Рішення № 138865179, 10.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 р. №520/13298/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7,м. Харків,61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "Національні традиції" , з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000021/2 від 13.04.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000048 від 15.04.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

01.06.2026 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від Вінницької митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, використані Позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані Позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 05.06.2025 року між позивачем та WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD (Продавець) укладено контракт № WCSW-20250605, за умовами якого позивач придбав трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори.

11.11.2025 року між позивачем та WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD укладено додаткову угоду № б/н до Контракту, за якою були внесені зміни до ст. 14 Контракту щодо зміни індексу в адресі Покупця.

05.02.2026 року між позивачем та WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD укладено додаткову угоду № б/н до Контракту, якою доповнено ст. 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників.

Абзацами 1, 2 статті 1 Контракту визначено, що продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті. Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Абзацом 2 статті 2 Контракту сторони пощодили, що загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі статтею 4 Контракту ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США.

Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

13.04.2026 року з метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 26UA401060004655U3, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 50195,02 дол. США (а.с. 36-37)

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0202 від 02.02.2026 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0202 від 02.02.2026 року; Коносамент (Bill of lading) № COSU6442152470 від 05.02.2026 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6131 від 08.04.2026 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 26ROCT1970CT6762M6 від 09.04.2026 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0202 від 02.02.2026 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-14/04-2026 від 13.04.2026 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № CNK26-0202 від 02.02.2026 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 05.02.2026 року; Видаткова накладна № CNK26-0202 від 02.02.2026 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № WENZHOU20260202/2 від 02.02.2026 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом); Лист № 04/03-1 від 03.04.2026 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № 04/03-2 від 03.04.2026 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страховка не здійснювалася. Лист № WENZHOU20260202/3 від 02.02.2026 року з інформацією від продавця, ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № WENZHOU20260202/4 від 02.02.2026 року з інформацією від продавця, що страховка вантажу не здійснювалася (з перекладом); Лист № WENZHOU20260202/5 від 02.02.2026 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № WENZHOU20260202/6 від 02.02.2026 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № WENZHOU20260202/7 від 02.02.2026 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) № WENZHOU20251222/3 від 22.12.2025 року (з перекладом); Якісний опис № WENZHOU20260202/1 від 02.02.2026 року (з перекладом).

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу позивач 13.04.2026 року надав письмові відповіді № 13/04/26-1, № 13/04/26-2, № 13/04/26-3, № 13/04/26-4, № 13/04/26-5, № 13/04/26-6, № 13/04/26-7, № 13/04/26-8, № 13/04/26-9, № 13/04/26-10, № 13/04/26-11, № 13/04/26-12, № 13/04/26-13 в яких надав детальні пояснення з документами щодо товару.

13.04.2026 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000021/2. Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. (а.с. 97-104).

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ІМ 40 ДЕ № 26UA401060004666U7 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 643 962,89 гривень. (а.с. 102-104).

Також, в рамках даного контракту, 14.04.202 6року з метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 26UA401060004695U1, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 44649,35 дол. США. (а.с. 105-106).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0210 від 10.02.2026 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0210 від 10.02.2026 року; Коносамент (Bill of lading) № UC2026021301 від 13.02.2026 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7912 від 10.04.2026 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 26PL322080NSBL5AK2 від 08.04.2026 року; Декларація про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0210 від 10.02.2026 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-13/04-2026 від 13.04.2026 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № CNK26-0210 від 10.02.2026 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025 року; Видаткова накладна № CNK26-0210 від 10.02.2026 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № WENZHOU20260210/2 від 10.02.2026 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом); Лист № 04/02-1 від 02.04.2026 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № 04/02-2 від 02.04.2026 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страховка не здійснювалася; Лист № WENZHOU20260210/3 від 10.02.2026 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № WENZHOU20260210/4 від 10.02.2026 року з інформацією від продавця,

що страховка вантажу не здійснювалася (з перекладом); Лист № WENZHOU20260210/5 від 10.02.2026 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № WENZHOU20260210/6 від 10.02.2026 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № WENZHOU20260210/7 від 10.02.2026 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) № WENZHOU20251222/1 від 22.12.2025 року (з перекладом); Якісний опис № WENZHOU20260210/1 від 10.02.2026 року (з перекладом).

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу позивач 15.04.2026 року надав письмові відповіді № 15/04/26-1 , № 15/04/26-2, № 15/04/26-3, № 15/04/26-4, № 15/04/26-5, № 15/04/26-6, № 15/04/26-7, № 15/04/26-8, № 15/04/26-9, № 15/04/26-10, № 15/04/26-11, № 15/04/26-12, № 15/04/26-13, в яких надав детальні пояснення з документами щодо товару.

15.04.2026 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000048 від 15.04.2026 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000022/2. Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. (а.с. 165-168).

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ІМ 40 ДЕ № 26UA401060004796U8 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 572 095,36 гривень. (а.с. 170-172).

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені таттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняті спірні рішення № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026 та № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000048 від 15.04.2026 року.

У графі 33 рішення № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

Статтею 5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-14/04-2026 від 13.04.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 зі змінами;

- Наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну. Окрім того, відповідно до комерційної пропозиції WENZHOU20250528 від 28.05.2025, продавець безпосередньо покупцю надає додаткову знижку;

- інформацію, наведену листі в калькуляції CNK26-0202 від 02.02.2026 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару № 1 є МД від 02.02.2026 № 26UA500500003076U6, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Тканина трикотажна із синтетичних волокон, 100% поліестер, пофарбована, просочення дублювання та покриття пластмасами відсутнє, без вмісту еластомірних та гумових ниток; в рулонах, завширшки 1,50-2,00 метр. Країна виробництва: CN» та складає 3,97 USD за кг.

У графі 33 рішення № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

Статтею 5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-13/04-2026 від 13.04.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 зі змінами;

- Наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну. Окрім того, відповідно до комерційної пропозиції WENZHOU20250528 від 28.05.2025, продавець безпосередньо покупцю надає додаткову знижку;

- інформацію, наведену листі в калькуляції CNK26-0210 від 10.02.2026 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару № 1 є МД від 02.02.2026 № 26UA500500003076U6, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Тканина трикотажна із синтетичних волокон, 100% поліестер, пофарбована, просочення дублювання та покриття пластмасами відсутнє, без вмісту еластомірних та гумових ниток; в рулонах, завширшки 1,50-2,00 метр. Країна виробництва: CN» та складає 3,97 USD за кг.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що у поданих до Відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості:

Вартість товару у дол. США вказана в уже наявних у Відповідача прайс-листах № WENZHOU20251222/3 від 22.12.2025 року та № WENZHOU20251222/1 від 22.12.2025 року.

Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року. Інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року визначено умови поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.

Додатково це підтверджено також і вже наявними у Відповідача листами продавця № WENZHOU20260202/6 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/6 від 10.02.2026 року, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року підтверджено умову поставки CPT, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № WENZHOU20260202/4 від 02.02.2026 року, № WENZHOU20260210/4 від 10.02.2026 року та листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 04/03-2 від 03.04.2026 року, № 04/02-2 від 02.04.2026 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № WENZHOU20260202/7 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/7 від 10.02.2026 року.

У відношенні товару, відвантаженого за інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № WENZHOU20260202/5 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/5 від 10.02.2026 року.

У відношенні товару, відвантаженого за інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № WENZHOU20260202/3 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/3 від 10.02.2026 року, а також листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 04/03-1 від 03.04.2026 року та № 04/02-1 від 02.04.2026 року.

Також, витрати вказано у калькуляціях № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, які також надавалися Відповідачу, інші витрати відсутні.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товарів за Митними деклараціями Відповідачу було надано, і вони вже знаходилися у Відповідача. Розбіжності щодо складових митної вартості відсутні.

Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Щодо зауважень до змісту наданих прайс-листів, суд зазначає наступне.

Прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Такий документ має додаткове (другорядне) значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).

Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 815/2731/18, від 01.03.2023, у справі № 420/18880/21.

Крім того, прайс-лист є документом продавця, відповідно, Позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.

Щодо посилання Відповідача на те, що наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну», суд зазначає наступне.

- за інвойсом № CNK26-0202 від 02.02.2026 року поставлялися конкретні товари: Fabric AT40752-AT41358, Fabric ET14174- ET14257, Fabric FD7018, Fabric UT25572. Продавцем WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD за Контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року видано прайс-лист № WENZHOU20251222/3 від 22.12.2025 року щодо саме цих товарів. Цінова інформація щодо будь-якого іншого товару, аніж вказано в інвойсі № CNK26-0202 від 02.02.2026 року, жодного стосунку як до митного оформлення за митною декларацією № 26UA401060004655U3 від 13.04.2026 року, так і до коригування митної вартості товару за спірним рішенням про коригування № UA401060/2026/000021/2 від 13.04.2026 року та карткою відмови № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026 року не має;

- за інвойсом № CNK26-0210 від 10.02.2026 року поставлялися конкретні товари: Fabric 22106, Fabric 26128, Fabric 23222, Fabric 22111. Продавцем WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD за Контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року видано прайс-лист № WENZHOU20251222/1 від 22.12.2025 року щодо саме цих товарів. Цінова інформація щодо будь-якого іншого товару, аніж вказано в інвойсі № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, жодного стосунку як до митного оформлення за митною декларацією № 26UA401060004695U1 від 14.04.2026 року, так і до коригування митної вартості товару за спірним рішенням про коригування № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 року та карткою відмови № UA401060/2026/000048 від 15.04.2026 року не має.

Щодо посилання Відповідача на те, що окрім того, відповідно до комерційної пропозиції WENZHOU20250528 від 28.05.2025, продавець безпосередньо покупцю надає додаткову знижку», суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 53 МК України визначає документи, які підтверджують митну вартість товарів, однак у цьому переліку відсутня комерційна пропозиція.

Комерційна пропозиція це документ, що пропонує товар, послугу чи співпрацю, головною метою якого є переконати потенційного клієнта/ партнера до покупки або угоди.

Таким чином, комерційна пропозиція не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а отже висновки митного органу, зроблені на основі цього документа та відповідне коригування митної вартості є безпідставними.

Суд зазначає, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі № 810/690/17.

Отже, наведені Відповідачем недоліки прайс-листів № WENZHOU20251222/3 від 22.12.2025 року та № WENZHOU20251222/1 від 22.12.2025 року є необґрунтованими, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткових документів, які митну вартість не підтверджують, є безпідставним.

Щодо умови поставки та включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у Commercial invoice (рахунках-фактурах) № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року визначено умову поставки CPT Kharkov, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Слід зауважити, що за умовами поставки CPT витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням, вже включені в ціну товару (це будь-які вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, простої). Тим паче, Сторони за Контрактом повністю узгодили умови поставки, а тому продавець взяв на себе всі витрати, які пов`язані з транспортуванням відповідного товару, і вони вже включені до вартості товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду зазначеними у постановах від 17.05.2022 року у справі № 810/1661/17 та від 25.08.2023 року у справі № 810/3516/16.

Умовами поставки CPT саме на продавця покладається обов`язок оплатити всі витрати на транспортування товару, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

На виконання ст. 3 Контракту його сторони визначили, узгодили і вказали в інвойсах умову поставки CPT, а тому припущення Відповідача про іншу умову поставки (FOB) є безпідставними, з огляду на наступне.

Щодо умови поставки FOB - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов`язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом.

Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов`язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного, умова поставки FOB взагалі не відповідає умовам контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року.

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися калькуляції собівартості товару № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, згідно з якими у вартість товару включено транспортні витрати, а також листи продавця № WENZHOU20260202/6 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/6 від 10.02.2026 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

До митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т. ч., але не виключно, Контракт, інвойси № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, калькуляції собівартості товару № CNK26- 0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року, листи продавця № WENZHOU20260202/6 від 02.02.2026 року та № WENZHOU20260210/6 від 10.02.2026 року, які чітко та однозначно дозволили б встановити, що умовами поставки є CPT, витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням включені у вартість товару.

Умова поставки CPT може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CPT, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення.

Таким чином, Позивачем повністю документально підтверджено, що витрати на транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими Позивачем та вже наявними у Відповідача документами до названого (кінцевого) місця призначення України, тому доводи відповідача в цій частині суд вважає безпідставними.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях, що наданий до митного оформлення Висновок експерта не взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 зі змінами, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності таких документів.

Тобто, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а можуть лише додатково надаватися Відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України, за їх наявності.

Судом встановлено, що висновки експерта № 20-14/04-2026 від 13.04.2026 року та № 20-13/04-2026 від 13.04.2026 року були надані одразу з Митними деклараціями.

Разом із тим, посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Натомість, Відповідач при дослідженні висновків експерта намагався перебрати на себе повноваження експерта, хоча компетенція у нього для цього відсутня.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2025 року у справі № 440/15075/23 вказав, що Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо правового значення інформації, яка міститься у зазначених вище висновках, і у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 30 червня 2022 року у справі № 280/1824/19 виснував, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися в комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках, має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості. Колегія суддів у цій справі погоджується з такими висновками і не вбачає підстав для відступу від них. При цьому вважає, що висновок транспортно-товарознавчого дослідження також є одним з додаткових документів, який може бути поданий разом з іншими, що використовуються для підтвердження митної вартості.

При цьому норми указаної статті у взаємозв`язку з положеннями статті 53 МК України не передбачають можливості використання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, як основного джерела інформації про митну вартість товару, що визначається за резервним методом. Такі висновки можуть бути використані і декларантом, і митним органом лише як додаткове джерело інформації.

Отже, висновок експерта не є тим документом, який законодавець визнає таким, що підтверджує митну вартість. Як уже зазначалося, такий висновок міг бути використаний позивачем під час розрахунку митної вартості саме як додаткове джерело інформації, яке усуває виявлені митним органом розбіжності чи інші недоліки, тому доводи відповідача в цій частині суд вважає безпідставними.

Щодо зазначення у спірних рішеннях, що статтею 5 контракту від 05.06.2025 WCSW-20250605 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що умови оплати передбачені абз. 2 ст. 5 Контракту, сторони погодими, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Отже, як правило оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення), а передоплата можлива виключно на розсуд покупця.

Інвойсами № CNK26-0202 від 02.02.2026 року та № CNK26-0210 від 10.02.2026 року передоплату не визначено (не встановлено).

Суд наголошує, що спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.07.2022 року у справі № 815/1718/16.

Як спосіб здійснення оплати, так і часові рамки оплати не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом, а тому вказана обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (у цьому випадку фактурної вартості). Навпаки, ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару.

Вказане кореспондується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 року у справі № 380/25301/23:

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

У свою чергу, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Окрім того, ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» було надано Відповідачу з цього приводу відповіді на повідомлення від митниці декларанту № 13/04/26-2 від 13.04.2026 року, № 13/04/26-13 від 13.04.2026 року, № 15/04/26-2 від 15.04.2026 року та № 15/04/26-13 від 15.04.2026 року, в яких вже була зазначена відповідна інформація, проте дана інформація не була в рахована відповідачем.

Таким чином, оскільки рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи були відсутні у позивача, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

Отже, спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсах сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсах є посилання, а тому доводи відповідача в цій частині суд вважає безпідставним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000021/2 від 13.04.2026 та № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 122 000,00 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги № б/н від 21.04.2026 року, та докази сплати витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 31-35, 166).

Представник відповідача надав заперечення на заяву в якому він вважає, що вимога Позивача щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу в сумі 93 000,00 грн. є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7,м. Харків,61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000021/2 від 13.04.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000047 від 13.04.2026.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000022/2 від 15.04.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000048 від 15.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (код ЄДРПОУ 39220630) витрати по сплаті судового збору у розмірі 14592 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 70 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (код ЄДРПОУ 39220630) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.