Рішення № 138870041, 10.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1967/26

Провадження № 2/159/1731/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - не з`явився,

представник відповідача - ОСОБА_3 (відеоконференція),

треті особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи - Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Поворської сільської ради, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 в якому просить виключити відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини, з актового запису № 644 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 24 жовтня 2025 року Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2023 син позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали шлюб. 25.02.2022 ОСОБА_6 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу по мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_4 народився син ОСОБА_7 , батьком якого був записаний ОСОБА_6 .

Позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщення № 1635 сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця зареєстроване за № 1595 від 17.03.2026, в якому вказано, що ОСОБА_6 загинув під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також позивач отримала Лікарське свідоцтво про смерть № 2512не/374р від 18.03.2026 та Довідку про причину смерті від 18.03.2026. 24.03.2026 позивач отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_6 .

Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_7 народився по спливу більше як 17 місяців після смерті її сина, зазначене свідчить про відсутність кровного споріднення її сина з ОСОБА_7 ..

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на положення ст. 137 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та Постанову Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», положення Конвенції ООН про права дитини, практику Європейського суду з прав людини.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Поворської сільської ради у заяві від 20.04.2026 просила розглядати справу за її відсутності, покладається на розсуд суду.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою від 06.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи вирішив здійснювати у змішаній формі, залучив до участі у справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Поворської сільської ради, підготовче засідання у справі призначив на 30.04.2026.

20.04.2026 до суду надійшли заяви від третіх осіб - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Поворської сільської ради та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у яких вони просили проводити розгляд справи у відсутності їх представників.

Судове засідання 30.04.2026 не відбулося, у зв`язку з неявкою учасників провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2026.

Ухвалою від 29.05.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_3 про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

01.06.2026 у судове засідання прибув позивач, його представник та представник відповідача, відповідач не прибула, хоча отримала 03.05.2026 поштове відправлення з викликом у судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R068091142710. Ухвалою від 01.06.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 30.07.2026.

30.07.2026 прибув позивач та його представник, які підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, просив відкласти судове засідання.

Суд надсилав ОСОБА_4 ухвалу суду від 01.06.2026 та повістку про виклик до суду, рекомендованим листом R068107508027, який остання отримала 09.06.2026.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, хоча належно повідомлена про судове засіданні, поважності причин її відсутності суду також не надавала, у матеріалах справи відсутні докази того, що присутній у судовому засіданні її представник ОСОБА_3 , який діє на підставі ордера без обмеження в повноваженнях, є неповноважним.

Відтак, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для відкладення судового засідання у цій справі.

Треті особи повідомлялись у спосіб передбачений процесуальним законом, однак у судове засідання не прибули.

Отже, відповідно до ст. 128 ЦПК України, відповідач, треті особи були повідомлені про час, місце і дату проведення судового засідання.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що проголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 10.08.2026 у зв`язку з чим оголосив перерву.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

Свідоцтвом про народження від 17.11.2000 НОМЕР_1 , підтверджується народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого записані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , про що 17.11.2000 складено актовий запис №16 Кричевичівською сільською радою Ковельського району Волинської області.

27.05.2023 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ), укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.05.2023, актовий запис №185.

Свідоцтвом про народження від 24.10.2025 НОМЕР_2 , підтверджується народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого записані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , про що 24.10.2025 складено актовий запис №644 Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Сповіщенням № 1635 сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця від 17.03.2026, лікарським свідоцтвом про смерть № 2512не/374р від 18.03.2026 та довідкою про причину смерті від 18.03.2026, свідоцтвом про смерть, виданим повторно, НОМЕР_5 від 24.03.2026 підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Очеретине, Покровського району Донецької області.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 13 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII).

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК України).

Згідно ч. 3 ст. 137 Сімейного кодексу України, якщочерез поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також необхідність приймати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб. Задоволення позову позивача призведе до скасування відповідних зобов`язань позивача перед дитиною.

За приписами ч. 2, 3 ст. 122 СК України Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Суд встановив, що малолітній ОСОБА_7 народжений під час перебування ОСОБА_6 та відповідача у зареєстрованому шлюбі - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Водночас сповіщенням сім`ї загиблого, лікарським свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про смерть підтверджується, що ОСОБА_6 загнув ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Отже, дитина - ОСОБА_7 , народився по спливу більше ніж 17 місяців після смерті ОСОБА_6 , який записаний його батьком.

Сторони у справі не просили суд призначити судово-генетичну експертизу, хоча в ухвалі про відкриття провадження у справі суд роз`яснив учасниками положення статей 12, 13, ч. 3 ст. 83 ЦПК України.

Отже, враховуючи зазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає встановленою обставину відсутності кровного споріднення у ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 2, 3 ст. 150 СК України).

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (ч. 1 ст. 121 СК України).

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 126 СК України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч. 1, 2 ст. 136 СК України).

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.(ч. 3 ст. 137 СК України).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (ч. 1 ст. 22 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Отже, встановивши відсутність кровного споріднення ОСОБА_6 з ОСОБА_7 суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача виключити з актового запису про народження ОСОБА_7 запис про позивача, як про батька.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про виключення відомостей про ОСОБА_6 як батька дитини, з актового запису № 644 від 24.10.2025 року про народження ОСОБА_7 , необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак, оскільки позивач просив залишити судовий збір за ним, суд не стягує його з відповідача.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Виключити відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з актового запису про народження №644 від 24.10.2025, складеного Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (45008, м. Ковель, вул. Кармелюка, буд.4; ЄДРПОУ 42621254);

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області (45050, Волинська область, Ковельський район, с. Поворськ, вул. Київська, буд. 39; ЄДРПОУ 04334057).

Повне судове рішення складене 10.08.2026.

Головуючий: Р.Я.Смалюх