Ухвала суду № 138872260, 07.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18655/26

1-кс/569/6482/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

07 серпня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42026180000000024 від 30.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 359 КК України, - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №42026180000000024 від 30.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 359 КК України, ОСОБА_5 , з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

06.08.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, а 07.08.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що пунктом 7 додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ передбачено, що спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.

Згідно з пунктами 2, 7 Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 27.10.2001 замовниками розроблення, виготовлення та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації (далі СТЗ НОІ) можуть бути центральні органи виконавчої влади, розвідувальні органи, підрозділи яких проводять оперативно-розшукову діяльність (далі державні замовники), міжнародні правоохоронні організації, спеціальні служби та правоохоронні органи іноземних держав (далі іноземні замовники). Розроблення, виготовлення та реалізація СТЗ здійснюється виключно для задоволення потреб державних та іноземних замовників.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII діяльність, пов`язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України) підлягає ліцензуванню.

Згідно п. 20 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» на Службу Безпеки України покладено ліцензування господарської діяльності пов`язаної із розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням СБУ).

13.06.2026 у ОСОБА_8 виник умисел на виготовлення та незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб в тому числі із своїм братом ОСОБА_5 з метою отримання грошової винагороди за сприяння третім особам у складанні теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху за допомогою вищевказаних засобів у територіальних сервісних центрах МВС України на території Рівненської та Волинської областей.

Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами, здійснили придбання загальнодоступних комплектуючих для СТЗ НОІ, а саме вторинного одягу, IP-відеокамер, мобільних телефонів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, Bluetooth навушників, GSM-модулів та здійснили виготовлення СТЗ НОІ шляхом конструктивного поєднання відповідних складових, а саме об`єктив відеокамер маскували у футболці або кофті, відеокамери функціонувала за рахунок наявності сім-картки, яка мала підключення до Інтернету, що у свою чергу давало можливість підключатися до неї з використанням програмного додатку, який встановлювався на мобільний телефон або планшет для здійснення прихованого відеоспостереження з метою фіксації питань, які були поставлені на теоретичному іспиті з Правил дорожнього руху у ТСЦ МВС України та надиктовування правильних відповідей за допомогою окремого телефона, який підключався до Bluetooth навушників особі, яка використовувала СТЗ НОІ для незаконного складання теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху за грошову плату у сумі 3000 доларів США.

Для підшуковування осіб, яким потрібні були відповідні послуги використовували посередників (особи з близького оточення та друзів).

Так, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел не пізніше 13.06.2026 встановив за невстановлених обставин контакт з ОСОБА_9 та перебуваючи неподалік ТСЦ № 0741 за адресою: с. Струмівка Луцького району Волинської області, вул. Рівненська, буд. 74 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , знаходячись у автомобілі BMW з д.н.з. « НОМЕР_1 » 13.06.2026 здійснив збут ОСОБА_9 пристрою закамуфльованого під одяг (комплекс негласного отримання відеоінформації у складі 3G/4G мінікамери «HQcam HQ-4G105Mp», портативного зарядного пристрою типу «powerbank», модуля передачі інформації, мобільного телефону «Iphone» синього кольору, SIM-карти оператора ПрАТ «Київстар»), який відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ № СЕ26-75/3-76/3 від 06.07.2026 відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який функціонує за вищеописаним принципом за попередньо обумовлену суму у розмірі 3000 доларів США для здачі теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху у ТСЦ МВС 0741. В подальшому при здачі відповідного теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху 13.06.2026 у ТСЦ МВС 0741, у ОСОБА_9 було виявлено вищеописаний пристрій та вилучено під час здійснення останнім використання вказаного СТЗ НОІ за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Крім цього, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел не пізніше 06.08.2026 встановив контакт за невстановлених обставин з ОСОБА_10 , та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи у транспортному засобі BMW 520D з д.н.з. « НОМЕР_1 », який знаходився поблизу магазину «Сім23», по вулиці Рівненській у с. Струмівка Луцького району Волинської області, 06.08.2026 здійснив збут ОСОБА_10 спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, який являє собою відеопристрій закамуфльований під одяг, який складався з прихованої відеокамери з відповідними мікросхемами, зарядного пристрою типу «powerbank», дротового мікрофону, SIM-карти оператора мобільного зв`язку, який функціонує за вищеописаним принципом за попередньо обумовлену суму у розмірі 3000 доларів для здачі теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху у ТСЦ МВС 0741. У подальшому, при спробі здачі відповідного теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху 06.08.2026 у ТСЦ МВС 0741, у ОСОБА_10 було виявлено вищеописаний пристрій та вилучено під час проведення обшуку у ТСЦ МВС 0741.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий підтверджує зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколом за результатами проведення НСРД від 15.06.2026, протоколами за результатами проведення НСРД від 27.07.2026, протоколами обшуків від 06.08.2026, протоколом затримання особи від 06.08.2026, висновком експерта № СЕ26-75/3-76/3 від 06.07.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.08.2026, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками від 06.08.2026, поясненнями ОСОБА_9 від 13.06.2026, протоколом огляду місця події від 13.06.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З метою забезпечення підозрюваним виконання своїх процесуальних обов`язків, запобігання ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є реальними, слідчий просить застосоувати щодо підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.

Слідчий доводить, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що є ризиком передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки вік ОСОБА_5 на даний час є таким, який дозволяє здійснити виїзд за межі України шляхом здійснення перетину державного кордону через митні пости. Крім цього останній неодноразово здійснював виїзд за межі України через державний кордон.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, існує, оскільки на даний час не встановлені місця закупівлі обладнання для СТЗ НОІ та усі особи які виступали як і посередниками у збуті СТЗ НОІ та, які і використовували відповідні СТЗ НОІ для здачі іспитів у ТСЦ МВС.

Існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з огляду на те, що на даний час встановлюються особи, які можуть бути у подальшому підозрюваними у вчиненні вказаного злочину, а також допитані як свідки щодо відомих їм обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, у тому числі в рамках проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні встановлено понад 10 осіб, які можуть бути причетні до вищевказаної протиправної діяльності, тому у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи систематичність вчинення відповідної протиправної діяльності та те, що прибуток від відповідної діяльності був основним джерелом доходу, останні можуть продовжити вчинення відповідної протиправної діяльності, що є ризиком передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слід також звернути увагу на те, що оскільки дане протиправне діяння, яке інкриміновано ОСОБА_5 , вчинено за попередньою змовою групою осіб, та інші співучасники кримінального правопорушення на даному етапі досудового розслідування не являються затриманими та їх місце перебування органу досудового розслідування не відоме, оскільки співучасники вказаного правопорушення здійснювали комунікацію між собою засобами інтернет зв`язку, а тому ОСОБА_5 у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, зможе повідомити інших співучасників злочину про відомі йому обставини досудового розслідування, порадами та вказівками сприяти їм у переховуванні та виробити з ними спільну позицію з метою заплутування досудове розслідування альтернативними версіями події.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти вищевказаним ризикам, неможливо.

Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання, та застосувати запобіжний захід домашній арешт цілодобово, покликаючись на обставини викладені у письмових запереченнях,

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

06.08.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

07.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування підозрюваного, впливу на потерпілого, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 359 КК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя приймає до уваги вік підозрюваного, відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, що він не працює, раніше не судимий, а також враховую обставини вчинення кримінального правопорушення.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, обставини його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, та наявність обґрунтованих ризиків, стосовно підозрюваного слід застосовувати запобіжний захід, тримання під вартою, і наведене у своїй сукупності унеможливлює застосовування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Враховуючи наявність доказів, на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зібраних матеріалів, про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 359 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, та узгоджену суму винагороди, доцільним є визначити заставу, як альтернативний захід, у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 185 КПК України, - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено, а розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №42026180000000024 від 30.04.2026 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 359 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 04.10.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати до слідчого чи прокурора та суду за викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)здати на зберігання в УДМСУ в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 04.10.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1