Постанова № 138872163, 10.08.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2861/26

10 серпня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Костопільського районного суду Рівненської області надійшли матеріали (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717850 від 12.07.2026 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні факт вчинення правопорушення заперечив та пояснив, що на відеозаписі зафіксовано не його, а невідому особу, підпис на протоколі та інших документах в матеріалах справи також не його. Подав письмові пояснення по суті справи, у яких просить визнати неналежними та недопустимими докази, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Слободенюк І.В. у судовому засіданні надала пояснення та заперечення по суті справи. Зазначила, що основною лінією захисту є те, що ОСОБА_1 не був присутній на місці вчинення адміністративного правопорушення, оскільки на відеозаписі не видно його обличчя; протокол містить суперечності щодо встановлення особи правопорушника; в протоколі не зазначено свідків; у матеріалах справи відсутні докази руху, тобто не підтверджено факт керування транспортним засобом; протокол про адміністративне правопорушення особі на відео не вручався, у зв`язку з чим було порушено право на захист; у направленні водія на огляд не зазначено у яку саме лікарню він направляється; у відеозаписі з реєстратора не зазначено геолокацію, тому неможливо встановити підсудність справи; у протоколі відсутні відомості про відеофіксацію на відеореєстратор, а лише на бодікамеру. Також зазначає, що на відеозаписі неможливо встановити який саме працівник поліції веде відеофіксацію; не додано сертифікат відповідності відеокамери відеореєстратора.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так судом встановлено, що 12.07.2026 о 22:49 год, в с.Деражне Рівненського району Рівненської області по вул.Польова 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоцикл Viper ZS150-J з державним номерним знаком НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом відсторонений згідно статті 266 КУпАП.

Зазначене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717850 від 12.07.2026 року; постановою серії ЕНА №7538752 від 12.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.07.2026 року; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.07.2026 року; долученим до матеріалів справи відеозаписами, які містяться на оптичному диску.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі.

При цьому суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 , викладені у його письмових поясненнях та у судовому засіданні, зважаючи на наступне.

Так, до матеріалів справи долучений оптичний диск з відеозаписом з бодікамери. Із вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 самостійно називає своє прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, місце проживання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом без діючого страхового полісу) факту керування транспортним засобом не заперечує.

Також, із долученого до протоколу відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 чітко відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, повідомляє, що вживав алкоголь.

Також, із доданого відеозапису вбачається, що при оформленні матеріалів у справі про адміністративне правопорушення працівник поліції тримає в руках паспорт громадянина України, виданий на прізвище ОСОБА_1 . Поліцейський тримає вказаний документ перед об`єктивом камери, що дозволяє беззаперечно ідентифікувати особу правопорушника, його фотокартку та анкетні дані.

Докази того, що ОСОБА_1 втратив паспортний документ у матеріалах справи відсутні та судом не здобуті.

Доводи ОСОБА_1 про те, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах йому не належить і виконаний іншою особою, суд оцінює критично та до уваги не бере з огляду на таке.

Відповідно до процесуальних норм, за наявності сумнівів у автентичності підпису, особа або її захисник мають право заявити клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення істини.

Проте, ні ОСОБА_1 , ні його захисник під час розгляду справи такого клопотання перед судом не порушували, процесуальних дій для спростування належності підпису не вчинили.

Оскільки факт присутності особи на місці події та заповнення матеріалів патрульними підтверджується відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, твердження про можливу підробку підпису є суб`єктивною думкою водія, не підтвердженою жодними належними та допустимими доказами, та розцінюється судом як спосіб реалізації права на захист з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Таким чином, долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повною мірою подію адміністративного правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі дослідженого відеозапису, судом встановлено наявність одночасно двох обов`язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом і відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відсутність вбудованих GPS-координат (геолокації) на самому файлі відеозапису за наявності інших прямих та узгоджених доказів (ідентифікація за паспортом, дані протоколу) не є підставою для визнання відео недопустимим доказом.

Інші доводи та позицію водія суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративного стягнення.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що повинно бути достатнім для його виправлення.

Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 40-1, 122-2, 124, 130, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 /одна тисяча/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл. /Рівнен.обл./ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно із ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

СуддяВ. В. Левчук