Рішення № 138863472, 10.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області з відмови листом від 14.04.2026 року №19412-15511/П-02/8-1500/26 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01.07.2020 по 31.12.2025 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 399,60 грн; зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.07.2020 по 31.12.2025, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 399,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Одеській області протиправно відмовило йому у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 420/8946/20 відповідача було зобов`язано виплачувати призначену позивачу пенсію по інвалідності без обмеження максимальним розміром та провести відповідну доплату заборгованості з 01.07.2020. Судове рішення було виконано відповідачем 31.12.2025, однак ГУ ПФУ листом відмовило виплатити компенсацію за затримку виплати коштів за зверненням позивача.

Ухвалою судді від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.06.2026 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідно до Закону України № 2050-III та Постанови КМУ № 159 компенсація виплачується у разі затримки виплати саме щомісячних доходів, тоді як замість заборгованості за поточну пенсію (яка нараховувалася та виплачувалася своєчасно) позивачу було нараховано суму доплати на виконання судового рішення, що має характер разового платежу. Відтак, на переконання відповідача, відсутня обов`язкова юридична умова для нарахування такої компенсації.

02.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою з твердженням відповідача неможливо погодитись, оскільки воно хибне та не відповідає законності. Відповідач не здійснював жодних доплат, а здійснив несвоєчасно виплату частини недоплаченої пенсії. Тому наявні всі підстави щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.10.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі № 420/8946/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження його пенсії по інвалідності максимальним розміром; зобов`язано здійснювати виплату пенсії без такого обмеження та провести доплату різниці з 01.07.2020 року по день проведення доплати.

Заборгованість із виплати пенсії у розмірі 399,60 грн, яка виникла на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 за період з 01.07.2020, була фактично виплачена та виплачена у повному обсязі лише 31.12.2025.

25.02.2026 позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про надання інформації щодо стану виконання судового рішення, а у разі його виконання з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати невиплаченої пенсії відповідно до Закону України № 2050-III та Постанови КМУ № 159.

У відповідь 22.04.2026 позивач поштою отримав лист від Головного управління ПФУ в Одеській області від 14.04.2026 року № 19412-15511/П-02/8-1500/26, у якому відповідач повідомив, що рішення суду виконано в повному обсязі 31.12.2025, однак у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів за затримку виплати коштів було відмовлено.

Вважаючи таку відмову пенсійного управління протиправною та такою, що порушує вимоги ст. 19 Конституції України, Закону України № 2050-III, Постанови КМУ № 159 та ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Правове регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначене Законом № 2050-III.

Відповідно до змісту статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зміст цієї норми свідчить, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ установлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» затвердив відповідний Порядок.

Згідно з нормою пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Таким чином, Порядок № 159 порівняно із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян.

Необхідно зазначити, що у практиці суду касаційної інстанції сформувався усталений підхід, за якого однією з умов для порушення особою питання про виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є проведення з нею повного розрахунку (тобто хоча і не своєчасне, але фактичне отримання тих доходів, про компенсацію втрати частини яких просить особа).

Суд зазначає, що особа має право на компенсацію втрати частини доходів, визначену Законом № 2050-ІІІ, за сукупності таких умов:

1) строки виплати доходів порушено щонайменше на один місяць

2) такий дохід повинен мати систематичний, а не разовий характер;

3) дохід, про компенсацію втрати частини якого просить особа, має бути нею фактично отриманий.

Водночас не виключається пред`явлення в межах одного провадження як вимог про стягнення нарахованого, проте не виплаченого доходу, так і вимог про стягнення відповідної компенсації.

Вирішуючи питання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, насамперед необхідно з`ясувати, на який саме вид доходу провадиться така компенсація.

Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами і зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Так, в абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону № 2050-III законодавець визначив одним із видів доходів, за порушення строків виплати якого передбачає компенсацію громадянам втрати частини доходів, - пенсію або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Доводи відповідача про те, що нараховані позивачу на виконання рішення суду кошти були виплачені своєчасно, є неправомірними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі №521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправною, а тому з метою поновлення порушених прав позивача та виходячи з меж заявлених позовних вимог є підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати підвищення пенсії, нарахованого на підставі рішення суду.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; РНОКПП 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом від 14.04.2026 року №19412-15511/П-02/8-1500/26 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01.07.2020 по 31.12.2025 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 399,60 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.07.2020 по 31.12.2025, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 399,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк