Рішення № 138866545, 10.08.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 669/1121/25

Провадження № 2/677/576/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10.08.2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказують, що 07.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3444694, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, надані відповідачем, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту.

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» укладено договір факторингу № 26102023, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в тому числі щодо ОСОБА_1

09.09.2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ФК ПРОФІТ», в тому числі щодо ОСОБА_1 ..

Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатила, товариство просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3444694 від 07.02.2023 року у розмірі 18721,00 грн., з яких: 3500,00 грн. тіло кредиту; 15221,00 грн. проценти за користування кредитом, 9000,00 грн. витрати на правову допомогу та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Аргументи учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 відзив не подала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій вимоги позову підтримав, справу просив розглянути у його відсутність, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи на пізнішу дату суду не надала. Суд приходить до висновку про можливість розглянути справи без участі відповідача на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що 07.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3444694, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, надані відповідачем, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М260» 07.02.2023 15:30:08.

Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. кредит надається в гривні та споживач зобов`язується одержати та повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування ними, сума кредиту 3500,00 грн., строк кредиту 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 2,00 % в день та застосовується в межах строку кредитування, знижена процентна ставка 1,30 %.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 3500,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «УПР» № 819-2802 від 28.02.2024 року про здійснення переказу кредитних коштів 07.02.2023 року в сумі 3500,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 .

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту..

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» укладено договір факторингу № 26102023, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в тому числі щодо ОСОБА_1

09.09.2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ФК ПРОФІТ», в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Заборгованість за кредитним договором відповідача становить: 3500,00 грн. тіло кредиту; 15221,00 грн. проценти за користування кредитом, а всього 18721,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 3444694 від 07.02.2023 року; розрахунком заборгованості; копіями договору факторингу № 26102023 від 26.10.2023 року та № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року; копіями реєстрів боржників; копією повідомлення ТОВ «УПР» № 819-2802 від 28.02.2024 року, іншими матеріалами справи.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем кредитною установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорами факторингу.

Як видно з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП, що відображено в п. 10 кредитного договору «реквізити та підписи сторін».

Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного договору.

Оскільки боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 3444694 від 07.02.2023 року не виконала, то розмір заборгованості становить 18721,00 грн., з яких: 3500,00 грн. тіло кредиту; 18721,00 грн. проценти за користування кредитом.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9000 грн., на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір № 25 про надання правової допомоги від 17.10.2025 року, заявку № 989 від 25.11.2025 року про надання правової допомоги, витяг з акта № 989 від 26.11.2025 року про надання правової допомоги та платіжну інструкцію № 711 від 01.12.2025 року.

Судом встановлено, що 17.10.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Бацюк О.М. укладено договір про надання правової допомоги № 25. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно витягу з акта № 989 про надання правової допомоги, складеного 26.11.2025 року та підписаного сторонами, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» прийняло послуги, надані адвокатом Бацюк О.М., в т.ч. усна консультація (з вивченням документів) вартість якої складає 3000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості для подачі до суду 9000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 711 від 01.12.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» перерахувало ОСОБА_2 65000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що відповідач, яка належним чином повідомлялася про розгляд справи судом, не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд вважає їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 3444694 від 07.02.2023 року у розмірі 17721,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» 9000,00 грн. витрат на правову допомогу та 2422,40 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Красилівського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.

Учасники справи (сторони):

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», місце знаходження: 02154, м. Київ, пр-т Соборності, 30 А, прим. 321, ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: В.О. Шовкун