Рішення № 138866142, 10.08.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/503/25

Провадження №2/944/380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, визнання права власності на кошти в порядку спадкування, стягнення коштів,

встановив:

29 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: встановити поточну суму заборгованості відповідача, яка виникла у зв`язку з невиконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23, шляхом витребування відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою (сума пенсії з 22.03.2023 до дня смерті ОСОБА_2 , судовий та виплати, пов`язані із його похованням); визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані ним за життя пенсійні виплати та виплати, пов`язані із похованням; стягнути з відповідача на її користь в порядку спадкування за заповітом недоотримані ОСОБА_2 за життя пенсійні виплати згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23 та виплати, пов`язані з його похованням.

На обґрунтування позову зазначала, що після смерті ОСОБА_2 , не може отримати спадщину, яка складається із суми пенсії, яку було зобов`язано нарахувата та виплатити згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/8979/23. ОСОБА_2 , будучи громадянином України звернувся за поновленням пенсії за місцем свого проживання де був зареєстрованим, як внутрішньо переміщена особа в с. Чернилява Яворівського району. Йому було відмовлено Пенсійним фондом України, дане рішення було оскаржене в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №380/8979/23 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком. Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити (поновити) здійснення пенсійних виплат з 22.03.2023 та сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та Львівської областей на користь ОСОБА_2 3220,80 грн. сплаченого судового збору. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона, ОСОБА_1 , є спадкоємицею, що підтверджує витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи№29/24 заведена приватним нотаріусом Яворівського району Львівської області Дидою I.M. на підставі заповіту зареєстрованого в реєстрі №1190, 1191.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №380/8979/23 не виконано пенсійним фондом в добровільному порядку.

Вона звернулася до ГУ ПФУ в Львівській області з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити вказану не отриману пенсію померлого спадкодавця, як особі, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті і є спадкоємицею за заповітом.

Листом ГУ ПФУ в Львівській області від 23.07.2024 №1822-19135/K-52/8-1300/24 повідомило, що для виконання судового рішення підстав немає.

Просила врахувати практику Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім?ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат.

Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім?ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Можливість виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, врегульовано статтею 52 Закону №1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-щ Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір, предметом якого є майнова вимога особи, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти (а саме суми неотриманих пенсійних виплат), які належали до виплати померлому пенсіонерові, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі №284/252/17, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду, зокрема, у постановах від 20 квітня 2022 року у справі N? 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30 листопада 2022 року справа №638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю пенсіонера).

Приватним нотаріусом Яворівського району Львівської області Дидою I.M. відкрито спадкову справу, але не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки не вказано суму виплат згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду, без чого він позбавлений можливості видати свідоцтво, оскільки відповідно до пункту 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов?язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Запит нотаріуса був скерований на адресу Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області за вих. №35/02-14 від 07.10.2024 року. У відповідь було лише зазначено, що ОСОБА_2 на обліку як одержувач не перебував. Однак, ОСОБА_2 отримував пенсію в АР Крим з 2004 року, єдине що в базі Львівської області дані відсутні і це зрозуміло. Даний розрахунок є можливим на підставі трудової книжки. Оскільки органом пенсійного фонду не визнано наявність заборгованості перед померлим ОСОБА_2 , спірну заборгованість не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що унеможливило виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва та не потребує додаткового звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом як обов?язкову передумову для звернення до суду.

Заявник зверталась 29.11.2024 року із заявою до Головного управління пенсійного фонду України, коли спадкова справа була відкрита, проте у відповіді зазначено що повторне звернення від одного і того ж громадянина з того ж питання не розглядається. Дану відповідь було отримано 04.01.2025 року.

Ухвалою від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

19 лютого 2025 року приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Дида І.М. на вимогу суду надав копії матеріалів спадкової справи № 29/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 лютого 2025 року відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимог заперечив повністю.

На обґрунтування заперечення зазначає, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року набрало законної сили 12 червня 2024 року, а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання даним рішенням законної сили, то для виконання зазначеного рішення суду немає підстав. Відповідно, ОСОБА_2 не перебував на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії, тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому спірних сум пенсії. Предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсійних виплат, які належали спадкодавцю за життя, але не були йому виплачені. А оскільки будь-які суми пенсії ОСОБА_2 не були нараховані, отже, і не можуть включатися до складу спадщини. В зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_2 не має права на отримання таких виплат в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 26 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

03 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому зазначила таке. Доводи викладені у відзиві Головним управлінням пенсійного фонду у Львівській області про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №380/8979/23, у зв?язку з чим зобов?язання нарахування та виплатити пенсії на виконання судового рішення не проводився, розмір такої пенсії не обчислювався, а отже, сума недоотриманої пенсії відсутня, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов?язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Аргументи про те, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою, тому така сума пенсії не входить до складу спадщини, є неспроможними, оскільки сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов?язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Вона, ОСОБА_1 , є спадкоємицею за заповітом, яка у встановлений законом строк, звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття заднини після смерті ОСОБА_2 , а тому успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

За життя ОСОБА_2 оскаржував бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у призначенні (поновленні) пенсійних виплат з 22.03.2023, про що свідчить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі № 380/8979/23, тоді як суми пенсії, що належали йому, залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена вимога про стягнення грошових коштів є ефективною в розрізі поновлення порушених прав.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв?язку з його смертю. Ці положення, тільки, визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове дановище предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої з пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім?ї за умови, якщо саме ці суб?єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім?ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі№428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №380/8979/23, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов?язано ГУ ПФУ у Львівській області провести нарахування та виплату пенсії, починаючи з 22.03.2023 року, однак суми пенсії та суми сплаченого судового збору, що належали ОСОБА_2 залишилися недодержаними у зв`язку з його смертю.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на те, що спадкодавець не перебував на обліку як одержувач пенсії є теж неправдивим, оскільки він отримував пенсію з 2004 року за місцем свого проживання м. Алушта АРК Україна. Повномаштабне вторгнення в Україну позбавило людину отримувати належні їй виплати, а рішення і дії пенсійного фонду визнані незаконними, які порушили права людини на пенсійне забезпечення.

Просить взяти до уваги аргументи викладені в постанові Верховного Суду від 22.02.2024 року у справі №461/5878/22 щодо недоотриманої пенсії та практику розгляду подібних справ. На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством, просить задавольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 22 вересня 2025 року вирішено перейти до стадії ухвалення рішення у справі.

Ухвалою від 05 жовтня 2025 року вирішено повернутися до стадії судового розгляду та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати розрахунок суми пенсії, яку мав право отримати ОСОБА_2 , за період з 22 березня 2023 року до 01 квітня 2024 року.

Ухвалою від 27 травня 2026 року суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати розрахунок суми пенсії, яку мав право отримати ОСОБА_2 , за період з 22 березня 2023 року до 01 квітня 2024 року, а саме провести умовний розрахунок сум пенсії, яку б отримав ОСОБА_2 за період з 22 березня 2023 року до 01 квітня 2024 року у разі призначення (поновлення) йому пенсійних витрат на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року.

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Під час судового розгляду представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Бігун Х.Р. щодо задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позов відмовити.

29 липня 2026 року відповідно до норм ч. ч. 1, 2 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, зважаючи на складність справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 10 серпня 2026 року.

Заслухавши пояснення та оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23 було задоволено позов ОСОБА_2 : визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити (поновити) здійснення пенсійних виплат ОСОБА_2 з 22.03.2023.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року без змін.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області.

ОСОБА_1 , позивач у справі, є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , за складеним ним заповітом від 02 травня 2023 року, і 29 липня 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Диди І.М. із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 29/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

09 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою, в якій просила для оформлення нею спадщини провести розрахунок суми пенсійної виплати ОСОБА_2 з дня звернення до дня його смерті на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, а також суми виплати на поховання.

Листом від 23 липня 2024 року № 19135/К-52/8-1300/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року набрало законної сили 12 червня 2024 року, а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання даним рішенням законної сили, то для виконання зазначеного рішення суду немає підстав.

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з аналогічною заявою.

Листом від 16 грудня 2024 року № 27331-29584/К-52/8-1300/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 , що відповідь на відповідне звернення вже була надана листом від 23 липня 2024 року, а тому повторне звернення не розглядається в силу ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказує, що за життя ОСОБА_2 мав право на отримання пенсії нарахована, однак у призначенні (поновленні) такої йому було протиправно відмовлено територіальним органом Пенсійного фонду України, він оскаржував таку відмову в судовому порядку і рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року його позов було задоволено, однак суми пенсії, які належали йому, не були отримані в зв`язку із смертю. Вважає, що суми пенсії, які мали бути нараховані ОСОБА_2 , належать до спадщини та мають бути отримані нею як спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Отже, відповідно до змісту наведеної норми процесу виконання судового рішення у справі № 380/8979/23 передує процес обрахування уповноваженим органом загального розміру пенсії та розміру пенсії.

Процес обрахунку розміру страхових та пенсійних виплат, визначення розміру пенсій, надбавок, доплат та підвищень належать до виключних (дискреційних) повноважень органів Пенсійного фонду України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17, де зазначено, що суди розглядають спори про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії з точки зору дискреційних повноважень, під якими розуміється повноваження обирати в конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною.

Таким чином, призначення (поновлення) та визначення розміру суми пенсії, який підлягає виплаті на виконання судового рішення у справі № 380/8979/23, належить до виключної компетенції Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Однак відповідач не проводив нарахування та, відповідно, не поновлював виплату пенсії ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що останній помер до дня набрання рішенням суду у вказаній вище справі законної сили.

Доводи ОСОБА_1 про неправомірність нездійснення відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23 щодо призначення (поновлення) здійснення пенсійних виплат ОСОБА_2 з 22 березня 2023 року, спростовуються тим, що право нарахування та отримання певних виплат мав винятково спадкодавець ( ОСОБА_2 ), який була їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом на отримання пенсійних виплат, а у позивача як спадкоємця не виникло права вимагати виплату пенсії, яка не нарахована за життя спадкодавця.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.

Так, відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 Цивільного кодексу України (ст. 1219 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Стаття 1227 Цивільного кодексу України регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, ця стаття стосується тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі ст. 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входить.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 243/9618/19.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми встановлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 Цивільного кодексу України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, не мають юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями.

Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281).

Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Право на отримання певних виплат мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 Цивільного кодексу України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати

Аналогічні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.

При цьому, нарахування пенсії є виключною компетенцією відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області і такі повноваження суд не може перебирати на себе та втручатись в його дискреційні повноваження.

Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що оскільки спадкодавцю ОСОБА_2 за життя не була призначена (поновлена) пенсія відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 380/8979/23, отже, жодних пенсійних виплат за життя йому не було нараховано, а тому відсутнє спадкове майно у вигляді таких виплат.

Щодо посилання позивача на висновки щодо застосування норм права, висловлені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, суд зазначає таке.

У справі № 461/5878/22, на висновки Верховного Суду в якій посилається ОСОБА_1 , як вбачається із змісту зазначеної вище постанови від 22 лютого 2024 року, позивач як спадкоємець просила стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області суми пенсій, які не були виплачені її батьку (спадкодавцю) за життя. При цьому, пенсія спадкодавцю була призначена, від отримував пенсійні виплати, однак в меншому розмірі, ніж мав право згідно із законом.

У справі ж, що розглядається, спадкодавцю ( ОСОБА_2 ) пенсія не була призначена (поновлена), відповідно, жодних пенсійних виплат за життя йому не було нараховано.

Отже, у вказаній справі № 461/5878/22 та у справі, яка розглядається, предмети позовів і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходять з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

За таких обставин суд вважає, що висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, є нерелевантними і не можуть бути застосовані у справі, що розглядається, зважаючи на предмети позовів і встановлені судами фактичні обставини, які є різними у кожній із зазначених справ.

Враховуючи наведенні вище обставин, норми законодавства, практику Верховного суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Крім того, не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, оскільки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 209, 227-245, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, код ЄДРПОУ 13814885, адреса місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10.

Суддя Д.Б. Поворозник