Рішення № 138870691, 10.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/582/26

Провадження № 2/292/493/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В :

В липні 2026 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 15 грудня 2020 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №3347218, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн. За користування грошовими коштами Договором встановлено фіксовану процентну ставку, а саме: знижену процентну ставку у розмірі 0,01 % за кожен день користування, яка застосовується у межах строку кредитування (надання позики), що становить 25 днів та стандартну процентну ставку у розмірі 1,9 % за кожен день користування, що застосовується у разі невиконання відповідачем умов для застосування зниженої ставки, а також у межах нового строку у разі пролонгації, атопролонгації та у період прострочення.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

21.09.2021 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021, згідно якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, в тому числі і ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Станом на дату відступлення права вимоги сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 14133,21 грн., з них за кредитом - 4437,50 грн., за процентами - 9695,71 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов"язань перед позивачем, останній просить суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №3347218 від 15.12.2020 в розмірі 14133,21 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив застосувати загальну та спеціальну позовну давність до позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" за кредитним договором №3347218 від 15.12.2020. Повністю відмовити ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" у задоволенні позовних вимог, у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Від позивача відповіді на відзив не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання, призначене на 10.08.2026, відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав відзив на позов.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 15 грудня 2020 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3347218.

Згідно умов договору, відповідач отримав кредит в розмірі 4500 грн, строком на 25 днів з 15.12.2020 (дата надання кредиту) до 09.01.2021 (дата повернення кредиту). Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка - 0,01 % в день від суми кредиту. Стандартна процентна ставка - 1,90 % в день від суми кредиту.

Відповідно до графіка платежів до договору про надання фінансового кредиту №3347218 від 15.12.2020 кількість платежів/періодичність внесення - один/одноразово, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 09.01.2021, сума кредиту - 4500 грн., сума нарахованих процентів - 11,25 грн., разом до оплати - 4511,25 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ "Авентус Україна" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з яким укладено договір про надання споживчого кредиту №3347218 від 15.12.2020 ідентифікований товариством. Договір зі сторони ОСОБА_1 підписано електронним підписом, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на вебсайті товариства та направлено клієнту на його номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який повідомлений клієнтом в ІКС товариства та вказаний в договорі.

Відповідно до листа ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" №7/13177 від 18.07.2025, останнім на підставі договору №087/20-П від 08.07.2020, успішно 15.12.2020 о 17 год. 44 хв. перераховано кошти в сумі 4500 грн., на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 , номер транзакції НОМЕР_4 .

З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором №3347218 від 15.12.2020, наданої ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 20.09.2021 складає 18674,16 грн., в тому числі: основний борг - 4437,50 грн., проценти за зниженою процентною ставкою - 9,45 грн., проценти за стандартною процентною ставкою - 14227,21 грн.. Сплачено в рахунок оплати процентів - 4540,95 грн.. Сплачено в рахунок оплати основного боргу - 62,50 грн.

21.09.2021 між ТОВ "Авентус Україна" (кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит - капітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021, згідно якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 21.09.2021 до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит - капітал" (новий кредитор), кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 21.09.2021 кількістю 5575, загальна сума заборгованості - 54 861 460, 87 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 вбачається, що боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №3347218 від 15.12.2020 в розмірі 14133,21 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №41683 від 21.09.2021, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Авентус Україна" за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 в сумі 783 322,82 грн.

08.06.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про те, що між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладений договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №3347218. Відповідно до умов кредитного договору він зобов"язаний у встановлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Вимагають виконати зобов"язання та негайно погасити заборгованість в сумі 14133,21 грн.

Згідно повідомлення АТ "ПУМБ" №КНО-07.8.5/12767 БТ від 21.07.2026, яке надійшло до суду 27.07.2026 на виконання ухвали суду від 13.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), на яку 15.12.2020 зараховано кошту в сумі 4500 грн. Переказ був інційований ТОВ "ФК"КОНТРАКТОВИЙ ДІМ".

Статус ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» як фінансової установи підтверджується наданими позивачем копіями документів: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Фінансова Компанія» Кредит-Капітал».

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно дослідженого договору № 3347218 про надання фінансового кредиту він укладений між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору ТОВ "Авентус Україна" з відповідачем в електронному вигляді, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивачем поданими доказами доведено виконання ТОВ "Авентус Україна" своїх зобов"язань за договором в повному обсязі, а саме - відповідачу було надано кредит в сумі 4500 грн., який перерахований на його банківську картку.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти повністю не повернув.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 14133,21 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4437,50 грн., за процентами - 9695,71 грн.

Однак, суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки частина з них нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 1.4. договору, ОСОБА_1 надано кредит строком на 15 днів, з 15.12.2020 по 09.01.2021. Відповідно до вказаного строку відповідач мав повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.5.1. договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п.п. 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1.-4.6. цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст. 1048 ЦК України.

У той же час, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом по 21 червня 2021 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 25 днів. Останнім днем строку кредиту та відповідно нарахування відсотків є 09 січня 2021 року.

Однак, зважаючи на те, що строк кредиту сплив 09 січня 2021 року, суд вважає, що відповідачу необґрунтовано нараховані проценти після 09 січня 2021 року.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Після закінчення строку кредитування і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум кредиту матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредиту.

Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачем на виконання умов договору сплачено 04.01.2021 відсотки в розмірі 9,45 грн., 29.01.2021 сплачено відсотки в розмірі 900 грн., 31.01.2021 сплачено відсотки в розмірі 500 грн., 01.02.2021 сплачено відсотки в розмірі 994 грн., 26.02.2021 сплачено 2200 грн., з яких 62,50 грн сплачено в рахунок тіла кредиту, 2137,50 грн в рахунок відсотків. Всього разом сплачено 4603,45 грн.

Отже, відповідач на користь позивача мав сплатити відсотки в період строку кредиту з 15.12.2020 по 09.01.2021 (25 днів), в загальному розмірі 351,45 грн. (9,45 грн.+ 342 грн.):

з 15.12.2020 по 04.01.2021 в сумі 9,45 грн., з розрахунку: 4500 грн. х 0,01% х 21 днів;

з 05.01.2021 по 08.01.2021 в сумі 342 грн., з розрахунку: 4500 грн. х 1,90% х 4 дні.

У той же час, відповідачем сплачено відсотки в розмірі 4540,95 грн., що перевищує проценти, які мали бути нараховані відповідачу - 351,45 грн. (4540,95 грн. - 531,45 грн. = 4009,50 грн.).

Відповідно, на суму у 4009,50 грн., має бути зменшена заборгованість за тілом кредиту, яка складає 4437,50 грн.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 428 грн. 00 коп..

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 428 грн. 00 коп., так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідача.

Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності, з моменту якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, суд зазначає наступне.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.1 ст.261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність), продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із позовом.

Законом України №4434-ІХ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, виключено п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлювалось, що в період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

З позовною заявою до відповідача позивач ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" звернувся до суду 02 липня 2026 року.

Враховуючи продовження загального строку позовної давності, визначеного статтею 257 ЦК України, внаслідок введення карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) суд вважає, що загальний строк позовної давності в три роки по вимозі про стягнення заборгованості продовжено та позивачем при зверненні до суду із позовом не пропущено.

Таким чином, доводи відповідача у вказаній частині є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо вимог про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до правової позиції, викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №2311 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 на суму 8000 грн., детальний опис наданих послуг від 08.06.2026 до акту №2311 за договором про надання (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "ФК "Кредит-капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (428,00/14133,21)х8000,00 = 242 грн. 26 коп.Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (428,00/14133,21)х2662,40 = 80 грн. 62 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 625, 626, 628,629, 631, 633, 634, 638, 530,610, 1049,1050, 1051,1054, ст. ст. 12, 13, 76,81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_7 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 3347218 від 15.12.2020 в розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 62 (шістдесят дві) копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 242 (двісті сорок дві) гривні 26 (двадцять шість) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Гуц