Рішення № 138866415, 10.08.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/921/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 серпня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Подіновської Г.В.,

з участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

06.05.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 21.12.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 21.12.2024-100001449, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. на строк 155 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та у повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 7830 грн., з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2790 грн. заборгованість за процентами, 540 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, 1500 грн. неустойка.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

На підставі ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21.12.2024-100001449 (далі - кредитний договір, договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 3000 грн., на строк 155 днів, шляхом перерахування коштів на платіжну картку споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-4460, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована, становить 1 % за один день користування кредитом і застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» становить 0,5% за один день користування кредитом і застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 270 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 270 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Дата повернення кредиту 24.05.2025. Договір діє протягом одного року.

Вказане підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою) від 21.12.2024, заявкою кредитного договору № 21.12.2024-100001449 від 21.12.2024, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом) від 21.12.2024, інформацією з BankID (а.с. 21 зворот, 29-35).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 3000 грн., шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 28).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 29.04.2026 відповідач має заборгованість в сумі 7830 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2790 грн. заборгованість за процентами, 540 грн. заборгованість за комісіями, 1500 грн. заборгованість за штрафами (а. с. 18-20).

За змістом частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором від 21.12.2024 та надав відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. Відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився та не спростувала доводи позивача.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром заборгованості заявленої позивачем до стягнення.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7830 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2790 грн. заборгованість за процентами, 540 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, 1500 грн. неустойка.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 1500 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності вимог про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 540 грн., суд зазначає наступне.

За змістом п. 9 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору від 21.12.2024, комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язано з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Однак стороною позивача не було доведено, що ОСОБА_1 фактично користувався такими послугами, тому нарахування кредитодавцем комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 540 грн. не відповідає засадам добросовісності, розумності справедливості, тому вимоги позивача в цій частині також задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 21.12.2024-100001449 від 21.12.2024 в сумі 5790 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2790 грн. заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір в сумі 1968,75 грн. (2662,40 х 5790 : 7830), та документально підтверджені витрати (а.с. 22), понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 103,95 грн. (140,58 х 5790 : 7830).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 284, 288-289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.12.2024-100001449 від 21.12.2024 в сумі 5790 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1968,75 грн., та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 103,95 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя: Г.В. Подіновська