Рішення № 138872216, 21.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17232/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем?янчук Н.В.

за участю заявниці ОСОБА_1

представників заявниці ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника заінтересованої особи ОСОБА_4

представника заінтересованої особи Бондарчука A.L.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_5 , Рівненське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_5 строком на шість місяців, встановити заходи тимчасового обмеження його: ??заборонити перебувати у місці спільного з нею проживання вжитловому приміщенні (квартирі), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати усунути перешкоди у користуванні зазначеним майном шляхом виселення з квартири та звільнення її від його особистих речей; заборонити наближатися на відстань до 500 м до її місця проживання (перебування), роботи; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з усіх питань, що не стосуються виховання та утримання дітей.

В обгрунтування заяви покликається на те, що з 18 серпня 2018 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , від якого мають троє малолітніх дітей. Нині сімейні відносини фактично припинені, перебувають на стадії розлучення. Спільне проживання стало неможливим через регулярне вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства (психологічного та економічного) стосовно неї та в присутності спільних малолітніх дітей. Протягом тривалого часу ОСОБА_5 систематично влаштовує скандали, виражається в її адресу нецензурною лайкою, чинить психологічний тиск та принижує її людську гідність. Кожна спроба розпочати конструктивний діалог щодо необхідності спільного утримання дітей та виділення коштів на їхні базові потреби викликає у ОСОБА_5 спалахи агресії. Замість виконання своїх батьківських обов?язків, він влаштовує цинічні скандали, починає кричати, принижувати її та безпідставно звинувачувати. Він систематично використовує в її адресу нецензурну лайку та вкрай образливі слова, що принижують її людську гідність. Особливо травмуючим є те, що ці фінансові допити та словесні знущання відбуваються безпосередньо в присутності трьох малолітніх дітей, які змушені щодня спостерігати приниження своєї матері та агресію батька. Крім цього, ОСОБА_5 впливає на дітей, виставляючи їх матір як погану людину, оскільки розповідає дітям 7-ми, 6-ти і півтора річного віку, що мама їх зрадила, що мама хоче відправити тата на війну, що мама знайшла іншого чоловіка. 09 липня 2026 року вона змушена була викликати працівників поліції, якими було зафіксовано факт домашнього насильства. Після приїзду поліції ОСОБА_5 кілька днів не ночував у квартирі. Однак 13 липня 2026 року він знову без її згоди повернувся до помешкання, заявивши, що прийшов до себе додому. Присутність кривдника у її житлі та усвідомлення безпорадності ситуації призвели до критичного психоемоційного перенапруження. На її прохання викликати швидку допомогу ОСОБА_5 відмовив, заявивши, що це "просто стрес". Швидку допомогу їй довелося викликати самостійно. Після приїзду бригади швидкої допомоги ОСОБА_5 почав фіксувати події на камеру мобільного телефона, заважаючи лікарю надавати допомогу. На неодноразові вимоги лікаря швидкої допомоги вимкнути телефон та вийти з кімнати кривдник не реагував. Згідно з медичним висновком (консультацією кардіолога) від 14 липня 2026 року її критичний стан став прямим наслідком психоемоційного стресу, спровокованого діями ОСОБА_5 . Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить їй на праві особистої приватної власності, оскільки була придбана до реєстрації шлюбу. ОСОБА_5 у квартрі не зареєстрований, жодних майнових чи інших прав на неї не має. Незважаючи на це, він добровільно виселятися та звільняти житло від своїх речей категорично відмовляється, чим порушує її законне право власності та право її родини на безпечне проживання. Гостра та емоційна реакція на агресію ОСОБА_5 спричиняє погіршення її здоров`я та зрештою призвела до розвитку хвороби серця, яка без проведення відповідних оперативних заходів загрожує її життю.

Ухвалою від 17 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала та пояснила, що чоловік не забезпечував її матеріально в жодному з декретів. Придбання речей для дітей, харчування, ремонт дитячих кімнта відбулися за її кошти. Під час вагітності чоловік повідомив, що має кредитну заборгованість в сумі близько 60000 грн. Була змушена позичати кошти у батьків та погасити кредит. Змінювати роботу чи знайти додатковий заробіток чоловік не бажав. Надалі без допомоги чоловіка створила власний бізнес, почала добре заробляти. Пропонувала чоловіку розлучитися, але він став погрожувати, скаржився дітям, що вона виганяє його на вулицю, залякував її своїми зв`язками в податковій, адвокатурі та судовій системі. Старшому сину ОСОБА_5 сказав, що він буде змушений вибирати з ким залишатися жити. Постійно переслідує її, бо вважає, що вона його зраджує. 09 липня 2026 року вимагав у неї 8000 доларів за те, що залишить сім`ю. Останніх 1,5 роки їй довелося самостійно забезпечувати сім`ю, чоловік займався своїми справами. Такий ритм життя призвів до погіршення стану здоров`я, при спілкуванні з чоловіком її постійно охоплю\ стрес. У квартирі ОСОБА_5 не проживає, замки змінені з 16 липня 2026 року, доступу до квартири він не має. За порадою адвоката з лютого 2026 року почала записувати розмови з чоловіком на диктофон. Коли чоловік починає "діставати" дзвінками чи повідомленнями, то блокує його в телефоні.

Представники заявниці додатково пояснили, що спочатку між сторонами виникали побутові конфлікти, які не мали вирішення. Нині це переросло в домашнє насильство щодо заявниці. Будь-які розмови між подружжям викликають у ОСОБА_5 спалахи агресії. Він почав переслідувати заявницю, з`являвся біля офісу адвокатського об`єднання і висловлював до неї претензії де вона була і з ким. Заявниця за станом здоров`я потребує оперативного втручання, а тому має перебувати у спокої, але присутність ОСОБА_5 у її житті провокує психоемоційне навантаження.

Представник заінтересованої особи заперечує щодо задоволення заяви та пояснила, що ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП не притягувався. Оставини, зазначені у заяві, свідчать про наявність між подружжям побутових конфліктів, а не домашнього насильства щодо заявниці. Заявниця сама провокує виникнення конфліктних ситуацій, які побудовані суто на фінансових відносинах в сім`ї. На відео та аудіо файлах зафіксовано як ОСОБА_1 звинувачує ОСОБА_5 у недостатньому, на її думку, забезпеченні її та їхніх дітей, при цьому, заявниця відкрито принижує чоловіка фінансовою нестабільністю, виганяє з квартири, в якій вони проживають як сім`я, тобто вчиняє відносно чоловіка економічне насильство. Доказів вчинення заінтересованою особою домашнього насильства відносно неї заявниця не надала. Задля уникнення виникнення конфліктних ситуацій з вини заявниці ОСОБА_5 проживає в орендованій квартирі, а тому доводи заявниці спрямовані на виселення його з квартири, яка їй належить, тобто ОСОБА_1 не ставить за мету захистити себе від гіпотетичного домашнього насильства, а в такий спосіб намагається вирішити житлове питання. Виконання, невиконання чи неповне виконання заінтересованою особою судового наказу про стягнення аліментів на дітей та конфлікти з цього приводу не можуть бути підставою для того, щоб такі словесні спори вважати будь-якою формою насильства.

Представник заінтересованої Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Бондарчук А.І. пояснив, що за заявою ОСОБА_1 зареєстровано лише одне звернення 09 липня 2026 року, розгляд якого ще не завершений. На момент приїзду патрульної поліції свідків події виявлено не було, екіпаж "Поліна" приїхав пізніше, загрози здоров`ю чи життю заявниці встановлено не було. Працівники поліції протокол про адміністративне правопорушення та терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_5 не складали. Заінтересована особа не перебуває на обліку як кривдник в інформаційній системі Національної поліції України

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18 серпня 2018 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають спільних дітей - сина ?? ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать, відповідно, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 10 січня 2019 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 04 вересня 2020 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 13 листопада 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

3а інформацією Рівненського районного управління поліції ГУНП у Рівненській області, викладеною у листі № 120005-2026 від 16 липня 2026 року, 09 липня 2026 року в інформаційно-комунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України в інформаційній підсистемі "Єдиний облік" Рівненському РУП ГУНП в Рівненській області за № 32955 було зареєстроване звернення ОСОБА_1 за фактом вчинення відносно неї, в присутності малолітніх дітей, домашнього насильства психологічного характеру її чоловіком ОСОБА_5 . Станом на 16 липня 2026 року по даному факту з метою встановлення свідків та очевидців події проводиться перевірка.

Правовідносини, що склалися між учасниками справи, регулюються Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Відповідно до п.6, 8 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Статтею 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суд оцінює ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

За правилами ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Заявниця покликається на те, що ОСОБА_5 з моменту реєстрації шлюбу регулярно вчиняє домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно неї та в присутності спільних малолітніх дітей, однак до органів Національної поліції України з приводу фактів психологічного та економічного насилсьтва з боку чоловіка остання не зверталася.

Факт звернення 09 липня 2026 року ОСОБА_1 до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства щодо неї не свідчить про вчинення домашнього насильства, оскільки суду не надано доказів притягнення заінтересованої особи до відповідальності за фактом вчинення дошнього насильства 09 липня 2026 року.

За поясненнями представника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, на момент приїзду патрульної поліції загрози здоров`ю чи життю заявниці встановлено не було, протокол про адміністративне правопорушення та терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_5 не складався. Вказане спрростовує доводи заявниці, що 09 липня 2026 року працівниками поліції було зафіксовано факт домашнього насильства.

Доказів, що критичний стан заявниці 14 липня 2026 року спровокований діями ОСОБА_5 , суду не надано. Від клопотання про допит свідків (лікарів бригади екстреної медичної допомоги) представник заявниці в судовому засіданні відмовилася. Консультаційний висновок спеціаліста кардіолога від 14 липня 2026 року не містить відомостей, що психо-емоційний стрес зумолений діями заінтересованої особи. Відсутні у справі також докази того, що погіршення стану здоров`я заявниці спричиняє агресія ОСОБА_5 , яка призвела до розвитку хвороби серця.

Долучені заявницею скріншоти листування у застосунку "Viber" не містить ознак вчинення заінтересованою особою психологічного насильства щодо заявниці. Сприйняття заявницею зазначеної ОСОБА_5 у листуванні інформації як психологічного насильства не може бути належним та допустими доказом на підтвердження факту такого насисльва.

З відтворених в судовому засіданні відеоматеріалів встановлено, що між сторонами наявний конфлікт з приводу матеріального забезпечення сім`ї. ОСОБА_5 дійсно в стані емоцій вживав нецензурні слова, однак погроз, залякування чи словесних образ, які б викликали у заявниці побоювання за свою безпеку, ним висловлено не було.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_5 не проживає із заявницею в одному помешканні та не має доступу до належної їй квартири. Докази, на підставі яких можна зробити висновок про наявність ризиків домашнього насильства в майбутньому у будь-якому його прояві, у справі відсутні.

Наявність між сторонами неприязних відносин, спору щодо права заінтересованої особи на користування квартирою, спору щодо виконання останнім аліментних зобов`язань не можуть розцінюватися як домашнє насильство.

Оскільки ОСОБА_1 не надала доказів систематичного вчинення домашнього насильства заінтересованою особою щодо неї, умови для застосування до ОСОБА_5 такого спеціального заходу щодо протидії домашньому насильству, як обмежувальний припис, відсутні, а тому у задоволенні заяви належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 263, 265, 273, 350-6, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_5 , Рівненське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, про видачу обмежувального припису.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, мас право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

заявниця - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКТІ НОМЕР_5 ;

заінтересована особа - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 :

заінтересована особа - Рівненське районне управління поліції ГУНІ в Рівненській області, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул. Героїв Поліції, буд.4; код ЄДРПОУ 40108761.

Повне судове рішення складено 01 серпня 2026 року.

Суддя