Ухвала суду № 138865102, 10.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/3539/26

10 серпня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 .

Зобов`язано Раду адвокатів Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 про направлення на стажування.

Стягнуто з Ради адвокатів Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

30.07.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить задовольнити позовну вимогу про визнання пропуску строку визначеного для проходження стажування згідно свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області серії ТР №000760 від 26.05.2017, виданого на підставі рішення КДКА в Тернопільській області №54 від 26.05.2017 пропущеним з поважних причин, поновити строк дії вказаного свідоцтва з 30.01.2026.

Вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів Тернопільської області відзиву на позов у справі не подала і при прийнятті судового рішення не вирішено дану вимогу.

Ухвалою суду від 31.07.2026 прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області до розгляду.

Розгляд заяви визначено здійснювати в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Встановлено відповідачам Раді адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатів Тернопільської області строк до 07.08.2026 для подання до суду письмових пояснень (заперечення) щодо заяви (разом із доказом направлення їх копій позивачу).

У встановлений судом строк Рада адвокатів Тернопільської області подала письмові заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, в яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №500/3539/26 про визнання пропуску строку визначеного для проходження стажування згідно свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області серії ТР №000760 від 26.05.2017, виданого на підставі рішення КДКА в Тернопільській області №54 від 26.05.2017 пропущеним з поважних причин та про поновлення строку дії вказаного свідоцтва з 30.01.2026.

Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів, Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.

Таким чином, виходячи з вказаних норм Закону, виключно Рада адвокатів України вправі вирішувати питання щодо строку дії Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Жоден інший орган, у тому числі суд, не наділений повноваженнями щодо продовження строку чинності свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

ОСОБА_1 перед зверненням до Ради адвокатів Тернопільської області про направлення його на стажування не звертався до Ради адвокатів України з питання щодо продовження дії його свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, з приводу чого судом при розгляді справи №500/3539/26 Раду адвокатів України не було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Ради адвокатів Тернопільської області).

Звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 25.03.2022 №38 з подальшими змінами та доповненнями, Рада адвокатів Тернопільської області не уповноважена вирішувати питання щодо поновлення (продовження) строку дії (чинності) Свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, яке видається відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону.

Також, враховуючи те, що станом на 24.02.2022 строк чинності (дії) Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, серії ТР №000760 від 26.05.2017, закінчився, на ОСОБА_1 не поширювалось дія рішення Ради адвокатів України №134 від 16-17 листопада 2022 року.

Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки заявлена вимога про визнання пропуску строку, визначеного для проходження стажування, не відноситься до строку дії (чинності) свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційно дисциплінарна комісія адвокатів Тернопільській області своїм правом не скористалася та письмові пояснення (заперечення) щодо заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №500/3539/26 не подала.

При розгляді поданої заяви судом враховано наступне.

Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд адміністративної справи №500/1769/25 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно з вимогами статті 262 КАС України, то розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення судом також здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження).

Так, відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зазначений перелік підстав, передбачених у частині першій статті 252 КАС України для прийняття додаткового рішення є вичерпним.

Тобто, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі №120/432/20-а зазначив, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Крім того, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Крім цього, частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета і підстав заявленого позову є правом позивача. Натомість, з`ясування складу учасників судового процесу, встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності є процесуальним обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 13.05.2026 у справі №520/29163/24.

Ухвалою суду від 18.06.2026 задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача.

Залучено до участі у справі №500/3539/25 в якості співвідповідача Кваліфікаційно дисциплінарну комісію адвокатів Тернопільській області.

Надіслано Кваліфікаційно дисциплінарній комісії адвокатів Тернопільській області копію позовної заяви з додатками, встановивши строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (частини друга статті 46 КАС України).

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частини третя статті 46 КАС України).

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб`єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

За нормами пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв`язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.

Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб`єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.

Так ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів Тернопільської області, в якому просив:

визнати пропуск строку визначеного для проходження стажування згідно свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області від 26.05.2017 №54 пропущеним з поважних причин та рахувати з 30.01.2026,

скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 ,

зобов`язати Раду адвокатів Тернопільської області направити ОСОБА_1 на стажування, на підставі статті 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на строк шість місяців.

В ході розгляду справи по суті "З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 ."

Також "суд вважає, що у цьому випадку можливим ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Раду адвокатів Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні."

Тобто, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем при подачі позову, досліджені та вирішені судом в рішенні суду від 23.07.2026 у належний спосіб.

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави, визначені частиною першою статті 252 КАС України, для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. За приписами частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 252 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.