Рішення № 138864658, 07.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5062/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Палюх Н.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 08.06.2026 звернувся у суд із позовною заявою до ЛКП «Сяйво», у якій просить: визнати протиправною бездіяльність ЛКП «Сяйво» щодо невиконання та порушення вимог ст.19, 40 Конституції України, Закону України «Про інформацію», ст. ст.18-20 Закону України «Про звернення громадян», а саме щодо не надання ОСОБА_1 обґрунтованої, повної, всебічної відповіді на запит від 03.03.2026; зобов`язати ЛКП «Сяйво» повторно розглянути по суті його заяву від 03.03.2026 та надати обґрунтовану, повну, всебічну письмову відповідь на запит від 03.03.2026 із усіма підтверджуючими копіями відповідних документів, на підставі чого були підняті тарифи з 01.01.2026 за управління будинком та інші послуги по будинку АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що 03.03.2026 ним подано запит до ЛКП «Сяйво» з проханням надання обґрунтованої інформації на підставі якого нормативно-правового акту ЛКП «Сяйво» в односторонньому порядку самовільно підняло плату за управління будинком та інших послуг з 01.01.2026 по будинку АДРЕСА_1 та надання йому копії таких документів. 20.03.2026 ним отримано відповідь ЛКП «Сяйво» від 10.03.2026, у змісті якої відсутня чітка інформація, на підставі якого нормативно-правового ЛКП «Сяйво» з 01.01.2026 самовільно підняли тарифи за управління будинком та інші послуги по будинку АДРЕСА_1 . Їхня відповідь є необгрунтованою у зв`язку з тим, що обслуговування ліфтів у їхньому будинку відсутнє, оскільки у такому не має ліфта, дезінфекція та дератизація не проводяться взагалі, у під`їзді будинку періодично бігають щурі. Тобто, інформація є неповною та необґрунтованою, не надано жодного нормативно-правового акта, на підставі чого були підняти тарифи. Таким чином, обґрунтованої, повної, всебічної відповіді ним не отримано до тепер, чим було порушено Конституцію України, Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян». За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду міста Львова від 09 червня 2026 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

20 липня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що ЛКП «Сяйво» отримало звернення позивача стосовно підняття тарифу, на що йому надано вичерпну відповідь. З метою забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку, безперервного та якісного надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також приведення розміру плати за таку послугу у відповідність до економічно обґрунтованих витрат. Перегляд розміру плати за послуги з управління багатоквартирним будинком здійснено відповідно до умов Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №00 від 01.01.2026 та зумовлений істотною зміною економічних умов, що настали після укладення договору. Зокрема, підставами для перегляду вартості послуги стали збільшення прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зростання витрат на оплату праці працівників, підвищення вартості матеріалів, робіт і послуг підрядних організацій, аварійного обслуговування, технічного обслуговування ліфтів, а також інших складових, необхідних для належного виконання управителем своїх договірних зобов`язань. Зазначені зміни були доведені до відомо співвласників та оформлені шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору. Подальше застосування економічно не обґрунтованого розміру плати створює ризик недостатності коштів для своєчасного виконання робіт, належного технічного обслуговування будинку, проведення необхідних поточних ремонтів та виконання інших обов`язків управителя, передбачених договором. У зв`язку з підняттям вартості договірних зобов`язань підрядних організацій, що надають послуги з обслуговування будинку, підняттям прожиткового мінімуму відповідно до чинного законодавства підприємством було здійснено перерахунок тарифу, про що повідомлено власників квартир і як наслідок внесені зміни до Типового договору шляхом підписання додаткової угоди та кошторису від 01.01.2016. Окрім цього, зазначає, зазначає, що доводи позивача про визнання протиправною бездіяльністю ЛКП «Сяйво» не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці позивача. Звернення позивача було прийняте, розглянути у строки та за результатами його розгляду надано письмову відповідь по суті порушених питань. Фактично позивач не погоджується із наданою відповіддю, що не може бути підставою для задоволення позову. Просить відмовити у задоволенні позовних вимоги.

03 серпня 2026 року позивач надіслав суду відповідь на відзив, який вважає незаконним, необґрунтованим, безпідставним, таким, що суперечить нормам матеріального права та здоровому глузду, відповідач умисно вводить суд в оману, щоб приховати свою бездіяльність. Покликається на те, що відповідач не належним чином надає послуги з утримання будинку. Йому не надано копії жодного нормативно-правого акта, на підставі якого були підняті тарифи з 01.01.2026. Окрім цього, він не уповноважував будь-кого підписувати від його імені будь-які договором із відповідачем та не був проінформований про підписання від його імені жодних договорів чи додаткових осіб. Просить позов задовольнити.

05 серпня 2026 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких зазначає, що предметом позову є визнання протиправною бездіяльність ЛКП «Сяйво», підставою є некоректна відповідь на звернення позивача, однак позивач наводить абсолютно недотичні до позовної заяви підстави. ЛКП «Сяйво» надало відповідь на запит позивача, відтак позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до ЛКП «Сяйво» із запитом у порядку Закону України «Про інформацію», у якому просив надати йому обґрунтовану інформацію, на підставі якого нормативно-правового акту ЛКП «Сяйво» в односторонньому порядку, самовільно підняло плату за управління будинком та на інші послуги з 01.01.2026 по будинку АДРЕСА_1 , та надати йому копію такого документу, завіривши його належним чином /а.с.2/.

У відповідь на вищевказаний запит ОСОБА_1 №3-12 від 05.03.2026 ЛКП «Сяйво» повідомило наступне: перегляд тарифу на послугу з управління будинком здійснено, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

ЛКП «Сяйво» є управителем багатоквартирного будинку на договірних засадах, виходячи з цього, вартість наданих послуг визначається за домовленістю сторін, що повністю відповідає умовам вищевказаного Закону. Вартість послуг затверджена Типовим договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, подальші зміни до договору вносяться шляхом підписання додаткових угод.

Попередній тариф на сьогодні не покриває фактичних витрат підприємства, що безпосередньо впливає на можливість забезпечення належного технічного стану будинку та прибудинкової території. Наголошують, що підвищення є вимушеним кроком для стабільної роботи підприємства та безперебійного надання послуг.

Звертають увагу, що з 01.01.2026 складова тарифу поточного ремонту об`єднана із складовими тарифу обслуговування систем водопостачання та водовідведення, та витратами на освітлення МЗК.

Також зросли тарифи підрядних організацій, що надають послуги: а саме ЛКП «Ремонтно аварійне підприємство» (електрика) і ЛКП «Ремонтно аварійна служба» (вода, каналізація), аварійна служба ЛКП «Львівсвітло» (обслуговування ліфтів), ОКП «Профдезинфекція» /а.с.2 зворот/.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до норм статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Окрім цього, у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» зазначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Право особи на інформацію, кореспондує обов`язок розпорядника інформації щодо забезпечення доступу запитувачів до інформації. При цьому, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

10 березня 2026 року відповідач розглянув письмовий запит позивача від 05.03.2026 щодо надання йому обґрунтованої інформації, на підставі якого нормативно-правового акту ЛКП «Сяйво» в односторонньому порядку, самовільно підняло плату за управління будинком та на інші послуги з 01.01.2026 по будинку АДРЕСА_1 , та надати йому копію такого документу.

Позивач стверджує, що така відповідь є неповною та необґрунтованою, оскільки обслуговування ліфтів у їхньому будинку відсутнє, у такому не має ліфта, дезінфекція та дератизація не проводяться взагалі, у під`їзді будинку періодично бігають щурі.

Суд встановив, що відповідач об`єктивно, всебічно і вчасно надав відповідь на письмовий запит ОСОБА_1 .

Таким чином, з наведеного слідує, що відповідач відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про звернення громадян» розглянув запит позивача від 03.03.2026 по суті, що свідчить про дотримання ЛКП «Сяйво» вимог Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність ЛКП «Сяйво» щодо не виконання та порушення норм Конституції України не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до вимог ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли судовий збір не сплачується та категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та те, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Сяйво», ЄДРПОУ: 32262674, місцезнаходження: м. Львів, вул.Сяйво, 21.

Суддя: