Рішення № 138866717, 10.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/20028/26

Провадження № 2-а/686/331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що 26 червня 2026 року, заступником начальника УДМС України в Хмельницькій області Майданом В.Б. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ № 001904 відносно позивача за нібито порушення позивачем вимог частин першої та третьої статті 9, статті 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також статті 11 Закону України «Про імміграцію». Позивач із вказаною постановою на погоджується, оскільки здійснив в`їзд в Україну у встановленому порядку законодавством через пункт пропуску державного кордону України «Бачівськ» по паспортному документу російської федерації серії № НОМЕР_1 , з терміном дії до 17.02.2025. 17 травня 2022 року, з метою продовження дозволено строку перебування ОСОБА_1 , його матір`ю ОСОБА_2 було оформлено заяву для продовження дозволеного строку перебування, яку посвідчену приватним нотаріусом Лаврентьєвою В.В., проте органами ДМС України було зупинено строки для надання адміністративних послуг іноземцям, в тому числі видача документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. У червні 2023 року позивач знову звернувся до відповідача, однак йому пояснила, що Дозвіл на імміграцію від 16.11.2021 року дійсний. Проте, 18 вересня 2023 року, відповідач, виніс постанову про накладання адміністративного стягнення ПМ МХМ №001110 на підставі ч.1 ст. 203 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Тобто позивача вже було притягнуто за вказане адміністративне правопорушення 18.09.2023 року на підставі ч.2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 3400 грн. Також, не дивлячись на пояснення позивача щодо наявності підстав для продовження строку перебування за наявності декількох підстав (оформлення спадщини, наявність підстав для оформлення посвідки на постійне проживання, подача документів на дозвіл на імміграцію за територіальним походженням) працівниками УДМС в Хмельницькій області безпідставно прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства (номер: 6801 130100013841) від 18.09.2023, яким зобов`язано позивача покинути територію України в термін до 17.10.2023. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.12.2023 у справі № 686/25939/23 визнано протиправним та скасовано рішення УДМС України в Хмельницькій області від 18.09.2023, про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, прийняте відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Позивач, маючи чинний дозвіл на імміграцію від 16.11.2021 був об`єктивно позбавлений можливості реалізувати своє право на постійне проживання з незалежних від нього причин та оформити документи на право проживання (перебування) на території України. Твердження відповідача зазначені в оскаржуваній Постанові ПН МХМ 001904 від 26.06.2026 р. на підставі ч.2 ст. 203 КУпАП щодо порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання без документів на право проживання (перебування), не відповідає дійсності. Вказані обставини були проігноровані працівниками ДМС при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні на його підставі оскаржуваної постанови, що є підставою для скасування постанови.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.07.2026 представник відповідача УДМС України в Хмельницькій області подав відзив на позов, де вказав, 26.06.2026 о 14.07 за адресою: м. Хмельницький, провулок Подільський, 4, було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який востаннє прибув на територію України 24.02.2022. За результатами перевірки відділом з питань паспортизації, реєстрації та еміграції, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС встановлено, що Позивач за обліками щодо наявності паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, процедури встановлення особи або визнання паспортів громадянина України недійсними, не значиться.

Позивач не звертався за оформленням посвідки на постійне чи тимчасове проживання та про продовження строку перебування, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України.

16.11.2021 позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну, проте за посвідкою на постійне або тимчасове проживання, продовження терміну перебування на території України не звертався в порядку та в строк визначений Законом України «Про імміграцію», таким чином, на даний час він знаходиться на території України незаконно.

Відповідно до дозволу на імміграцію, його термін дії становить один рік, тобто до 16.11.2022, проте, враховуючи положення пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 №259 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №757 від 21.07.2021) у зв`язку із карантинними обмеженнями такі дозволи діяли протягом двох років. Таким чином, зазначений дозвіл на імміграцію виданий позивачу був дійсний до 16.11.2023. Позивач не має офіційного місця проживання на території України та офіційно не працевлаштований.

Вказаний громадянин російської федерації порушив правила перебування іноземців на території країни, а саме проживає без документів на право проживання (перебування), в тому числі за недійсним паспортом громадянина російської федерації для виїзду за кордон, термін дії якого закінчився 17.02.2025, який на момент виявлення особи - відсутній.

На момент винесення постанови серії ПН МХМ 001904, у ОСОБА_1 був недійсний паспорт громадянина рф для виїзду за кордон, оскільки термін дії паспорта закінчився.

Чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність родинних зв`язків не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України.

Отже, виходячи з вище наведеного, вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП та Законом № 3773-VI, правові підстави щодо скасування постанови серії ПН МХМ 001904 від 26 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП відсутні, просить в позові відмовити.

28.07.2026 позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідач маніпулює тим, що постанови винесені нібито за порушення «різних норм закону». Проте, перебування позивача в Україні після вересня 2023 року і до моменту складання нового протоколу 26.06.2026 року є єдиним, нерозривним і безперервним триваючим станом, який виник внаслідок форс-мажорних обставин (мораторію КМУ). Закінчення строку дії закордонного паспорта 17.02.2025 не створило «нового» правопорушення, а стало лише фізичним наслідком того самого безперервного перебування під час війни за закритих консульств. Формальна зміна відповідачем пунктів звинувачення в межах однієї статті КУпАП є виключно штучним поділом одного триваючого стану особи з єдиною метою обійти конституційну заборону. Позивач наголошує, що не мав умислу на проживання без документів на право проживання та за недійсним документом, в умовах припинення дипломатичних відносин між Україною та РФ та закриття консульств, позивач був об`єктивно позбавлений будь-якої фізичної та безпечної можливості здійснити обмін закордонного паспорта, строк дії якого закінчився 17.02.2025, а виїзд за кордон для обміну документа заблокований через невидачу позивачу посвідки самим же УДМС в області, що повністю виключає його вину у розумінні ст. 9, 10 КУпАП. Позивач перебував в об`єктивній ситуації форс-мажору та непереборної сили, що вже встановлено рішеннями Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2023, від 29.06.2026 (справа №686/19256/26 - де ДМС відмовлено в поміщенні позивача до ПТПІ й прямо зазначено, що ним не допущено порушень ст.ст. 4, 9 Закону № 3773-VI) та від 09.07.2026 (справа № 686/19243/26 - де рішення ДМС про примусове видворення позивача визнано протиправним та скасовано), просить позов задовольнити.

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серія ПН МХМ № 001904 від 26.06.2026 ОСОБА_1 притягнули до адміністративної відповідальності у виді штрафу 3400грн. за ч. 2 ст. 203 КУпАП за порушення правил перебування іноземців на території України, а саме, проживання без документів на право проживання (перебування), в т.ч. за недійсним паспортом громадянина рф для виїзду за кордон (термін дії закінчився 17.02.2025), який на момент виявлення відсутній. Місце скоєння правопорушення м. Хмельницький.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 6-8 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

іноземець особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;

іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до ч. 1, 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Згідно з ч. 22 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

Відповідно до п. 16 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився в м. Одеса, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

16.11.2021 ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію в Україну.

24 лютого 2022 року ОСОБА_1 здійснив в`їзд на територію України в пункті пропуску державного кордону України «Бачівськ», по паспортному документу Російської Федерації серії №75 0747256,з терміном дії до 17.02.2025. Мета в`їзду імміграція, підстава: дозвіл на імміграцію в Україну УДМС України в Хмельницькій області від 18.11.2021 № 68014200064598.

Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. заведено спадкову справу №11/2023 за зверненням ОСОБА_1 , а його заяву приєднаного до спадкової справи, що залишилась після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії серія НОМЕР_4 виданого 28.02.2023 Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦМУМЮ (м. Київ) та листом нотаріуса Лучковської Т.М. від 28.06.2023 року №142/02-14.

Єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1

26.06.2026 працівниками правоохоронних органів було доставлено ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, який перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства.

26.06.2026 головним спеціалістом УДМС в Хмельницькій області Сибігою Т.Г. складено щодо ОСОБА_1 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 203 КУпАП, на підставі якою відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачена адміністративна відповідальність за «перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився.

Аналіз вищевказаної норми дає підстави для висновку про те, що адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 203 КУпАП настає у наступних випадках:

1) перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів;

2) проживання іноземцем або особою без громадянства на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні;

3) проживання іноземцем або особою без громадянства на території України за недійсними документами;

4) проживання іноземцем або особою без громадянства на території України за документами, термін дії яких закінчився.

ОСОБА_1 є громадянином рф, про що свідчить копія його паспорту № НОМЕР_1 від 17.02.2015, строк дії паспорту датований до 17.02.2025.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2023, справа №686/25939/23 визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 18.09.2023 про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни.

Постановою КМУ від 01.11.2022 №1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» (в редакції від 12.09.2023) визначено: у разі звернення громадянина Російської Федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення посвідок на постійне проживання, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» №1232 від 01 листопада 2022 року, у разі звернення громадянина російської федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення посвідок на постійне проживання, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1232 від 01 листопада 2022 року передбачено, що зазначені у пункті 1 цієї постанови обмеження не поширюються на: осіб, що мають законні підстави для оформлення дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, передбачені пунктами 4, 6 та 9 частини другої та пунктами 1, 2 та 4 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію».

Як вбачається з дозволу на імміграцію від 16 листопада 2021 року виданого УДМС в Хмельницькій області відповідачу, такий виданий йому на підставі пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію».

Щодо відсутності паспорта у позивача, то згідно Актом приймання-передавання майна від 26.06.2026 паспорт № № НОМЕР_1 прийнятий на зберігання у Волинському ПТПІ.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 247 КУпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема є: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.1, 9, 203 ч.2, 251, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст.9, 10, 11, 77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови - задовольнити.

Постанову заступника начальника Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області Майдана В.Б., серії ПН МХМ № 001904 від 26 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 203 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, ЄДРПОУ 37864148, вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, 29001.

Дата складення повного рішення 10.08.2026.

Суддя: