Рішення № 138864493, 10.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1470/26

Провадження № 2/439/950/26

10 серпня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Броди, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами №75197899 від 28.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем було укладено Договір №75197899 про надання позики, за яким останній отримав кредит шляхом перерахування коштів на реквізити платіжної картки.

27.01.2022 укладено договір факторингу №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ«1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором№75142972 від 23.08.2021.

Також, 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує у нього утворилася заборгованість. Загальний розмір заборгованості за кредитом становить 11065,18 грн, з яких за тілом кредиту 3450,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 7552,05 грн, інфляційні збитки 55,20 грн, нараховані 3% річних 7,93 грн.

Оскільки відповідач добровільно не бажає повернути суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 11 065,18 грн заборгованості за кредитними договорами, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 23.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Коллект Центр», проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Відділу Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 28.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір №75197899 про надання позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики). За цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Згідно з п.2 сума позики становить 3450,00 грн, строк позики становить 20 днів (дата надання позики 28.08.2021, дата повернення 17.09.2021), процентна ставка становить 1,99%.

У п.5.2 Договору міститься застереження про те, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

У Розділі 7 Правил надання грошових коштів у позику передбачений порядок продовження строку користування позикою. Так, якщо на дату закінчення строку позики у позичальника є сума переплати (надмірно сплачених коштів за Договором позики), така сума переплати зараховується в рахунок сплати процентів за користування позикою, а строк позики автоматично продовжується на 1 (один) календарний день. Автопролонгація здійснюється кожного наступного календарного дня за наявності відповідної суми переплати. Нарахування процентів за кожен день автопролонгації здійснюється за базовою процентною ставкою, визначеною Договором позики. Автопролонгація припиняється та більше не здійснюється, якщо протягом 90 (дев`ятнадцяти) календарних днів поспіль позичальником не було здійснено повного повернення позики та сплати процентів за користування нею. Продовження строку користування позикою (зокрема й Автопролонгація) є неможливим, якщо Товариство вже відступило право вимоги за Договором позики третій особі або звернулося до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості (п.7.12-7.14, п.7.16).

Згідно з додатком №1 до Договору позики №75197899від 28.08.2021 обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит становить: реальна річна процентна ставка 45138,25%, загальна вартість кредиту 4823,10 грн.

Договір позики №75197899, додаток № 1 до договору «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження перерахування суми позики позивач надав Довідку ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000163911/ТНПП від 07.05.2026. З довідки встановлено, що 28.08.2021 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яка зазначена у кредитному договорі, перераховані кошти в сумі 3450,00 грн, номер платежу fe24eaf1-df6f-4968-8f5b-e873b8754c85.

Станом на 27.01.2022 у відповідача утворилася заборгованість по договору №75142972 в сумі 11002,05 грн, яка складається із залишку заборгованості по кредиту 3450,00 грн, залишку заборгованості по процентах 7552,05 грн, що вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №27/01/2022. Відповідно до цього договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором№75197899.

Актом приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 27/01/2022, підтверджується передача фактору (ТОВ «Вердикт Капітал) право вимоги по боржниках згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по договору № 75142972 від 28.08.2021 в сумі 11002,05 грн.

Платіжним дорученням № 32465 від 27.01.2022, підтверджується внесення оплати ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики №75197899 від 28.08.2021 станом на 10.01.2023 становить 11065,18 грн, з яких: за тілом кредиту 3450,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 7552,05 грн, інфляційні збитки 55,20 грн, нараховані 3% річних 7,93 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги. Відповідно до цього договору, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023, підтверджується передача позивачу право вимоги по боржниках згідно з реєстром боржників.

З реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, встановлено, що до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11 065,18 грн по договору № 75142972.

Станом на 03.06.2026 заборгованість відповідача становить 11 065,18 грн, з яких за тілом кредиту 3450,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 7552,05 грн, інфляційні збитки 55,20 грн, нараховані 3% річних 7,93 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Коллект Центр».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС), він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Із прийняттямЗакону України «Про електронну комерцію»на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

28.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір №75197899 про надання позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Сторонами договору в належній формі було погоджено його умови, зокрема, розмір позики, порядок надання і повернення, розмір відсотків. Первісний кредитор за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

За зобов`язаннями відповідача по Договіру №75197899 про надання позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу, а згодом до ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору про відступлення прав вимоги.

Заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 11 065,18 грн, з яких за тілом кредиту 3450,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 7552,05 грн, інфляційні збитки 55,20 грн, нараховані 3% річних 7,93 грн.

Враховуючи, що відповідачем факт отримання коштів у позику та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 11065,18 грн заборгованості за договором № 75197899 від 28.08.2021.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду подано копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням «ЛігалАссістанс», заявка на надання юридичної допомоги №168 від 01.05.2026, витяг з акту №22 про надання правової допомоги від 29.05.2026 року. Згідно витягу з акту, Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано наступні послуги клієнту ТОВ «Коллект центр»: усна консультація, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі в суд. Загальною вартістю 9 000,00 грн. Вказаним актом підтверджується надання послуг в повному обсязі з дотриманням умов основного договору.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Виконуючи вимоги процесуального закону щодо оцінки співмірності витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги встановленим процесуальним законом критеріям, суд вважає заявлений їх розмір таким, що відповідає складності справи та обсягу наданих послуг та виконаних робіт, обсягу наданих послуг та іншим встановленим у ст.137 ЦПК України критеріям.

Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Враховуючи зазначене суд вважає, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 5000,00 грн, яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу за відповідача в розмірі 5000,00 грн, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 263, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №75197899 від 28.08.2021 у сумі 11065,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк