Ухвала суду № 138871209, 10.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/24051/25

Провадження №2/369/8398/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі судді Янченка А.В., розглянувши матеріали цивільної справи № 369/24051/25 за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» про визнання права власності та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/24051/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» про визнання права власності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2026 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

26.06.2026 року до суду представником відповідача за первісним позовом подана зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, яка була прийнята судом до провадження разом з первісною позовною заявою ухвалою від 02.07.2026 року.

ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю Жмарьової О.М. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги наступним

З тексту відзиву на первісний позов ОСОБА_1 стало відомо, що 02.06.2026 право власності на завершену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 3343920532080) було зареєстровано за Відповідачем запис про право власності №65061706 від 02.06.2026 (Витяг з ДРРП № 480279276 від 04.06.2026).

З таких дій ОСОБА_1 як інвестор у спірну квартиру вбачає свідоме ухилення від виконання договірних зобов`язань та намір Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» перешкодити інвестору набути у власність повністю оплачену житлову нерухомість.

Враховуючи те, що ТОВ «Стоун Хедж Девелопмент» може вчинити інші дії з відчуження спірної квартири чи чинити перешкоди користуванню та проживанню у спірній квартирі, за яку ОСОБА_1 повністю сплачує усі комунальні послуги, заявник просить суд постановити ухвалу про вжиття наступних заходів забезпечення позову:

- Накласти арешт та заборону на відчуження на завершену будівництвом квартиру АДРЕСА_2 .

- Заборонити укладати будь-які правочини (міни, оренди, іпотеки) щодо майнових прав на квартиру та вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрацію юридичних чи фізичних осіб, стосовно квартири АДРЕСА_2 .

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно приписів статті 150 ЦПК позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В п.п. 34, 35, 40, 41-43, 46-48 постанови у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом».

Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд дійшов висновку про наявність спору між сторонами щодо майна, про яке йдеться у заяві про забезпечення позову та про наявність підстав для задоволення вимог заявника.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Накласти арешт та заборону на відчуження на завершену будівництвом квартиру АДРЕСА_2 , до набрання рішення суду у даній справі.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент» укладати будь-які правочини (міни, оренди, іпотеки) щодо майнових прав на квартиру та вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрацію юридичних чи фізичних осіб, стосовно квартири АДРЕСА_2 , до набрання рішення суду у даній справі.

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інформація про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Хедж Девелопмент», адреса: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, код ЄДРПОУ 41250230.

Повна ухвала складена: 10.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко