Рішення № 138871207, 10.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 760/14290/24

Провадження № 2/369/3126/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року представник позивача звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва суду з позовом з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.01.2024 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №218793925.

13.01.2024 в м.Києві сталося ДТП за участю автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та автомобіля Форд, д.р.н. НОМЕР_2 .

Згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2024 по справі №760/2658/24 ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Внаслідок зазначеного ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Форд д.р.н. НОМЕР_2 .

На підставі заяви потерпілої особи, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № №218793925 та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі -6 578,43 грн., які були сплачені страховиком потерпілій особі. Розрахунок страхового відшкодування 9778,43 грн. (вартість матеріального збитку) 3200,00 грн. (франшиза).

Згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2024 після скоєння ДТП водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди. Посилаючись на пп.в)п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ,просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6 578,43 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 04.11.2024 справу передано до Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2025 справу передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу напрвалено на адресу зареєстрованого проживання. Конверт повернувся з відміткою "адресат відстуній", що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, 06.01.2024 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №218793925.

13.01.2024 в м.Києві сталося ДТП за участю автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та автомобіля Форд, д.р.н. НОМЕР_2 .

Згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2024 по справі №760/2658/24 ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Відповідно до з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок зазначеного ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Форд д.р.н. НОМЕР_2 .

Згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2024 після скоєння ДТП водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На підставі заяви потерпілої особи, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № №218793925 та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі -6 578,43 грн., які були сплачені страховиком потерпілій особі. Розрахунок страхового відшкодування 9778,43 грн. (вартість матеріального збитку) 3200,00 грн. (франшиза).

Відповідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

За нормою ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За приписами пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

Оскільки водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, що підтверджується постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2024 по справі №760/2658/24, а Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» сплатило потерпілій особі страхове відшкодування, цей страховик отримав право регресної вимоги до відповідача у межах сплаченої суми страхового відшкодування (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 06 грудня 2018 року № 591/6327/15-ц).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування, у сумі 6 578,43 грн.

Щодо вимог про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу представником позивача надано договір № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, додаток № 2 до договору № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, а також акт (звіт) приймання-передачі наданих послуг № 1/35352 до договору № 2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на її репутацію або наявністю публічного інтересу до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність та співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності справи та її значення для сторін, про що зазначено у пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17, відповідно до якої метою стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсація стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, понесених нею витрат, а й спонукання іншої сторони утримуватися від вчинення дій, які зумовлюють необхідність судового захисту порушених прав. Водночас стягнення таких витрат не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони присуджуються, або додатковим способом отримання доходу.

Крім того, Верховний Суд у постановах у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, з огляду на складність справи, обсяг виконаної роботи, витрачений адвокатом час та неспівмірність із ринковою вартістю адвокатських послуг.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у пункті 21 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, час, витрачений на їх виконання, а також наведені вище критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн є документально підтвердженими, обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України зазначені витрати зі сплати судового збору також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6 578,43 грн. (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім гривень 43 коп.), судовий збір у розмірі 3028,00 грн(три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.(п`ять тисяч гривень 00 коп.)

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ