Рішення № 138866182, 03.08.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/708/26

Провадження № 2/595/480/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Швидкій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №39208-09/2024 від 30.09.2024 в розмірі 28350 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №39208-09/2024 відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 10500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору, натомість відповідач не виконав умови Кредитного договору. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість. 27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 27012025, відповідно до умов якого та відповідно до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № №39208-09/2024 від 30.09.2024. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 28350 грн, з яких: 10500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12600 грн - заборгованість за процентами; 5250 грн - заборгованість за штрафами. Враховуючи наведене просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16 червня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що сторона відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними належними та допустимими доказами з огляду на наступне. За твердженнями позивача 30.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №39208-09/2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 10500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підписаний одноразовим ідентифікатором W3601. Підписання відповідачем зазначеного вище кредитного договору з використанням одноразового ідентифікатора W3601 не підтверджена належними та допустимим доказами. Зазначає, що позивач має довести: 1. що ОСОБА_1 є володільцем електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2. що Договір про надання фінансового кредиту №39208-09/2024 направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) що саме одноразовий ідентифікатор W3601, а не 123456 чи 654321, було надіслано 30/09/2024 на мобільний номеру телефону НОМЕР_1 ; 4) що саме кредитодавець за договором №39208-09/2024 отримав зазначений ідентифікатор; Довідка про ідентифікацію, яка надана позивачем, вважаємо не може бути належним доказом дій відповідача та позивача, оскільки виготовлення такого документа повністю залежить від волі позивача, який має можливість вносити до цього документу будь-які дані, тобто виготовлення такого документа повністю залежить від волі особи, яка такий документ виготовляє. Без надання належних та допустимих доказів зазначених вище обставин твердження позивача про підписання відповідачем кредитних договорів одноразовими ідентифікаторами є лише припущення, що такі договори підписані ОСОБА_1 . Крім того зазначає, що позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 5250 грн, що заборонено пунктом 18 розділом «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). За відсутності належних та допустимих доказів виникнення між сторонами правовідносин просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23 червня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач вважає аргументи викладені у відзиві відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Щодо підписання кредитного договору, 30.09.2024 року між Акціонерним товариством «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №39208-09/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10500,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Кредитний договір №39208-09/2024 було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження вказаних вимог представником позивача було надано копію підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором Кредитного договору №39208-09/2024. Отже, на підтвердження укладення кредитного договору, позивачем до позовної заяви долучено такі документи: копію Договору про надання споживчого кредиту №39208-09/2024; додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №39208-09/2024; копію Довідки про ідентифікацію клієнта. В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію клієнта, яка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір №39208-09/2024 від 2024-09-30 ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Також, зазначено одноразовий ідентифікатор кредитного договору W3601 та вказано номер телефону, на який відправлено ідентифікатор +380504047522. За вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №39208-09/2024 від 30.09.2024. Це однозначно підтверджує, що відповідач був належним чином ідентифікований, отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підтвердження своєї згоди на умови договору. Звертаємо увагу, що наявність електронного підпису сторони (а саме із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором) підтверджує її волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останньої. Відповідач свідомо уклав даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. З огляду на це, можна дійти висновку, що відповідач був належним чином ідентифікований, отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підтвердження своєї згоди на умови договору та його підписання. Підсумовуючи все вищенаведене, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вважає аргументи наведені у відзиві безпідставними, необґрунтованими, та жодним чином не доведеними, оскільки кредитні кошти було отримано, а відтак є необхідність виконання зобов`язання за кредитним договором. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, просить поновити строк для подання відповіді на відзив, мотивуючи тим, що відзив на позовну заяву представником ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було отримано 15.06.2026, проте з урахуванням значного обсягу вхідної документації, що щоденно надходить Товариству через підсистему «Електронний суд», значним навантаженням на роботу ЄСІТС, постійними технічними перебоями, затримками у відображенні документів та нестабільним доступом до електронного кабінету, що суттєво ускладнює належне та своєчасне отримання процесуальних документів, представник Товариства вчасно не ознайомився з відзивом на позовну заяву.

За приписами ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. З огляду на наведені у представником відповідача обґрунтування, суд вважає за доцільне поновити строк для подання відповіді на відзив

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, згідно поданої заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та її представник в судове засідання повторно не з`явилися, будучи повідомленими про дату і час судового засідання у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 30.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39208-09/2024, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10500 гривень, строком на 120 днів з 30.09.2024 по 27.01.2025 (п.1.2).

Договір про надання фінансового кредиту № 39208-09/2024 від 30.09.2024 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3601.

Згідно п.1.4 за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до пункту 1.6 договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної карти №4441-11ХХ-ХХХХ-9530 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно із пунктом 5.3 у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який зокрема, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, було погоджено всі істотні умови кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту містить всі істотні умови кредитування, що містяться у договорі про надання фінансового кредиту № 39208-09/2024 від 30.09.2024.

Згідно із довідкою про ідентифікацію ТОВ «Стар Файненс Груп», клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 39208-09/2024 від 30.09.2024 ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп». Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор - W3601, відправлений 30.09.2024 о 17:46:38 на номер телефону НОМЕР_1 .

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10500 грн підтверджено листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua) №3426_260217115948 від 17.02.2026, згідно якого 30.09.2024 17:50:08 перераховано кошти в сумі 10500 на карту НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 524531306.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 39208-09/2024 від 30.09.2024, наданим ТОВ «Стар Файненс Груп», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 03.03.2026 становить 28350 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10500 грн; заборгованість за відсотками 12600 грн, заборгованість за штрафами 5250 грн.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 27012025, відповідно до умов якого та відповідно до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №39208-09/2024 від 30.09.2024, що стверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 19.06.2025, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 27012025, платіжною інструкцією № 1768 від 27.01.2025.

Також представником позивача до позовної заяви долучено досудову вимогу № 24120023 від 11.05.2026 про необхідність сплатити заборгованості за договором №39208-09/2024 від 30.09.2024 в сумі 28350 грн на реквізити позивача.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду.

Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, ст.525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1,5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У даній справі встановлено, та відповідачем не спростовано, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Стар Файненс Груп» надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підписання кредитного договору.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу був наданий кредит у сумі 10500 грн.

Разом з тим, відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка становить 28350 грн, яка складається з 10500 грн - заборгованості за тілом кредиту; 12600 грн - заборгованості за простроченими відсотками; 5250 грн - заборгованості за штрафом.

Разом з тим, стосовно заборгованості за штрафами в розмірі 5250 грн, суд зазначає, що згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року) був запроваджений воєнний стан, який продовжено і триває до тепер.

Даний пункт Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не виключений та продовжує діяти та є чинним.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5250 грн не підлягають задоволенню.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх, як кожен зокрема так і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості за кредитом №39208-09/2024 від 30.09.2024 у розмірі 23100 грн, яка складається з: 10500 грн - заборгованості за тілом кредиту; 12600 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, згідно платіжної інструкції №30644 від 19.05.2026

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2169,36 грн (23100 грн х 2662,40 грн /28350 грн).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Позивачем до позовної заяви в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано наступні документи: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; довідку про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; акт №1235 від 11.05.2026, згідно якого витрати на правничу допомогу становлять 8000 грн; детальний опис наданих послуг до Акту №1235 від 11.05.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 02.07.2025.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 6518,52 грн (23100 грн х 8000 грн/28350 грн), що є пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141,142, 223, 229, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за Кредитним договором №39208-09/2024 від 30.09.2024 у сумі 23100 (двадцять три тисячі сто) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 36 коп сплаченого судового збору та 6518 (шість тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 52 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя: Р. О. Содомора