Рішення № 138870908, 05.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-о/361/166/26, cправа № 361/8841/26

05.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» серпня 2026 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ворожого обстрілу та влучання снаряду у домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначається, що 13 серпня 2025 року о 05 год. 15 хв. внаслідок ворожого влучання відбулося повне руйнування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та осколком вбито матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987 «Про внесення змін до переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Мирноград Донецької області з 21 серпня 2024 року знаходиться у зоні активних бойових дій. На час загибелі ОСОБА_2 не функціонували заклади охорони здоров`я, відділ правоохоронних органів та муніципальні служби, що повністю унеможливлювало проведення реєстрації факту смерті та отриманні відповідних документів. ОСОБА_2 була похована на території зруйнованого домоволодіння. 02 вересня 2025 року батьком заявника ОСОБА_3 подано до правоохоронних органів заяву про вбивство цивільної особи ОСОБА_2 внаслідок авіа-обстрілу країни агресора.

Заявник є внутрішньопереміщеною особою, фактичне місце проживання якого АДРЕСА_2 .

З питань видачі свідоцтва про смерть заявник звернувся до Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та отримав відмову з підстав відсутності відповідних документів та відомостей в даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян. З підстав встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території для подальшого оформлення свідоцтва про смерть згідно з вимогами чинного законодавства України, заявник звернувся до суду.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заінтересована особа Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання представника не направила. 28 липня 2026 року до суду надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника відділу.

Дослідивши зібрані докази, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньопереміщена особа, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Димитров Донецької області народився ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 вересня

2025 року, виданого Відділенням поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у Дніпропетровській області, 02 вересня 2025 року до ЧЧ ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовного того, що 13 серпня

2025 року близько 05:15 години внаслідок авіа-обстрілу країни агресора повністю зруйновано домоволодіння розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , а також внаслідок обстрілу осколками вбито цивільну особу, його дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження факту смерті заявник надав копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 вересня 2025 року.

Відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно зі статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» розширено перелік територій, щодо яких поширює свою дію стаття 317 ЦПК. На даний час до них відносяться території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до діючого законодавства.

Указом Президента України воєнний стан встановлено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України, тому даний спрощений порядок розповсюджується на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України. Але в основному такий спосіб стосується зони воєнних дій та тимчасово окупованих територій, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Такий висновок викладено у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 29 березня

2023 року у справі № 753/8033/22.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 квітня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина у певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Правова оцінка документів, поданих заявником на підтвердження факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 вересня 2025 року, надається судом в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України у порядку статті 317 ЦПК України.

Також, з правового висновку сформованого Верховним Судом у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 220/1582/20 щодо використання в процесі доказування документів, виданих (посвідчених) на непідконтрольних територіях вбачається, що встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням інформації яка міститься у документах, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

Крім того, у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов`язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці тощо. Розгляд судових справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повинен відбуватися за загальними правилами здійснення цивільного судочинства з врахуванням окремих винятків, їй притаманних, а отже, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Отже, долучений Витяг суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, які можуть підтвердити відповідний факт про встановлення якого просить заявник, проте самі по собі такі документи не можуть оцінюватись судом як належні, допустимі та достовірні докази, при цьому заявником інших доказів до заяви не долучено.

Крім того, з системного аналізу положень статті 317 ЦПК України вбачається, що в даній категорії справ доказуванню підлягають також обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час і за певних обставин, натомість доказів на підтвердження обставин смерті ОСОБА_2 заявником не надано.

Суд, оцінивши належність та допустимість доказів в їх сукупності дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_2 .

При цьому, встановлення судом факту смерті на тимчасово окупованій території, за відсутності належних документів щодо медичного факту смерті, виданих медичними установами України, має здійснюватися судом із особливою ретельністю та уважністю, тобто із дослідженням всіх доказів, які мають значення для встановлення істини у справі в їх сукупності та взаємозв`язку (письмові докази, показання свідків, тощо).

Відповідно до частини восьмої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

За відсутності документів, що можуть підтвердити смерть та/або поховання особи, а також за відсутності показань свідків, суд позбавлений можливості перевірити відповідність дійсним обставинам справи тих відомостей, які відображені у заяві та достовірно встановити факт смерті особи на тимчасово окупованій території, усунувши всі сумніви та припущення щодо такого факту.

Розгляд судових справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повинен відбуватися за загальними правилами здійснення цивільного судочинства з врахуванням окремих винятків, їй притаманних, а отже, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Суд, оцінивши належність та допустимість доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мирноград Донецької області.

Керуючись статтями 263-265, 319 ЦПК4 України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин