Рішення № 138865149, 10.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4157/26

10 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні з особливостями, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову від 19.06.2026 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослави Петрівни у ВП № 79314808 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 500/1087/25.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у виконавчому провадженні №79314808 з примусового виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №500/1087/25 державним виконавцем 19.06.2026 винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штрафу в сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду. Обґрунтовуючи протиправність вказаної постанови позивач зазначає, що на виконання рішення суду ним проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого розмір його пенсії склав 21293,73 грн. При цьому нараховано доплату за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 в сумі 152248,95 грн, з яких виплачено 18531,25 грн. Виплата нарахованої заборгованості згідно рішення суду здійснювалась в порядку, передбаченому Постановою №821, чинної на момент відкриття виконавчого провадження. Враховуючи викладене позивач вважає, що ним в межах своїх повноважень вчинено всі необхідні дії для належного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №500/1087/25. З урахуванням наведеного вище позивач вказав, що державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Натомість державним виконавцем не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем, у зв`язку з чим вважає, що постанова про накладення штрафу від 19.06.2026 у ВП №79314808 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених параграфом 2 глави 11 розділу ІІ КАС України. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також для надання матеріалів виконавчого провадження.

29.07.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому доводи позивача не визнає, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що станом на 19.06.2026 боржником не виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду № 500/1087/25 в повному обсязі, а також не повідомлено поважні причини такого невиконання. Керуючись статтями 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», 19.06.2026 державним виконавцем за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/1087/25, виданого Тернопільським окружним судом 09.09.2025, винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

З огляду на викладене відповідач вважає, що на дату винесення оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставах, у спосіб та в порядку, що передбачені чинним законодавством, за відсутності поважних причин для невиконання боржником судового рішення зобов`язального характеру, а тому відсутні підстави для її скасування.

Інших заяв, у тому числі по суті, до суду не надходило.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №500/1087/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/2/1551 від 03.02.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

09.09.2025 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист для звернення вказаного судового рішення до примусового виконання.

09.10.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батрин М.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79314808, якою встановлено боржнику Головному управлінню ПФУ в Тернопільській області десятиденний строк для виконання рішення суду.

Листом від 05.11.2025 №120/2-25 Головне управління ПФУ в Тернопільській області повідомило державного виконавця, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1087/25 набрало законної сили 13.08.2025, розмір пенсії після перерахунку становитиме 16143,71 грн. Одночасно нараховано доплату пенсії в сумі 8806,23 грн. Також зазначено, що виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Державним виконавцем до боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скеровано вимогу від 19.05.2026 №6080/02-1-23 про зобов`язання виконати рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/1087/25 в повному обсязі протягом 10 робочих днів, про що письмового повідомити відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У матеріалах виконавчого провадження №79314808, копії яких надано відповідачем на вимогу суду, відсутня інформація про дату вручення боржнику копії вказаної вимоги державного виконавця.

Натомість наявний лист Головного управління ПФУ в Тернопільській області від 02.07.2026 №1513/2.1-26, яким боржник на вимогу державного виконавця повідомляє, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №500/1087/25 виконано у жовтні 2025 року. В результаті його виконання розмір пенсії склав 21293,73 грн. Нараховано доплату за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 в сумі 152248,95 грн. З урахуванням поточного боргу нарахована доплата станом на 26.06.2026 становить 195941,71 грн. Додатковими відомостями виплачено 18531,25 грн. Залишок заборгованості станом на 26.06.2026 становить 177410,64 грн.

Одночасно боржником зазначено, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Одним з принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Оскільки відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, то Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснило заходи щодо виконання рішення суду в межах своїх повноважень.

До вказаного листа боржником долучено копію протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 14.10.2025 року, здійснений на виконання рішення суду.

Разом з тим, 19.06.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батрин М.П. винесено постанову у ВП №79314808, якою у зв`язку з тим, що станом на 19.06.2026 боржником не виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1087/25 в повному обсязі, а також не повідомлено поважні причини такого невиконання, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено стягнути з боржника Головного управління ПФУ в Тернопільській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, Головне управління ПФУ в Тернопільській області звернулося до суду з позовом про її скасування.

Суд зазначає, що розгляд справи здійснено з урахуванням періоду перебування головуючої судді у щорічній плановій відпустці, у порядку черговості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення ) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частин першої третьої статті 63 Закону №1404-VIII За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. (частина 1 статті 75 Закону №1404-VIII)

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (частина 2 статті 75 Закону №1404-VIII)

У постанові від 31.03.2021 у справі №360/3573/20 Верховний Суд зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Предметом спору у цій справі є правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника від 19.06.2026 за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №500/1087/25 без поважних причин.

Отже, факт виконання боржником рішення суду, вжиті ним заходи, спрямовані на його виконання, а також поважність причин, які слугували причиною його невиконання чи неповного виконання, є суттєвими обставинами, які впливають на правильність вирішення спору.

Судом встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2025 №79314808 державний виконавець вказав боржнику ГУ ПФУ в Тернопільській області про необхідність виконання рішення суду у справі №500/1087/25 протягом 10 робочих днів.

Згідно наявного у матеріалах виконавчого провадження протоколу про перерахунок пенсії у пенсійній справі №ХЕ10152 від 14.10.2025, боржником виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №500/1087/25 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у встановлений державним виконавцем строк, внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 склав 21293,73 грн.

Також позивачем надано розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 в сумі 152248,95 грн.

Проте, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу від 19.06.2026, останню винесено у зв`язку з невиконанням боржником судового рішення у повному обсязі та неповідомлення поважних причин такого невиконання.

При цьому оскаржувана постанова державного виконавця не містить відомостей про з`ясування та оцінку причин невиконання боржником рішення суду у повному обсязі (в частині виплати нарахованої доплати), а також підстав та аргументів для визнання таких причин неповажними.

Разом з тим боржником у листі від 05.11.2025 №120/2-25 повідомлено державного виконавця, що постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025, яка набрала законної сили 17.07.2025, було затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 6-8 Порядку видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

З урахуванням викладеного боржником повідомлено державного виконавця, що виплата нарахованої доплати буде проведена в порядку, передбаченому Постановою №821.

Отже, Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області повідомлено державного виконавця про причини невиконання рішення суду №500/1087/25 у повному обсязі, а саме в частині виплати нарахованої доплати до пенсії за період з 01.02.2023 по 31.10.2025, проте вказані обставини залишились поза увагою державного виконавця, а саме без надання їм оцінки на предмет поважності.

Суд зазначає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, а тому у випадку її оскарження підлягає оцінці на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, у тому числі щодо обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Враховуючи, що постанова державного виконавця від 19.06.2026 у ВП №79314808 про накладення на ГУ ПФУ в Тернопільській області штрафу за невиконання рішення суду у справі №500/1087/25 не містить оцінки державного виконавця щодо наведених боржником причин такого невиконання, з зазначенням висновку про їх неповажність, тому оскаржувана постанова не відповідає ознакам обґрунтованості, що є підставою для визнання її протиправною та скасування як такої, що винесена передчасно.

Одночасно суд зауважує, що не надає правової оцінки наведеним боржником підставам невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої доплати, оскільки предметом спору у даній справі є постанова державного виконавця, винесена у ході примусового виконання судового рішення, а не здійснення судового контролю за його виконанням, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе функції державного виконавця саме у межах виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положення частини 1 статті 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволення повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1621 від 26.06.2026 сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звернення Головного управління ПФУ в Тернопільській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Тобто, у цьому спорі Головне управління ПФУ в Тернопільській області діє не як суб`єкт владних повноважень, а як орган Пенсійного фонду України, який звернувся з позовом до суб`єкта владних повноважень Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо оскарження індивідуального акта, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для розподілу понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Визначаючись з сумою, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд враховує положення частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позов Головного управління ПФУ в Тернопільській області поданий до суду в електронній формі, і сума судового збору, що підлягала сплаті, становить 2662,40 грн, тому з урахуванням висновків суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі слід дійти висновку, що саме вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослави Петрівни від 19.06.2026 №79314808 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 500/1087/25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ 14035769);

відповідач:

- Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018 код ЄДРПОУ 43316386).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.