , за картковим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий та обслуговується на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 12.03.2024 щомісячних платежів, пені, відсотків за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок списання коштів внаслідок проведення операції (транзакції) 22.03.2026

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користується кількома банківськими рахунками і платіжними картками.

У період з 17:04 до 17:45 22.03.2026 з карткового рахунку позивачки № НОМЕР_2 невідомими особами без її відома та згоди було здійснено низку операцій із переказу та зняття коштів на загальну суму близько 87 269 грн.

У день виявлення шахрайства позивачка подала до відповідача заяву про шахрайські дії, а 23.03.2026 звернулася до поліції. За цим фактом було внесено відомості до ЄРДР за №12026020070000076 за ознаками шахрайства, передбаченого ст. 190 КК України, а ОСОБА_1 визнано потерпілою.

Під час досудового розслідування встановлено, що: кіберполіцією здійснюються заходи щодо встановлення осіб, причетних до злочину; судом надано дозвіл на тимчасовий доступ до банківських документів та інформації щодо руху коштів по рахунках позивачки; у матеріалах кримінального провадження містяться дані про проведення операцій у м. Кременчук Полтавської області; зафіксовано авторизацію в застосунку «Приват24» із пристрою «iPhone16.1», IMEI якого не відповідає телефону позивачки; отримано фотографії з банкоматів, на яких зафіксовані невідомі особи, що здійснювали зняття коштів із рахунків позивачки.

Відповідно до інформації, що міститься в Листі-відповіді АТ ПриватБанк від 13.05.2026 №20.1.0.0.0/7-260420/26847 входи до акаунту позивачки здійснювались з нетипових IP-адрес та інших пристроїв, що, підтверджує факт стороннього втручання та несанкціонованого доступу до банківських сервісів.

Після здійснення шахрайських операцій на ім`я позивачки виникла заборгованість за картковим рахунком, щодо якого банк почав нараховувати обов`язкові платежі та здійснювати автоматичні списання. Зауважуємо, що позивачка не користувалася зазначеними кредитними коштами добровільно, а тому не повинна нести відповідальність за кредитну заборгованість, проценти, пеню та штрафні санкції, які виникли внаслідок шахрайських дій третіх осіб.

Так, представник позивача вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим ефективний захист прав позивача та виконання майбутнього рішення суду, оскільки збільшення боргу та вчинення дій щодо його стягнення матимуть незворотні наслідки. Відповідач може вчиняти дії, спрямовані на виконання спірного договору (зокрема, вимагати оплату, звертатися до третіх осіб з метою стягнення грошових сум тощо), а тому просить заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову у сукупності з матеріалами позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, серед яких, зокрема, заборона вчиняти певні дії (пункт 2). Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року у справі № 641/6173/21 зазначено, що застосування заходів забезпечення позову є необхідним лише тоді, коли без їх застосування права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені, на підтвердження чого мають бути надані належні й допустимі докази, а особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна належним чином обґрунтувати підстави його застосування у конкретній справі та навести обставини, що свідчать про реальну загрозу утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Дослідивши співвідношення заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд установив таке.

Заявник просить забезпечити позов шляхом припинення нарахування позивачці щомісячних платежів, пені та відсотків за користування кредитним лімітом за спірним картковим рахунком. Водночас позовна вимога № 2 полягає у визнанні відсутніми у позивачки зобов`язань, що виникли в результаті оспорюваного списання коштів 22.03.2026, у тому числі саме щодо сплати щомісячних платежів, пені та відсотків за користування кредитним лімітом.

Таким чином, предмет заявленого заходу забезпечення позову за своїм змістом повністю збігається з предметом позовної вимоги № 2.

Так, задоволення заяви про забезпечення позову в частині припинення нарахування платежів, пені та відсотків за кредитним лімітом фактично означало б наперед визнання судом відсутності у позивачки відповідного зобов`язання перед банком, тобто передбачало б результат вирішення спору по суті ще до дослідження судом усіх обставин справи, оцінки доказів сторін.

При цьому, на думку суду, таке втручання у договірні відносини не може бути вчинене до вирішення спору по суті без з`ясування усіх обставин, обґрунтувань та доказів сторін у справі, оскільки, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з`ясовує фактичні обставини справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.

Крім того, суд також зазначає, що застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмета позову, що суперечить меті та завданням інституту забезпечення позову, яким є охорона матеріально-правових інтересів позивача до вирішення спору судом, а не задоволення позовної вимоги.

Суд ураховує, що наведені заявником обставини (наявність кримінального провадження, статус потерпілої, дані досудового розслідування, лист банку від 13.05.2026 щодо нетипових входів до акаунту) стосуються обґрунтованості позовних вимог по суті спору та підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті з наданням відповідачу можливості надати заперечення та докази на їх спростування, що узгоджується з принципом змагальності сторін, закріпленим у статті 12 ЦПК України.

Також, суд зазначає, що представником позивача належним чином не обґрунтовано, яким саме чином невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду у цій справі. Заява про забезпечення позову не містить конкретних обставин та належного обґрунтування того, яким чином подальше нарахування відповідачем щомісячних платежів, пені та відсотків за користування кредитним лімітом може перешкодити виконанню майбутнього рішення суду, у тому числі рішення про визнання відсутніми відповідних зобов`язань позивачки. Саме лише посилання на можливість збільшення розміру заборгованості та вчинення відповідачем дій щодо її стягнення не свідчить про наявність реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду.

За таких обставин, оцінивши доводи заяви у сукупності з доданими до неї матеріалами та співвідношенням заявленого заходу забезпечення позову з предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами в розумінні частини 3 статті 150 ЦПК України, оскільки за своїм змістом дублює позовну вимогу № 2 та фактично призводить до вирішення спору по суті на стадії забезпечення позову, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни про забезпечення позову, що подана одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://nm.vn.court.gov.ua/sud0217/.

Суддя: С.М. Науменко