Рішення № 138872544, 07.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2741/26

2/703/2096/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючої судді Проценко А.М., за участю секретаря судових засідань Вовк І.І., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представником позивача подано до суду позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача суму загальної заборгованості за договором №22454864 від 07.03.2025 у розмірі 15 326 грн 19 коп., посилаючись на те, що 07.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №22454864 у вигляді електронного документа. Згідно з цим позивач надав у користування відповідачеві кредит в сумі 3 500 грн 00 коп. На момент подачі позовної заяви до суду утворилася заборгованість в сумі 15 326 грн 19 коп., що складається з: 3 500 грн 00 коп. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11 350 грн 00 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 476 грн. 19 коп. сума заборгованості за пенею та/або штрафами.

06.04.2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №06-04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ЕКО ФІН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати боргу у встановлений строк і не повернув позивачу 3 500 грн 00 коп. основної суми боргу, не сплатив суму заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 11 350 грн 00 коп. та не сплатив суму заборгованості за пенею та/або штрафами в розмірі 476 грн 19 коп., які підлягають стягненню відповідно до умов кредитного договору №22454864 від 07.03.2025. Ця заборгованість виникла протягом строку кредитування і підтверджується договором про споживчий кредит, паспортом споживчого кредиту та розрахунком заборгованості.

Ухвалою суду у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.

Суд з врахуванням вимог ст. 280-281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №22454864, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами кредитного договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

Суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про суму кредиту, дату укладення правочину, процентну ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом, та будучи вільним в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов, в тому числі і щодо нарахування відсотків, погодився таким чином на сплату процентів та комісії за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі.

07.03.2025 року позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «ZjQ3NTZj» було підписано паспорт споживчого кредиту та договір про надання споживчого кредиту №22454864, підписавши які остання підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

ТОВ «ЕКО ФІН» надало позичальнику грошові кошти в сумі 3 500,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку остання вказала при оформленні кредиту.

06.04.2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №06-04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Матеріали справи підтверджують, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та її змісту, відтворюваної у документі. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього ж Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Тільки наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін і цілісність документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що перехід права вимоги за кредитним договором (договір факторингу, договір про відступлення прав вимоги) ґрунтується на таких нормах закону.

Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.

За сукупністю наданих доказів суд дійшов висновку, що знайшли своє підтвердження обставини щодо порушення прав позивача, які полягають в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за кредитом.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» посилалося на те, що на дату складання позовної заяви, у відповідача наявна заборгованість за договором кредиту №22454864 від 07.03.2025 в розмірі 15 326 грн 19 коп., що складається з: 3 500 грн 00 коп. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11 350 грн 00 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 476 грн. 19 коп. сума заборгованості за пенею та/або штрафами.

Заборгованість за тілом кредиту та процентами підтверджено в повному розмірі та належним чином.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 476 грн 19 коп. за пенею та/або штрафами суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №4/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває цього часу.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №22454864 від 07.03.2025, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 500 грн 00 коп. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 11 350 грн 00 коп., що в загальному розмірі становить 14 850 грн 00 коп.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом частково задовольняються вимоги позивача (в розмірі 14 850 грн 00 коп.), то сума стягнення судового збору на користь позивача складатиме 2 579 грн 68 коп.

Суд, аналізуючи надані докази понесених витрат, встановив, що позивач підтвердив наявність витрат на правничу допомогу адвоката документально.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При цьому суд враховує: обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; час, витрачений адвокатом на підготовку та розгляд справи; складність справи та її значення для сторін; розмір гонорару адвоката та співмірність його послуг цим витратам.

Верховний Суд у справах №826/1216/16, №810/3806/18, №320/11366/20 наголосив, що суд не зобов`язаний стягувати всю суму витрат на правничу допомогу, якщо вона є завищеною щодо принципів розумності та справедливості.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, часткового задоволення позовних вимог позивача, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3 000 грн 00 коп.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 5 579 грн 68 коп.

Керуючись ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265,280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №22454864 від 07.03.2025 в розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 2 579 (дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 68 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: А.М.Проценко