Ухвала суду № 138865321, 10.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 серпня 2026 року Справа № 520/23779/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у не врахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Частиною 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; […] немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України а позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: […] ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).

Згідно із приписами п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення суду має бути зазначено, крім іншого, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), […] реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Отже, суддя при відкритті провадження у справі та суд під час розгляду справи має, крім іншого, встановити, особу позивача та відповідача, місце їх знаходження / проживання / перебування, а також код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб (за його наявності) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (надалі - Закон № 5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV:

місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно із п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року (які діяли до 14 березня 2022 року), відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання / перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Таким чином, належним підтвердження місця проживання особи, зареєстрованого до 1 грудня 2021 року, є паспорт громадянина України у формі книжечки, до якого внесені відомості про місце проживання цієї особи, а також витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру; після 1 грудня 2021 року - витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру.

Додані до позовної заяви матеріали не містить документів, на підставі яких суд із дотриманням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України міг би достовірно встановити особу позивача, її місце проживання та реєстраційний номер його облікової картки платника податків.

Отже, як під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і під час розгляду справи судом має бути встановлено на підставі наданих документів, крім іншого, місце проживання/перебування сторін фізичних осіб.

Як вбачається із адміністративного позову, у його вступній частині зазначено місце проживання чи перебування позивача (вказано «адресу» та «адресу для кореспонденції»), докази на підтвердження зазначеної у позові адреси як адреси місця проживання позивача до позовної заяви не додано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV:

місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;

місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Згідно із п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року (які діяли до 14 березня 2022 року), відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання / перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Таким чином, для підтвердження місця проживання, зареєстрованого до 1 грудня 2021 року, можна подавати відомості про місце проживання, які були внесені до паспорта громадянина України у формі книжечки, після 1 грудня 2021 року - витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ані копії паспорту позивача, ані витягу з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання позивача до позову не додано.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, […] чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (надалі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, визначено:

працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті (ч. 1);

із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).

Як вбачається з доданих до позову документів, позивача звільнено зі служби в Головному управлінні ДСНС України в Харківській області 17 червня 2024 року, тобто більш, ніж за два роки до звернення ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до відомостей, наявних в автоматизованій системі документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду», яка використовується Харківським окружним адміністративним судом відповідно до п. 1.4.1 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, позивач неодноразово зверталась до Харківського окружного адміністративного суду із позовами до відповідача щодо виплачених їй під час служби і після звільнення зі служби сум грошового забезпечення, до яких, зокрема, додавала довідки про нараховані та сплачені суми грошового забезпечення, отримані нею інаслідок звернення до Головного управління ДСНС України в Харківській області із відповідним зверненням (справи: № 520/26477/24, № 26599/24, № 520/3457/25, № 520/11674/25, № 520/11676/25, № 520/11677/25, № 520/11678/25, № 520/17072/25, № 520/7455/26).

Тобто, позивач була обізнана щодо нарахованих та сплачених їй при звільненні сум (мала можливість бути обізнаною) значно раніше, ніж за три місяця до дати звернення до Харківського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Як наслідок, суддя висновує, що позивач звернулась до суду із даним позовом із пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання даної ухвали шляхом надання суду:

- уточненого адміністративного позову із наведенням у ньому реквізитів позивача відповідно до приписів частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (із зазначенням відомостей про наявність/відсутність у позивача електронної пошти та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи);

- копії документів, на підставі яких суд мав би можливість встановити місце проживання/перебування позивача та її реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом із наведенням у нього підстав пропуску цього строку.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.