Рішення № 138862626, 10.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6507/25

Провадження № 2-др/740/22/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., з участю секретаря Мартиненко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Білосевич Олени Андріївни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

23.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача Білосевич О.А. про ухвалення у справі додаткового рішення, яким просила вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн,про що було заявлено у позові. Також, просила поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з несвоєчасним отриманням повного тексту рішення суду.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про час та місце слухання справи.

Згідно ч.4 ст.270 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Відповідно до ч.ч.4,5,8 ст.83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Отже, згідно з приписами ст.126, ч.8 ст.141 ЦПК України у випадку неподання доказів понесення витрат протягом визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України пятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зазначений правовий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21, від 21 липня 2023 року у справі № 750/9471/20, від 17 січня 2024 року у справі № 357/6367/15-ц, від 31 січня 2024 року у справі № 761/7257/20.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Так, позивач наголошує, що товариство несвоєчасно отримало повний текст рішення суду. З цих підстав просить поновити строк на подання даної заяви, при цьому дату отримання не зазначає.

Доводи щодо несвоєчасного отримання представником позивача рішення суду 30.03.2026 у даній справі спростовуються наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу, а саме: рішення суду від 30.03.2026 було доставлено до електронного кабінету ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та його представника Котової С.М. 30.03.2026 о 14 год та 18:17 год, відповідно.

З урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення рішення суду є дата складення повного судового рішення, а тому заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем у порядку та строки, передбачені процесуальним законом.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 позов ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Разом з тим, вказаним рішенням не було вирішено питання про судові витрати позивача, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надавалася правнича допомога АО «ВЕРІТАС ЦЕНТР» на підставі договоруна надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024. Згідно додаткової угоди № 4 відбулася заміна найменування виконавця АО «ВЕРІТАС ЦЕНТР» на АО «ЛЕКС ВЕРІТАС». 03.04.2025 між позивачем та АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» укладено додаткову угоду № 17 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої визначено вартість послуг 6 000 грн за один позов. Також надано звіт від 11.11.2026 про виконану роботу згідно додаткової угоди № 19 та платіжну інструкцію № 37204778888 від 05.11.2025 на суму 6 000 грн

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі; з огляду на приписи п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд дійшов висновку для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Білосевич Олени Андріївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: м. Київ, вул. вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на додаткове рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Гагаріна