Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 286/443/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
із секретарем Павленко Л.В.,
з участю відповідача ОСОБА_1 ,
роглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №23.07.2023-100002544 від 23.07.2023 в сумі 6587 грн. 00 коп., з них: 3500 грн. 00 коп. - основний борг, 3087 грн. 00 коп. - проценти, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., мотивуючи тим, що 23.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) (кредитної лінії) №23.07.2023-100002544.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.07.2023, строком на 42 дні на наступних умовах: первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі "первинний період"); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі "черговий період"); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).
Як зазначено в п. 3.2. Договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача ХХХХ-ЗАМІНА-ХХХХ.
Відповідно до договору від 23.07.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3500 грн.. ОСОБА_1 кошти отримано. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відносно неї були вчинені невідомими особами шахрайські дії, про що позивачу відомо.
Так, 23.07.2023 о 18 год. 20 хв. на її номер мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував невідомий громадянин, який представився оператором Київстар та повідомив, що зараз прийде sms повідомлення із кодом, який необхідно повідомити для підключення акції, що вона й зробила. Після чого, у неї пропав зв`язок і картка стала не активна. На наступний день в сервіс центрі Київстар їй пояснили, що даний номер більше не належить до системи Київстар, він мігрував іншому оператору, який встановити не можливо. Після цього, вона придбала собі новий номер в Київстарі та перевела всі фінансові установи на новий номер.
В подальшому приблизно 20.08.2023 на телефон її батька ОСОБА_2 зателефонували з кол - центру "Швидко Гроші" та повідомили, що вона брала кредит 3000 грн. та не повертає. Вона кредит не брала.
Дана обставина зафіксована, так як нею подана заява по факту неправомірних дій невідомих осіб та внесена до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за № 6003 від 01.09.2023, що підтверджується відповідною відповіддю.
Вона не передавала жодні свої дані, коди, інші ідентифікуючі дані, крім оператору «Київтар» для підключення акції. Коди, паролі для отримання коштів не передавала.
Протягом доби, поки її сімкарта була відключена і до моменту придбання нової та переведення всіх фінансових установ на новий номер, вона не знала, що відбувалось в цей час.
Шахраї звернулись для отримання миттєвого кредиту, використовуючи її сім-картку мобільного оператора та її дані, отримані, скоріше за все, в соціальних мережах Internet. Отже, вона є потерпілою, недбалість не проявляла.
Кошти були перераховані не на її картку, кому вона належить, їй не відомо. Належність цієї картки певній особі можливо встановити у відділенні «Приватбанк», але вона такої можливості не має, шо пов`язано із банківською таємницею.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зазначено: «Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному -використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу до вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Отже, саме банк у суді першої інстанції має подати беззаперечні докази сприяння нею незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 23 липня 2023 року.
Крім того, на банк (фінансову установу) як на позивача відповідно до положень ст.ст. 12, 81, 177 ЦПК України покладено обов`язок надати докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Споживчий центр" у суді першої інстанції не надав її ідентифікуючих даних, ні копію паспорту чи кода, ні те, що коли кошти перераховані на рахунок, власником якого є вона та інше. Беззаперечних доказів того, що нею отримувались кошти, немає.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому вказує, що Між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії) від.
Таким чином, було укладено спірний кредитний договір у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової.
Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору.
Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.
Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.
Такі докази, як повний номер платіжної картки відповідача, банківські виписки з рахунку відповідача або інші документи, що підтверджують рух коштів по рахунку фізичної особи в банківській установі тощо у Позивача відсутні та не можуть бути ним отримані, оскільки Позивач не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не здійснює відкриття чи обслуговування рахунків фізичних осіб та не має правового доступу до інформації про рух коштів за банківськими рахунками клієнтів.
Ключовий доказ надання кредитних коштів не може бути визнаний неналежним доказом виключно з підстав відсутності у нього повного номера платіжної картки та персональних даних власника рахунку, оскільки відсутність зазначеної інформації є прямим наслідком законодавчих т регуляторних обмежень щодо обігу платіжних даних.
Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача.
Відповідачем подано відповідь на звернення відповідача до ГУНП в Житомирській області.
Дані обставини підтверджують лише звернення до правоохоронного органу та не підтверджують те, що повідомлені відповідачем обставини знайшли своє підтвердження у ході досудового розслідування.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Представник позивача в судове засідання не з`явися, але своїй відповіді на відзив просить справу слухати у його відсутність.
В судовому засіданні відповідач просить відмовити в задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві. При цьому відмітила, що коли перерахували кошти, вона не була клієнтом АТ КБ «Приватбанк».
Врахувавши позиції сторін, наведені в їх письмових заявах по суті справи, заслухавши пояснення відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 23.07.2025 ТОВ «Споживчий центр» було сформовано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), яка є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України (а.с.21-24).
Згідно п. п. 2.2 розділу 2 вказаної пропозиції «Порядок укладання електронного кредитного договору» електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до розділу 3 пропозиції «Предмет договору» за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію, (якщо комісія встановлена договором). Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів, встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.
В розділі 4 пропозиції «Умови надання та повернення кредиту» зазначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-39хх-хххх-1770.
Днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року, що передбачено розділом 10 пропозиції.
23.07.2025 кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» було сформовано і заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася. Реквізити належного позичальнику електроного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-39хх-хххх-1770.
Вказана заявка містить також інформацію щодо умов кредитного договору №23.07.2023-100002544 від 23.07.2023, а саме: дата надання/видачі кредиту - 23/07/2023; сума кредиту 3500 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 02.09.2023.
Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі "первинний період"); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі "черговий період"); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Неустойка 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання, неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 766.5% річних (а.с.26 зв.ст. - 27).
Відповідно до копії квитанції про електронний переказ коштів «LIQPAY» Приватбанку від 23.07.2023 за договором №23.07.2023-100002544 були перераховані 3500 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 (а. с. 8).
Заборгованість по кредитному договору №23.07.2023-100002544 від 23.07.2023 станом на 26.01.2026 виведено в сумі 6587 грн. 00 коп. з них: 3500 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом, 3087 грн. 00 коп. заборгованості по процентах, що вбачається з розрахунку заборгованості за договором 23.07.2023-100002544 від 23.07.2023 (а.с. 9-19). Відомості про погашення боргу у розрахунку відсутні.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 12.05.2026 у справі №286/443/26 було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ: 09806443, адреса: 01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 30) наступну інформацію:
1) чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );
2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 за період з 23.07.2023 та протягом наступних за цим днем 5 календарних днів;
3) прізвище, ім`я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_3 , видану АТ «ТАСКОМБАНК», на яку були 23.07.2023 перераховані грошові кошти в сумі 3500 грн..
Листом за №3691/47.7.-БТ від 28.05.2026 АТ «Таскомбанк» повідомило, що:
- в АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 22.05.2026 відсутня інформація про зазначену в ухвалі фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );
- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» закрито поточний рахунок НОМЕР_6 в гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою зазначеної в ухвалі банківської платіжної картки № НОМЕР_7 ;
-на рахунок ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) НОМЕР_6 у гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою платіжної картки № НОМЕР_7 , 23.07.2023 о 19:08:21 зараховано кошти в сумі 3 500,00 гривень (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.);
-для підтвердження інформації про зарахування коштів надали виписку по вищезазначеному рахунку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за визначений в ухвалі період з 23.07.2023 по 28.07.2023 (а.с. 90).
Виписка по вказаному картковому рахунку в АТ «Таскомбанк» від 28.05.2026, який належить ОСОБА_3 за період з 23.07.2023 по 28.07.2023, також підтверджує факт перерахування коштів в розмірі 3500 гривень 23.07.2023 о 19:08:21 (а.с.91-92).
Виписка по картковому рахунку НОМЕР_8 в АТ КБ «Приватбанк» від 23.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 також не підтверджує факту перерахування коштів 23.07.2023 в розмірі 3500 гривень на рахунок останньої (а.с. 94).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки;
електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Однак, згідно з інформацією з АТ «Таскомбанк» на ім`я відповідача не емітовано картку № НОМЕР_7 , яка зазначена у кредитному договорі як платіжний засіб відповідача. Напроти вказана картка була емітована на ім`я ОСОБА_3 .
За таких обставин квитанція про електронний переказ коштів «LIQPAY» Приватбанку від 23.07.2023 за договором №23.07.2023-100002544 в сумі 3500 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 та відповідь АТ «Таскомбанк» про успішне перерахування коштів на платіжну карту № НОМЕР_2 у сумі 3500 грн., за недоведеності належності цієї платіжної карти відповідачу, не є достатнім та допустимим доказом на підтвердження факту надання кредиту саме відповідачу.
Лист відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 06.09.2023 №9109/911/01-2023 підтверджує, що ОСОБА_1 01.09.2023 зверталася до ВП №1 Коростенського РУП із заявою щодо неправомірних дій невідомих осіб, які шахрайським способом заволоділи грошовими коштами в сумі 3000 гривень. Вказана інформація була внесена до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» за №6003 від 01.09.2023 (а.с. 54).
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, зважаючи, що суду не надано будь-яких доказів, які підтверджували зарахування кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів на рахунок саме відповідача, суд приходить до висновку про відсутність правових правових підстав для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (код ЄДРПОУ: 42655697), що знаходиться за адресою: вул. С. Бандери, 87, оф. 54 в м. Львів, до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ), яка проживає за адресою: с. Листвин Словечанської ТГ Коростенського району Житомирської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець
Повний текст рішення складено 07.08.2026
Судове рішення № 138873493, Овруцький районний суд Житомирської області було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 286/443/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: