Ухвала суду № 138872258, 07.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14141/26

1-кс/569/6413/26

УХВАЛА

про застосоування запобіжного заходу

07 серпня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025240030010453 від 23.10.2025 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що за обґрунтованою версією органу досудового розслідування вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_4 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 09 год. 00 хв. 24.04.2025(точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на службі) самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_3 знаходиться у АДРЕСА_1 , після чого перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

10.06.2026 слідчим, за погодженням з процесуальним керівником, складено повідомлення про підозру зазначеної особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке ОСОБА_4 вручено із дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України.

10.06.2026, о 10 год. 50 хв., ОСОБА_4 затримано на підставі абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий підтверджує зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: актом службового розслідування військової частини, у якій він проходив службу за фактом вчинення вищевказаного правопорушення; протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

11.06.2026 слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10.08.2026, включно без визначення розміру застави.

Керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.09.2026.

Двохмісячний строк досудового розслідування у провадженні закінчується 10.08.2026.

Слідчий доводить, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Також, підозрюваний, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.

Підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи те, що вчиняючи дезертирство в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків в умовах воєнного стану, та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання та тим самим сприяв у підриві обороноздатності ЗС України, демонстрування перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливість відмовитися від проходження від військової служби, що підсилює його схильність до вчинення протиправних дій. Більше того, вказаний ризик тісно переплітається із ризиком, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки за ним зберігається статус військовослужбовця, і у разі відсутності законних підстав перебування поза межами підрозділу настає кримінальна відповідальність. Отже, існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтованість вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується також вищевказаними матеріалами кримінального провадження.

Покликаючись на наведене, а також положення ч. 8 ст. 176 КПК України абз. 2 п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Прокурор просив задовольнити клопотання.

Підозрюваний клопотання заперечив, вказав, що про підозру йому не повідомляли.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 клопотання заперечила, вказала, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, за висновоком ВЛК, він є обмежено придатний до військової сліжби.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування останнього, впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КПК України.

11.06.2026 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою, на строк до 10.08.2026, включно без визначення розміру застави.

Керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.09.2026.

Двохмісячний строк досудового розслідування у провадженні закінчується 10.08.2026.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

У відповідності до ч.8 ст. 176 КПК України, п ід час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на обставини кримінального правопорушення в умовах воєнного стану у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, за наявності вищевказаних ризиків, та положення ч.8 ст. 176 КПК України, стосовно останнього слід застосувати запобіжний захід, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

З огляду на обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється передбачене ч.5 ст. 407 КК України, його тяжкість відповідно до ст. 12 КК України, за наявності реальних ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також, з огляду на положення ч.8 ст. 176 КПК України, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено, а строк дії застосованого запобіжного заходу спливає, стосовно останнього слід продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України який на момент вчинення злочину перебував на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у званні «старший лейтенант», запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.09.2026, включно.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали - до 10.09.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1