Постанова № 138869956, 10.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/915/26

Провадження № 3/156/431/26

Рядок статзвіту 289

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., дослідивши матеріали, які надійшли з Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Менчичі, зареєстрованого та проживаючого ( зі слів) в АДРЕСА_1 , місце роботи ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», пенсіонер,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

прокурор Данилюк О.В.,

про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особі роз`яснено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

ОСОБА_1 , колишній пожежний-рятувальник 9 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Волинській області, будучи звільненим із займаної посади, 01.04.2026, несвоєчасно, 05.05.2026 подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) з 01.01.2026 по 01.04.2026, хоча зобов"язаний був її подати не пізніше 02.05.2026, чим порушив вимоги абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Дата вчинення правопорушення 05.05.2026.

Днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП слід вважати дату складання цього протоколу про адміністративне правопорушення, 24.07.2026.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. Додатково зазначив, що подав декларацію із запізненням, оскільки мав на це поважні причини, оскільки в нього пропали документи на житло та він не знав, як самостійно подати декларацію.

Прокурор Данилюк О.В. в судовому засіданні обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав повністю.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Згідно із приміткою до статті 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В силу п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.4 ст.38 КУпАП).

При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою (ч.2 ст.250 КУпАП).

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 46-2026 від 24.07.2026 року. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що визнає свою вину;

- повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 ;

- послідовністю дій ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з 01.04.2026 по 06.05.2026;

- копією витягу з ЄДРД в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 05.05.2026 року подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- копією Витягу з Наказу про звільнення ОСОБА_1 із служби цивільного захисту за пп.2 п.176 (за віком), з правом носіння форменого одягу;

- копією попередження ОСОБА_1 про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень;

- копією пам`ятки при звільненні посадових осіб юридичних осіб публічного права ДНСН України, з якою ОСОБА_1 ознайомлений;

- службовою характеристикою начальника 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Волинській області М. Пастуха щодо ОСОБА_1 ;

- довідкою про доходи ОСОБА_1 з січня 2026 року по квітень 2026 року;

- копією письмового пояснення ОСОБА_1 від 09.07.2026 року, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав;

Проаналізовані документи відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеними доказами, суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

У зв`язку з наведеним, на підставі досліджених доказів суддя дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за скоєння діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП судом не встановлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (пенсіонер, працює ), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, визнання вини (зазначив у протоколі та письмових поясненнях), майновий стан (працевлаштований), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

VІ. Судові витрати

Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 40-1, ч.1 ст.172-6, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/смт Іваничі/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA108999980313050106000003484.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М.О. Федечко