Рішення № 138865548, 10.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12405/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить зокрема, визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, чотирьох років стажу роботи. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, чотири роки стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме: службу в армії, роботу на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем неправильно обраховано стаж на посаді судді.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.08.2026 зупинено провадження в адміністративній справі №560/12405/26 до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі №520/26972/24 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням: 64 відсотків суддівської винагороди працюючого судді Хмельницького окружного адміністративного суду з розрахунку 3328 грн. прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 01 січня 2026 року.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно з Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував йому чотири роки стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме: службу в армії, роботу на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Згідно з частиною 1 ст. 69 Закону №1402-VIII встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Станом на день обрання Позивача на посаду судді у 1992 році чинними були положення Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік "Про статус суддів в СРСР" від 04.08.1989 № 328-1.

Частиною 1 ст. 8 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік "Про статус суддів в СРСР" від 04.08.1989 № 328-1 було передбачено, що суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

Cуд встановив, що до обрання на посаду судді, позивач у період з 24.07.1990 по 29.06.1990 працював адвокатом Хмельницької обласної колегії адвокатів, з 29.06.1992 по 29.12.1992 спеціалістом юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

При цьому, відповідачем обраховано позивачу пенсію згідно показника 23 повних роки, однак реальний трудовий стаж позивача становить понад 27 року.

Згідно з положенням пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів» від 24 лютого 1994 року), який був чинний на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах судді судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському та Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з указами Президента України № 584/95 від 10 липня 1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та № 1061/2002 від 25 листопада 2002 року « Про внесення змін до указу Президента України від 10.07.1995 року № 584» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи вищевикладене законодавством, яке діяло на момент виходу позивача у відставку, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, служби в армії, роботи на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, служби в армії, роботи на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 24 березня 2020 року у справі № 227/766/17.

Зважаючи на вищевикладене, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 повинен обчислюватися виходячи із його стажу роботи на посаді судді та зарахування періодів служби в армії, роботи на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в даному випадку відповідача необхідно зобов`язати зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, чотири роки стажу роботи та надає право для призначення на посаду судді, а саме: службу в армії, роботу на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до ст.247 КАС України, якщо в одному провадженні об`єднані кілька взаємопов`язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об`єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Рішення щодо частини позовних вимог може бути оскаржено у загальному порядку.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областіпро визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, чотирьох років стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, чотири роки стажу роботи та надає право для призначення на посаду судді, а саме: службу в армії, роботу на посаді адвоката Хмельницької обласної колегії адвокатів, спеціаліста юридичного відділу Старокостянтинівської районної державної адміністрації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук