Рішення № 138872888, 10.08.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1123/25

провадження № 2/399/100/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Предстаник позивач звернуся до суду із вказаною позовною заявою через систему «Електронний суд» в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020 року у розмірі 17680,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024 р.

На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 03.03.2020 100005376 від 03.03.2020 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

В свою чергу позивачем 09.08.2024 року на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 направлено СМС повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601;0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/". Сплачувати необхідно в ТОВ«НОВИЙ КОЛЕКТОР». Статус зазначеного повідомлення - «DELIVERED».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020 року укладеним між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 .

Що стосується суті позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 03.03.2020 року укладено Кредитний договір № 03.03.2020-100005376 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000,00 грн., що підтверджується додатково довідкою субконто (виписка) та чеком про електронний переказ коштів від 03.03.2020 року.

У позові зазначено інші умови Договору та здійснено посилання на відповідні його пункти.

Відповідно до Заявки від 03.03.2020 року та чеку про електронний переказ коштів від 03.03.2020 року, кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 13000,00 грн. строком на 70 календарних днів, а відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 13000,00 грн. Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 20.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 17680,00грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10400,00 грн. та за відсотками - 7280,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

Згідно виписки (довідка субконто) відповідачем частково сплачено заборгованість, а саме:- 26.03.2020 сплачено 2480,00 грн. та 1820,00 грн.; - 27.03.2020 сплачено 120,00 грн. Такі платежі додатково свідчать про визнання позичальником боргу, зважаючи на судову практику.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 13000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.

Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, зазначено про строки протягом яких сторони мають право подати відповідні процесуальні документи.

Відповідачу за зареєстрованою адресою місяця проживання направлено судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку останній отримав 20.12.2025, що підтверджується наявним при матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В установлені строки відзив не надійшов.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03.03.2020 ОСОБА_1 ознайомилася з Паспортом кредиту.

При цьому, суд зазначає, що Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідачем підписано 03.03.2020 Заявку, Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) та Підтвердження укладення кредитного договору № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом.

У Пропозиції про укладення кредитного договору зазначено, що кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: - дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті Кредитора; - заявка, сформована на сайті Кредитора після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитором; - відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитора, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, з вищезазначених документів вбачається, що 03.03.2020 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020. Відповідачем підписано підтвердження укладення кредитного договору

Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За умовами вищевказаного Договору, пунктів 1.1 -1.3 оферти зазначено, зокрема, що кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитор надає позичальнику кредит на умовах: встановлених у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п. 2.3 оферти зазначено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Заявкою та підтвердженням, підписаними відповідачем, передбачено наступні умови: сума кредиту: 13000 грн.; строк користування кредитом: 70 календарних днів з дати отримання; проценти: 9100 грн., що становить 70% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 70 календарних днів користування кредитом.

У Заявці відображено Графік платежів з якого видно 5 платежів та їх терміни сплати, проценти, суми кредиту, та загальні суми платежів.

Отже, умовами вищевказаного Договору чітко передбачено суму відсотків за користування кредитом, а саме 9100,00 грн., про що відповідачу було достеменно відомо.

На підтвердження перерахування відповідачу суми кредиту до позову додано ТОВ Споживчий Центр Карточка субконто Контрагенти, Договори за 03.03.2020 Договір "03.03.2020-100005376" та електронну квитанцію № 202066044 від 03.03.2020.

Між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024 р.

На виконання умов зазначеного договору укладено Перелік № 1, який є Додатком № 2 до вказаного Договору факторингу, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020 року боржником за яким являється ОСОБА_1 у загальній сумі 17680,00 грн. з яких - 10400,00 грн. тіло, 7280,00 грн. проценти.

На підтвердження відступлення права вимоги до позивача надано копію Акта приймання - передачі Переліку № 1 до вказаного Договору факторингу.

Позивачем надано копію Довідки про розмір простроченої заборгованості за вищевказаним кредитним договором боржником за яким являється ОСОБА_1 з якої видно, що заборгованість останнього становить 17680,00 грн., з них: 10400,00 грн. тіло, 7280,00 грн. проценти, що відповідає сумі зазначеній в Переліку № 1 до Договору факторингу.

З Карточки субконто ТОВ Споживчий Центр за Догвором 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020 вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 здійснено платежі на погашення кредитної заборгованості, а саме 2600,00 грн. враховано на погашення тіла кредиту та 1820,00 грн. на погашення відсотків.

Як зазначено вище, умовами Договору чітко передбачено суму кредиту у розмірі 13000,00 грн. та відсотки за користування кредитом за 70 днів у розмірі 9100,00 грн. З даними умовами відповідач погодився та підписав кредитний Договір.

А отже враховуючи сплачені відповідачем кошти сума заборгованості за тілом кредиту складає 10400,00 грн. (13000,00 грн. - 2600,00 грн.) та заборгованість за відсотками становить 7280,00 грн. (9100,00 грн. - 1820,00 грн.). Тобто, позивач просить стягнути з відповідача суму кредиту та процентів передбачені умовами Договору.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відсотки нараховані відповідачу відповідно до умов Договору та в межах строку його дії, суд прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч.ч.1 - 2 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зваживши у сукупності подані позивачем докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовної вимоги про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним Договором в розмірі 17680,00 гривень, у зв`язку з чим, позов слід задовольнити повністю.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд».

При цьому, слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку становить 3028,00 грн.

Проте, нормами ч.3 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, в зв`язку з подачею позивачем позову через систему «Електронний суд» ними сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 2422,40 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором № 03.03.2020-100005376 від 03.03.2020 в розмірі 17680,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298), місцезнаходження: 01133 м. Київ вул. Алмазова Генерала буд. 13 офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10.08.2026

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко