Ухвала суду № 138871951, 10.08.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/865/19

1-кп/543/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.26 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (приймав

участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,

представника КНП «Оржицька лікарня» Оржицької селищної ради

Полтавської області адвоката ОСОБА_7 (приймав

участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області кримінальне провадження № 12018170280000196 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Оржицького районного суду Полтавської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про проведення слідчих дій. Клопотання обґрунтоване тим, що у висновку експерта №239 від 29 травня 2019 року та у висновку №317 від 27 червня 2019 року за результатами проведеної автотехнічної експертизи, як з показів водія ОСОБА_4 так і з показів свідків, експерти прийшли до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України. Прокурор зазначає, що у вихідних даних, котрі були вказані у постановах про призначення обох зазначених експертиз вказано момент виникнення небезпеки для руху водію мотоцикла «Honda» у варіанті №1 з моменту відновлення руху автомобіля УАЗ, а у варіанті №2 з моменту виїзду автомобіля УАЗ на головну дорогу.

У висновках експертів №239 від 29 травня 2019 року та №317 від 27 червня 2019 для водія ОСОБА_8 експерти розраховують технічну можливість уникнення зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР розраховуючи віддаленість мотоцикла від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки співвідношенням часу руху автомобіля УАЗ та швидкості мотоцикла, хоча, на думку прокурора, цей розрахунок лише технічна сторона питання, оскільки необхідність водія ОСОБА_8 діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР викликана першочерговими діями, саме водія ОСОБА_4 .

На думку прокурора, зазначене свідчить про те, що при проведенні експертиз вважалось, що водій мотоцикла ОСОБА_9 в момент виїзду автомобіля УАЗ в одному варіанті та в момент відновлення руху автомобілем УАЗ в іншому, чітко міг бачити, що автомобіль УАЗ виїжджає на його смугу руху та створює йому небезпеку. Але, згідно протоколів слідчих експериментів, під час їх проведення встановлювалась лише загальна видимість автомобіля УАЗ по увімкненим фарам. Об`єктивна видимість розташування автомобіля УАЗ відносно меж проїзної частини та відстань, на якій водій мотоцикла спроможній виявити, саме момент виїзду автомобіля УАЗ на його смугу руху або розташування останнього в межах смуги руху мотоцикла, тобто небезпеку для себе, під час проведених слідчих експериментів не встановлювалась.

Прокурор вказує, що під час судового розгляду справи сторонами було надано суду та досліджено ряд автотехнічних експертиз. Під час проведення експертного дослідження за заявою сторони захисту висновок автотехнічної експертизи №СЕ-19-21-/2072-ІТ від 17 травня 2021 року у вихідних даних зазначається момент виникнення небезпеки для водія мотоцикла ОСОБА_8 у варіанті №1 з моменту відновлення руху автомобілем УАЗ, а у варіанті №2 - з моменту виїзду автомобіля УАЗ на головну дорогу. Прокурор вказує, що як видно із досліджень, які проводив експерт, під час розрахунку визначення необхідності водію ОСОБА_4 діяти у відповідності до вимог п.п.10.1, 10.2 ПДР не потребує розрахунків. При визначенні можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди з боку водія ОСОБА_8 також використовуються час руху автомобіля УАЗ у одному варіанті з моменту виїзду на головну дорогу, в іншому варіанті з моменту відновлення руху. Тобто, приймаючи вказаний час як час тривання небезпеки для водія ОСОБА_8 експерт вважає, що водій ОСОБА_9 чітко бачив та усвідомлював, що з початку відліку цього часу автомобіль УАЗ створює йому небезпеку виїжджаючи на смугу його руху, хоча в матеріалах справи такого не встановлено, зокрема і слідчими експериментами. В подальшому, зазначене віддалення, яке ґрунтується лише на припущенні, що водій ОСОБА_9 чітко міг бачити момент виїзду автомобіля УАЗ на головну дорогу або бачити межі проїзної частини в момент відновлення руху автомобіля УАЗ в темний час доби на неосвітленому перехресті, використовується під час розрахунку коефіцієнта небезпеки. При цьому, навіть при таких припущеннях коефіцієнт небезпеки 0,38 - 0,44 є дуже близьким до граничного 0,6. Саме враховуючи зазначене припущення при розрахуванні віддалення мотоцикла від місця зіткнення в момент об`єктивної можливості виявлення небезпеки для свого руху з боку водія ОСОБА_8 , використане при визначенні коефіцієнта небезпеки, експертом і зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_8 невідповідностей з п.12.3 ПДР та відсутності в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей з вимогами п.п. 10.1, 10.2 ПДР.

Під час проведення експертизи №229/230/452 від 20 травня 2022 року також розраховується коефіцієнт небезпеки, який аналогічним чином ґрунтується на припущенні чіткої видимості меж проїзної частини та розташування автомобіля УАЗ відносно цих меж в момент відновлення руху або виїзду на головну дорогу та на смугу руху мотоцикла з робочого місця водія ОСОБА_8 . Прокурор зазначає, що вказаний висновок експерта обґрунтовує необхідність розрахунку коефіцієнта небезпеки відсутністю кута між векторами руху автомобіля УАЗ та мотоцикла, що було визначено лише за фотознімками та повністю суперечить попереднім висновкам трасологічної експертизи, де транспортні засоби досліджувались експертом безпосередньо. У відповідності до висновку експертів №32037/22052 від 25 жовтня 2024 року за результатами проведеної комісійної судової автотехнічної експертизи, варіант №1 у вихідних даних з показів водія ОСОБА_4 з технічної точки зору не спроможній. Дослідження проводилось лише по варіанту №2 з показів свідків. За твердженням прокурора експертами без розрахунків встановлено, що водій ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.2 ПДР. Під час проведення розрахунків віддалення мотоцикла під керуванням ОСОБА_8 від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки експертом використане згадане вище припущення про те, що в момент виїзду на головну дорогу або відновлення руху автомобіля УАЗ водій ОСОБА_9 міг чітко бачити, що вказаний автомобіль перетинає край головної дороги та виїжджає на смугу руху мотоцикла створюючи йому небезпеку. Прокурор стверджує, що саме із таких розрахунків, які опираються на припущення і визначено наявність невідповідностей в діях водія ОСОБА_8 та коефіцієнт небезпеки, котрий прямо пропорційно впливає на висновки експертів стосовно наявності в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР.

Прокурор вказує, що під час проведення слідчих експериментів на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначались такі вихідні дані, як траєкторія руху автомобіля УАЗ, час його руху з моменту виїзду на головну дорогу до моменту зіткнення, час руху автомобіля УАЗ з моменту відновлення руху до моменту зіткнення, його шлях, видимість елементів дороги з робочого місця водія мотоцикла, відстань з якої проглядається мотоцикл з увімкненою фарою з робочого місця водія УАЗа та відстань, з якої проглядається автомобіль УАЗ з увімкненими фарами з робочого місця водія мотоцикла, однак, не визначалась відстань від мотоцикла до місця зіткнення, із якої з робочого місця водія мотоцикла чітко видно, що автомобіль УАЗ перетнув межу проїзної частини головної дороги та знаходиться на смузі руху мотоцикла, тобто об`єктивний момент виникнення небезпеки для руху водію мотоцикла ОСОБА_10 , який він міг виявити в умовах освітлення місця пригоди. Вказане значення, як стверджує прокурор, є необхідним для об`єктивного визначення віддалення мотоцикла від місця зіткнення в момент настання небезпеки, розрахунку коефіцієнта небезпеки і, як наслідок, встановлення в діях водіїв невідповідностей вимогам ПДР, а не розраховане експертом виходячи з припущень, як у висновках експертиз, проведених та наданих на стадії судового розгляду.

Прокурор вказує, що відстань від мотоцикла до місця зіткнення, із якої з робочого місця водія мотоцикла чітко видно було, що автомобіль УАЗ перетнув межу проїзної частини головної дороги та знаходиться на смузі руху мотоцикла, тобто об`єктивний момент виникнення небезпеки для руху водію мотоцикла ОСОБА_11 до цього часу не визначалась. Виходячи з висновків експертів, що були виконані вже на стадії судового розгляду визначення цього параметру повністю та об`єктивно вплине на оцінку висновків проведених автотехнічних експертиз та є необхідним для об`єктивного розгляду справи та встановлення істини. Дорожня обстановка на місці пригоди до цього часу не змінилася, що, та думку прокурора, дозволяє встановити видимість небезпеки чи перешкоди з робочого місця водія мотоцикла на місці пригоди при подібних погодних умовах та обстановці, яка зафіксована в матеріалах кримінального провадження.

Посилаючись на вищевказані обставини прокурор просив суд, для встановлення граничної відстані, із якої з робочого місця водія мотоцикла «Honda» в умовах дорожньо-транспортної пригоди чітко видно момент виїзду автомобіля УАЗ на смугу руху мотоцикла, або рух автомобіля УАЗ в межах смуги руху мотоцикла, доручити органу досудового розслідування провести слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з метою фіксації обстановки місця пригоди на час проведення слідчих експериментів, її відповідності обстановці на час дорожньо-транспортної пригоди та інших необхідних обставин доручити органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця дорожньо-транспортної пригоди. Проведення даних слідчих дій прокурор просив доручити органу досудового розслідування - відділу розслідування злочинів скоєних у сфері транспорту СУ ГУНП в Полтавській області.

У запереченні щодо задоволення клопотання прокурора захисник обвинуваченого вказав, що свідки, з якими прокурор хоче повторно провести слідчі дії вже допитані в судовому засіданні, вони підтвердили, що з ними проводили слідчі дії, і на тепер, через майже 8 років вони не пам`ятають ті обставини, свідком яких вони були. Захисник вказує, що в клопотанні прокурор, посилаючись на висновок №317 від 27.06.2029 вказує, що існує два варіанти виникнення небезпеки для водія мотоцикла, а саме: перший з моменту відновлення руху автомобіля УАЗ та другий варіант з моменту виїзду автомобіля УАЗ на головну дорогу. А далі вказує, що в такому разі потрібно додатково встановити «граничну відстань, із якої з робочого місця водія мотоцикла в умовах ДТП чітко видно момент виїзду автомобіля УАЗ на смугу руху мотоцикла, або руху автомобіля УАЗ в межах смуги руху мотоцикла». Захисник вважає, що на тепер цього вже неможливо встановити, тому, що на ці питання міг дати відповіді лише загиблий водій мотоцикла, а реальних свідків немає. Крім того, на думку захисника, відстань, яку бажає встановити прокурор, ні на що не впливає, тому, що незалежно від того, на якій відстані з робочого місця водія мотоцикла в умовах ДТП видно момент виїзду автомобіля УАЗ на смугу руху мотоцикла, момент небезпеки для руху водію мотоцикла виникає раніше, а саме з моменту коли автомобіль УАЗ починає рух. Цей момент небезпеки описаний у наявних у справі технічних експертизах. Захисник стверджує, що всі допитані в суді експерти однаково описали його своїх висновках, та саме цей момент небезпеки задавався як слідчим так і самим прокурором в клопотаннях. Захисник вважає, що нічого не заважало встановлювати вказану прокурором в клопотанні граничну відстань під час досудового розслідування. Встановлення під час проведених слідчих експериментів видимості транспортних засобів не була новою або невідомою обставиною, визначені параметри неодноразово використовувались слідчим та прокурором, про це прямо зазначалося у висновках експертів. Захисник стверджує, що сторона обвинувачення під час досудового розслідування так і під час судового розгляду не ставила завдання їх уточнювати, або ставити це під сумнів.

У запереченні на клопотання прокурора про проведення слідчих дій представник КНП «Оржицька лікарня» Оржицької селищної ради Полтавської області вказав, що видимість транспортних засобів - це базова обставина будь-якої ДТП, вона мала бути встановлена під час першого огляду або слідчого експерименту ще на стадії слідства. Якщо дорожня обстановка, розмітка чи освітлення з моменту ДТП змінилися, результати нового огляду будуть недостовірними. Так, в рамках досудового розслідування зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 08.04.2019 було проведено слідчий експеримент, у висновках експертів №239 від 29.05.2019 та №317 від 27.06.2019 експертами серед вихідних відомостей використовуються данні отримані в ході слідчого експерименту з вказаними свідками: мотоцикл із увімкненою фарою починає проглядатися з робочого місця водія автомобіля УАЗ в момент виїзду останнього на головну дорогу, коли знаходиться на відстані 673,4 м. від місця зіткнення; автомобіль УАЗ із увімкненими фарами та габаритними вогнями в момент виїзду його на головну дорогу, починає проглядатися з робочого місця водія мотоцикла, коли мотоцикл знаходиться на відстані 443,2 м. від місця зіткнення. Аналогічне посилання на вказані відомості міститься в клопотанні прокурора ОСОБА_14 про доручення проведення експертизи експертній установі у порядку ст. 332 КПК України, яке судом було задоволено та призначено експертизу, яка оформлена висновком №229/230/452 від 20.05.2022. Крім того, і у висновку експерта № 32037/22-52 від 25.10.2024 експертом також використовуються данні щодо граничної видимості транспортних засобів, які отримані в ході проведення слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Представник вважає, що оскільки експерти вже надали висновки на основі наявних у справі вихідних даних щодо визначення граничної відстані, із якої з робочого місця водія мотоцикла «HONDA» в умовах дорожньо-транспортної пригоди чітко видно момент виїзду автомобіля УАЗ на смугу руху мотоцикла, або рух автомобіля УАЗ в межах смуги руху мотоцикла, новий огляд про який просить прокурор, на думку представника, спрямований на створення нових вихідних даних для додаткової або повторної експертизи, яка можливо буде заявлена в майбутньому. При цьому, огляд, який просить прокурор провести через 7 років після ДТП, на думку представника, не відображатиме реальних умов на момент події (стан покриття, освітлення та навколишня рослинність змінилися), що робить його результати неналежними та недостовірними. Представник стверджує, що прокурором залишена поза увагою обставина, що в період з 2018 року по теперішній час по вул. Черкаській в селищі Оржиця постійно проводилися роботи з поточного ремонту дорожнього покриття, в тому числі і на відрізку де сталася ДТП.

У судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про проведення слідчих дій, у своїх поясненнях захисник посилався на вказані у письмовому заперечені обставини. Представник потерпілих не заперечувала проти задоволення клопотання про проведення слідчих дій. Представник КНП «Оржицька лікарня» Оржицької селищної ради Полтавської області у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з обставин, які вказані представником у запереченні.

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Частиною 4 ст. 333 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

Суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що слідчі дії про проведення яких прокурор просить винести ухвалу (проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для встановлення граничної відстані, із якої з робочого місця водія мотоцикла «Honda» в умовах дорожньо-транспортної пригоди чітко видно момент виїзду автомобіля УАЗ на смугу руху мотоцикла, або рух автомобіля УАЗ в межах смуги руху мотоцикла; проведення додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з метою фіксації обстановки місця пригоди на час проведення слідчих експериментів, її відповідності обстановці на час дорожньо-транспортної пригоди та інших необхідних обставин) не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення. Суд, також, констатує, що в рамках досудового розслідування зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 було проведено слідчий експеримент.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 333, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора про доручення проведення слідчих дій органу досудового розслідування відмовити.

Ухвала не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя