Рішення № 138870636, 10.08.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 524/16426/25

Номер провадження 2/289/1000/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №73172126 від 13.02.2025 у розмірі 13206,91 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15.04.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

15.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач всупереч нормам законодавства не врахував, що відповідач є військовослужбовцем, відтак позивач неправомірно нарахував проценти за користування кредитом, а умова кредитного договору про нарахування комісії за надання кредиту є нікчемною. Також вважає, що позивачем не було доведено належними доказами факт укладення вищевказаного кредитного договору, перерахування відповідачу кредитних коштів, а у зв`язку із цим факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором (а.с. 58-77)

Згідно відповіді на відзив представник позивача просить позов задовольнити повністю, оскільки обґрунтованість позовних вимог підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.78-90 )

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2025 року між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73172126в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, строком на 30 днів зі сплатою 0,500% відсотків на день та комісії за надання кредиту у сумі 15 % від суми кредиту, що становить 1350 грн. Дата повернення кредиту 14.03.2025. Проценти за понадстрокове користування кредитом становлять 4% на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2617,16%, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 11700 грн (а.с. 6-11).

Факт отримання відповідачем вказаних кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 16.10.2025 та випискою по картковому рахунку відповідача, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яким підтверджено здійснення ТОВ «Бізнес Позика» переказу ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» коштів на картку ОСОБА_1 , 13.02.2025 на суму 9000,00 грн на картку НОМЕР_1 (а.с. 12).

Позивач наразі є новим кредитором відповідача, що підтверджується договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, а також реєстром боржників до цього договору (а.с. 17-20).

Згідно розрахунку заборгованості від 15.10.2025 за відповідачем рахується заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі і складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6134,40 грн, відсотками у сумі 1350 грн, відсотками за понадстрокове користування кредитом у сумі 4372,51 грн, комісією за надання кредиту у сумі 1350 грн (а.с. 12 зворот - 13)

Також судом встановлено, що відповідач з 13.05.2025 проходить військову службу за призовом від час мобілізації (а.с. 71).

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частина перша ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частини шостої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша ст. 642 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

За приписами ст.ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони погодили істотні умови вищевказаного кредитного договору, а саме, розмір кредиту 9000 грн, строк кредитування 30 днів та процентну ставку у розмірі 0,500% за кожен день користування кредитом, нарахування якої підтверджується дослідженим судом розрахунком заборгованості.

Випискою АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується зарахування 13.02.2025 на картковий рахунок відповідача вказаної суми 9000 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем всієї суми коштів отриманих у кредит коштів зі сплатою процентів за користування кредитом у межах визначеного сторонами строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

За таких обставин, розмір процентів відповідно до умов договору становить 1350 грн за період із 13 лютого по 14 березня 2025 року, виходячи з розрахунку: 9000 грн (тіло кредиту) х 0,5% (базова процентна ставка) х 30 днів (строк позики).

На підставі наведеного, виходячи із принципів законності та справедливості, суд, задовольняє позов частково, стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором позики у сумі 7484,40 грн, із яких: 6134,40 грн основний борг (тіло кредиту), 1350 грн заборгованість за процентами. У задоволенні решти позову відмовляється.

При цьому суд звертає увагу, що у період нарахування вказаних відсотків за користування кредитом відповідач ще не був мобілізованим військовослужбовцем, а тому відстави для його звільнення від сплати цих відсотків відсутні.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором комісії в сумі 1350 грн задоволеними бути не можуть із таких мотивів.

Відповідно до частин першої та другої ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За положеннями частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року в справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник із метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, стягнення з відповідача комісії за надання кредиту є неправомірним, а така вимога не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» та усталеній практиці Верховного Суду.

Відповідно положень статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає також стягненню 1380,77 грн витрат по сплаті судового збору, що становить 57% від суми задоволених вимог (2422,40 грн (сплаченого судового збору за подання позовної заяви)х57%)).

Керуючись ст. 514, 516, 526, 615, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №73172126 від 13.02.2025 в загальній сумі 7484 гривень 40 копійок та судовий збір в сумі 1380 гривень 77 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО