Ухвала суду № 138864491, 10.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

справа №439/2126/25

провадження №2-п/439/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Броди

Бродівський районний суд у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Броди заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі №439/2126/25 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

20.10.2025 через систему «Електронний суд», надійшла указана позовна заява, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договогом № 1244-2804 від 24.07.2023 у розмірі 85 000,00 грн, що складається із:

- заборгованість за тілом кредиту 18 000,00 грн.;

- заборгованість за відсотками 67 000,00 грн.

Заочним рішенням від 22.12.2025 позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю. Відповідно до рішення суду стягнено з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 85 000,00 грн заборгованості за кредитним договором, 2422,40 грн судового збору.

17.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марченко Є.Б. на адресу суду надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі № 439/2126/25.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що відповідачку у встановленому порядку про розгляд справи не повідомлено, що позбавило ОСОБА_1 права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову.

Зазначає про те, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який з 17.08.2022 призваний за мобілізацією до Збройних Сил України, а тому відносно неї діють пільги передбачені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме до неї не застосовується стягнення за пенею, комісією, штрафами та процентами.

Опираючись на викладене просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника відповідачки адвоката Марченко Є.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачки та її представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов таких висновків.

Щодо належного повідомлення.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі заяви по суті справи, відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України. До позовної заяви надано докази надсилання таких матеріалів відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення, з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку.

Ухвалою від 22.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, призначене судове засідання.

Суд повідомив відповідачку про дату, місце і час проведення судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява №73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine»), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 Велика Палата Верховного Суду розкрила зміст поняття «учасник, не повідомлений про розгляд справи» згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України та зазначила, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, судом виконано покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та створено всі можливості для належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав і обов`язків. Однак, він такими не скористався, відзиву на позовну заяву не подав в судове засідання не з`явився, при цьому заяв та клопотань від відповідача, на адресу суду не надходило.

Тож, відповідачем не підтверджено, а судом не встановлено поважності причин ненадання відзиву на позовну заяву.

Щодо істотності доказів

Договір про відкриття кредитної лінії №1244-2804 від 24.07.2023, додаткові угоди до нього відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Рішенням суду встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами.

Водночас відповідач не спростувала, що кредитні кошти не отримувала, виписку зі свого рахунку не надала.

Щодо покликання у заяві про перегляд заочного рішення на положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині звільнення від нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом, військовослужбовцям, а також їх дружинам (чоловікам) суд звертає увагу на таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладений у новій редакції, згідно з п. 1 розділу ІІ цього Закону, зміни набули чинності 18.05.2024.

Відповідачка доказів того, що з 18.05.2024 позивач продовжував нараховувати проценти за кредитним договором №1244-2804 від 24.07.2023 не надала.

Оцінюючи доводи представника відповідачки, наведені у заяві про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заявником не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення у справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.

За змістом положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261, 284-286, ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №439/2126/25 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 10.08.2026.

Суддя Т.Л. Войтюк