Єдиний державний реєстр судових рішень Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 279/2510/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Ярошенко В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в сумі 30000 гривень, у тому числі: 3000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 27000 гривень - заборгованість за відсотками.
Свої вимоги мотивує тим, що 30 вересня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3909709-09/2023, за умовами якого остання отримала у кредит грошові кошти в сумі 3000 грн. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов`язання за вказаним договором щодо їх повернення не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний кредитор товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» відступило належні йому права вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 19 травня 2026 року було відкрито провадження у цій цивільній справи та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 22 червня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 задоволено та витребувано у акціонерного товариства «ПриватБанк» письмові докази.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача у письмовому клопотанні просить розглядати справу без його участі, відповідач подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнає та просить зменшити витрати на правничу допомогу.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 30 вересня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №39097-09-/2023 (далі - Договір), згідно з яким останній надано фінансовий кредит у сумі 3000 гривень на строк 360 днів, тобто до 23 вересня 2024 року, з фіксованою процентною ставкою 2,50% в день (пункти 1.1, 1.2, 1.4, 1.4.1).
Відповідно до пункту 1.1. Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 1.5 Договору Клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів зазначені в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору.
Пунктом 1.6. Договору визначено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної карти №4149-49хх-ххх-5849, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
Видача кредитів Клієнту-фізичній особі (надалі Клієнт) товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт товариства: http//avans.credit. Укладання договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником офери кредитодавця, що є укладанням договору відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а примірник договору клієнта завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (пункти 2.2, 2.18 Договору).
30 вересня 2023 року відповідачу було перераховано на її банківський рахунок на карткою № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3000 гривень.
Зазначені обставини підтверджуються копіями заяви-анкети на отримання фінансового кредиту №39097-09/2023 від 30 вересня 2023 року, договору про надання фінансового кредиту №39097-09/2023 від 30 вересня 2023 року, графіку платежів за договором, який є додатком №1 до Договору, паспорту споживчого кредиту №39097-09/2023, що підписані сторонами електронними підписами, відповідачем зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором W498, довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_2506301225522 від 30 червня 2025 року, листом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-260701/4349-БТ від 01 липня 2026 року, випискою акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» за договором за період з 30 вересня 2023 року по 05 жовтня 2023 року.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №39097-09/2023 від 30 вересня 2023 року вбачається, що станом на 29 вересня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 30000 гривень, в тому числі : 3000 гривень заборгованість за основним боргом, 27000 гривень - за відсотками.
29 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29032024, за умовами якого перше передало позивачу за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, а позивач у свою чергу прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю « Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що свідчать копії договору факторингу, витягу з Реєстру боржників від 29 березня 2024 року, акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29 березня 2024 року та платіжної інструкції №775 від 01 квітня 2024 року.
10 квітня 2026 року представник позивача направив відповідачу письмову претензію про виконання зобов`язання за кредитним договором №39097-09/2023 від 30 вересня 2023 року з вимогою погашення заборгованості у сумі 30000гривень.
Обмірковуючи правомірність позовних
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відтак будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
З наданих представником позивача письмових доказів вбачається, що кредитний договір з відповідачем був укладений в електронній формі, останній підписав анкету-заяву, кредитний договір з додатком №1 до нього, паспорт споживчого кредиту аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, відправленого на номер його мобільного телефону, при цьому відповідач ознайомився з правилами кредитування.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За правилами статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за договором про надання фінансового кредиту й має сплатити заборгованість позивачу, до якого перейшло право вимоги за цим кредитним договором, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 8000 гривень.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник надав копії договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет», акту наданих послуг №692 від 10 квітня 2026 року, детального опису наданих послуг до акту №692 від 01 липня 2025 року, ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02 липня 2025 року.
У заяві, скерованій до суду 07 серпня 2026 року, відповідач просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на її думку, позов не є складним, а нарахована представником позивача сума є завищеною.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи категорію та складність цивільної справи, що розглядається, яка відноситься до малозначних, а також те, що заявлена сума витрат за надані адвокатом послуги фактично включає у себе надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви та подання її до суду, й, виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що заявлена сума витрат є завищеною та не відповідає критерію розумності.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 15 квітня 2021 року (справа № 160/6899/20) зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З огляду на зазначене, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково у сумі 3000 гривень.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 205, 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625, 626, 628 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №01183-05/2023 від 01 травня 2023 року у сумі 30000 гривень, з яких: 3000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 27000 гривень заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на сплату судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 380805.
Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, місце перебування: вул.Смаль-Стоцького, 1, м.Львів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА
Судове рішення № 138870519, Народицький районний суд Житомирської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/2510/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: